Справа № 761/4216/22
Провадження № 2/761/2761/2023
09 жовтня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,
учасників справи:
представника позивача: ОСОБА_28.,
представника відповідача 2: Врублевського І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Компанії Teka-Group Foundation, Приватного акціонерного товариства «Картель» про захист честі, гідності та ділової репутації,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду з позовом до Компанії Teka - Group Foundation (далі по тексту - відповідач 1), Приватного акціонерного товариства «Картель» (далі по тексту - відповідач 2) про захист честі, гідності та ділової репутації, відповідно до якого просив:
- визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , інформацію, поширену на веб - сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , в мережі Інтернет: а саме:
ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_31 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_55», наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_32
...ІНФОРМАЦІЯ_33.»
ІНФОРМАЦІЯ_34 .
ІНФОРМАЦІЯ_35»;
ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », наступного змісту «ІНФОРМАЦІЯ_36.
ІНФОРМАЦІЯ_37.
ІНФОРМАЦІЯ_38.
ІНФОРМАЦІЯ_39.
ІНФОРМАЦІЯ_40
ІНФОРМАЦІЯ_41.
ІНФОРМАЦІЯ_42.
ІНФОРМАЦІЯ_43.
ІНФОРМАЦІЯ_44.
ІНФОРМАЦІЯ_45.
ІНФОРМАЦІЯ_46
ІНФОРМАЦІЯ_47.
ІНФОРМАЦІЯ_48.
ІНФОРМАЦІЯ_49.
ІНФОРМАЦІЯ_50.»;
ІНФОРМАЦІЯ_51 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_52»
ІНФОРМАЦІЯ_53.
ІНФОРМАЦІЯ_54
ІНФОРМАЦІЯ_55.»;
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_9.
ІНФОРМАЦІЯ_10.»;
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 ", наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_12.
ІНФОРМАЦІЯ_13.»;
ІНФОРМАЦІЯ_14 року за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під « ІНФОРМАЦІЯ_17 », наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_16".
ІНФОРМАЦІЯ_17.
ІНФОРМАЦІЯ_18.
ІНФОРМАЦІЯ_19.
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_19 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_20 », наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_20.
ІНФОРМАЦІЯ_21".
ІНФОРМАЦІЯ_22.
ІНФОРМАЦІЯ_23.»
ІНФОРМАЦІЯ_22 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_24.
ІНФОРМАЦІЯ_25.
ІНФОРМАЦІЯ_26.
ІНФОРМАЦІЯ_27.
ІНФОРМАЦІЯ_40
ІНФОРМАЦІЯ_28.
ІНФОРМАЦІЯ_29.
ІНФОРМАЦІЯ_30.
ІНФОРМАЦІЯ_31.
ІНФОРМАЦІЯ_45.
ІНФОРМАЦІЯ_46
ІНФОРМАЦІЯ_47.
ІНФОРМАЦІЯ_32.
ІНФОРМАЦІЯ_49.
ІНФОРМАЦІЯ_33.»
ІНФОРМАЦІЯ_27 розміщену на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_23 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_24 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_25 », наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_34».
Зобов'язати ОСОБА_25 та ПрАТ «Картель» протягом 5 календарних днів з дня набрання рішенням у справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 на вищевказаних веб-сайтах шляхом розміщення вступної та резолютивної частин рішення суду в цій частині під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_35».
Стягнути з Відповідача-1 на користь Позивача ОСОБА_1 300 000, 00 грн. моральної шкоди. Стягнути з Відповідача-2 на користь Позивача ОСОБА_1 50 000, 00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2022 року адвокатом Позивача ОСОБА_28. було здійснено огляд публікацій на веб сайті https://antikor.com.ua/ та веб сайті https://dsnews.ua/ на предмет розміщення публікацій стосовно ОСОБА_1 , що підтверджується афідевітом (заявою), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Манойло Н.Г., реєстровий номер 101.
Під час огляду було виявлено публікації, які містять неправдиву та недостовірну інформацію щодо особи позивача. Зі змісту поширеної інформації можна дійти висновку, що інформація, поширена відповідачами містить фактичні дані, та викладена у категоричній стверджувальній формі, а відтак може бути перевірена на предмет її відповідності дійсності і як наслідок може бути визнана недостовірною.
Так, представник позивача зазначає, що відповідачі поширили недостовірну інформацію на невизначене коло осіб про позивача, яка складає негативне враження у суспільства про позивача як про людину, громадянина, його професійні якості, позбавляючи про цьому суспільство самостійно надавати оцінку та складати враження стосовно дій у поведінці позивача. Поширена інформація є негативною, оскільки її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача, поставити під сумнів дотримання ним законодавства України та його моральних якостей, спотворити делову репутацію
Внаслідок розповсюдження негативної неправдивої інформації відповідачами про особу позивача, останній зазнав душевних та моральних страждань, адже вказані у даному позові публікації формують негативну думку щодо особи позивача у суспільства, клієнтів, колег та оточуючих. Такі вислови як «казнокрад», оповідання за змістом публікацій про неіснуючі відпочинки за мільйони гривень з ОСОБА_15 створюють про особу негативну думку у оточуючих, що відображається на його житті та має прояв у недовірі клієнтів иа колег, а також позбавляє можливості останнього працевлаштування як найманого працівника через недовіру до останнього.
За таких обставин позивач вважає, що внаслідок розповсюдження недостовірної інформації, він має право на відшкодування моральної шкоди яку оцінює в 300 000, 00 гривень за неправдиву та недостовірну публікацію, розміщену відповідачем-1 та 50 000 ,00 грн. за неправдиву інформацію розміщену відповідачем-2.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.06.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
22.12.2022 на адресу суду від відповідача -2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої висловлено прохання відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, представник відповідача 2 зазначає про відсутність складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову; позивачем не доведено, що внаслідок розповсюдження оспорюваних ним відомостей, було порушено особисті немайнові права позивача, а також того, що внаслідок розповсюдження такої інформації завдано шкоди відповідним особистим немайновим благам позивача. Також, на думку відповідача -2, вимоги стосовно відшкодування моральної шкоди є безпідставними та задоволенню не підлягають з огляду на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, 22.12.2022 на адресу суду від відповідача 2 надійшло клопотання про роз'єднання позовних вимог щодо кожного із відповідачів у окремі провадження.
Також 22.12.2022 від відповідача 2 надійшла заява про застосування строків позовної давності.
У відповіді на відзив представник позивача навела доводи на спростування відзиву відповідача 2.
15.03.2023 від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про роз'єднання позовних вимог та застосування строків позовної давності.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2023 клопотання представника відповідача ПрАТ «Картель» про роз'єднання позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Компанії Teka-Group Foundation, Приватного акціонерного товариства «Картель» про захист честі, гідності та ділової репутації, залишено без задоволення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.04.2023 закрито підготовче провадження по даній справі та призначено її до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача 2 проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у його задоволенні.
Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, судом вживались заходи щодо належного повідомлення відповідача 1 про дату, час та місце проведення судового засідання.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами докази і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_31 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_36», розміщено публікацію (статтю) наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_37
...ІНФОРМАЦІЯ_33.»
ІНФОРМАЦІЯ_34 .
ІНФОРМАЦІЯ_35»;
ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », розміщено інформацію наступного змісту «ІНФОРМАЦІЯ_36.
ІНФОРМАЦІЯ_37.
ІНФОРМАЦІЯ_38.
ІНФОРМАЦІЯ_38.
ІНФОРМАЦІЯ_40
ІНФОРМАЦІЯ_41.
…..ІНФОРМАЦІЯ_39.
….ІНФОРМАЦІЯ_40.
ІНФОРМАЦІЯ_44.
ІНФОРМАЦІЯ_45.
ІНФОРМАЦІЯ_46
ІНФОРМАЦІЯ_47.
…..ІНФОРМАЦІЯ_41.
… ІНФОРМАЦІЯ_42.
…ІНФОРМАЦІЯ_33.»;
ІНФОРМАЦІЯ_51 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », розміщено інформацію наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_52»
ІНФОРМАЦІЯ_43.
ІНФОРМАЦІЯ_54
ІНФОРМАЦІЯ_55.»;
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », розміщено інформацію наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_9.
ІНФОРМАЦІЯ_10.»;
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 ", розміщено інформацію наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_12.
ІНФОРМАЦІЯ_13.»;
ІНФОРМАЦІЯ_14 року за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під « ІНФОРМАЦІЯ_17 », розміщено інформацію наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_16".
ІНФОРМАЦІЯ_17.
ІНФОРМАЦІЯ_18.
ІНФОРМАЦІЯ_19.
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_19 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_20 », розміщено інформацію наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_20.
ІНФОРМАЦІЯ_21".
ІНФОРМАЦІЯ_22.
ІНФОРМАЦІЯ_23.»
ІНФОРМАЦІЯ_22 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », розміщено інформацію наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_24.
ІНФОРМАЦІЯ_25.
ІНФОРМАЦІЯ_26.
ІНФОРМАЦІЯ_44.
ІНФОРМАЦІЯ_40
ІНФОРМАЦІЯ_28.
… ІНФОРМАЦІЯ_45.
… ІНФОРМАЦІЯ_40.
ІНФОРМАЦІЯ_31.
ІНФОРМАЦІЯ_45.
ІНФОРМАЦІЯ_46
ІНФОРМАЦІЯ_47.
… ІНФОРМАЦІЯ_41.
… ІНФОРМАЦІЯ_42.
ІНФОРМАЦІЯ_33.»
ІНФОРМАЦІЯ_27 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_23 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_24 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_25 », розміщено інформацію наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_46».
Так, пункт 9 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 містить роз'яснення про те, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації (п. 12).
Аналогічний правовий висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» власником веб-сайту є особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Судом установлено, що згідно довідки дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 02.03.2021 № 61/2021-Д, власником веб-сайту https://antikor.com.ua/ є реєстратор доменного імені antikor.com.ua - компанія Teka-Group Foundation. Власником веб-сайту https:// www.dsnews.ua є ПрАТ «Картель».
Таким чином, беручи до уваги той факт, що спірні публікації були поширені на веб-сайтах https://antikor.com.ua/ та https:// www.dsnews.ua (і їх авторство встановити достовірно не вбачається можливим), належними відповідачами по даній справі є власники відповідних веб-сайтів - Teka-Group Foundation та ПрАТ «Картель».
Вирішуючи питання щодо порушення змістом опублікованих публікацій (статей) особистих немайнових прав позивача, які потребують судового захисту, суд зазначає про таке.
Відповідно до положень ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
За змістом ч. 1 ст. 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЦК України, фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦК України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
За змістом ч. 1 ст. 201 ЦК України, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі ст. 299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
У наведеному контексті суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є захист честі, гідності та ділової репутації позивача.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин, як: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 757/47312/15-ц.
Інформацією в розумінні ст. 200 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про інформацію» є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Легальне визначення поняття масової інформації наведено в ст. 22 Закону України «Про інформацію», відповідно до якої нею є інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засобами масової інформації, відповідно до цієї статті, є засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.
У вказаному контексті, суд зазначає, що інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, є друкованою або аудіовізуальною інформацією, і така інформація орієнтована на необмежене коло осіб. Отже, інтернет-видання (веб-сайт), яке публічно поширює друковану або аудіовізуальну інформацію, є засобом масової інформації.
Надаючи оцінку доведеності позивачем факту поширення інформації у спірних публікаціях, суд виходить із того, що у даному випадку йдеться про поширення відповідної інформації в мережі Інтернет на веб-сайтах https://antikor.com.ua/ та https:// www.dsnews.ua.
Відкритість вказаних веб-сайтів, загальна доступність розміщених на ньому спірних публікацій (статей) за відповідними посиланнями, а також їх належна фіксація приводять суд до переконання про встановлення факту поширення оскаржуваної інформації, яка була доведена до невизначеного кола осіб.
Враховуючи неодноразове використання по тексту спірних публікацій (статей) імені та прізвища « ОСОБА_23 », суд вважає доведеним і той факт, що оскаржувані публікації (статті), які поширені на веб-сайтах в мережі Інтернет, стосуються позивача.
Слід зазначити, що під недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Відповідно до ч. 2 ст. 302 ЦК України, фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
Відповідно до приписів статті 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
За таких обставин, відповідачі поширюючи на веб-сайтах https://antikor.com.ua/ та https:// www.dsnews.ua в мережі Інтернет спірні публікації (статті) зобов'язані були перевірити інформацію, яка міститься у вказаних публікаціях (статтях) на її достовірність.
Слід зазначити, що висновки Верховного Суду сформовані у постановах від 11.08.2021 у справі № 362/3163/20, від 24.12.2021 у справі № 757/9133/18-ц, від 26.04.2022 у справі № 758/4142/20 та від 17.02.2022 у справі № 903/151/21 свідчать про те, що обов'язок доведення достовірності поширеної інформації покладається саме на відповідачів.
Одночасно з цим суд бере до уваги, що закон передбачає неможливість притягнення особи до відповідальності за висловлення оціночних суджень (ст. 30 Закону України «Про інформацію»). Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
При розмежуванні фактичних даних від оціночних суджень слід виходити з того, що за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об'єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування. Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.
Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов.
Відповідний правовий висновок сформовано в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 927/791/18.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що інформація, яка наведена у спірних публікаціях, є констатацією про певні події і обставини щодо позивача, а тому є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, які підлягають перевірці на достовірність, у відповідності до сформованих позивачем узагальнюючих груп з інформацією (за наведеними у них спільними подіями і обставинами).
Надаючи оцінку поширеній у спірних публікаціях інформації, суд виходить із наступного.
Аналізуючи спірні публікації, суд зазначає, що як вбачається зі змісту публікацій, інформація, поширена щодо ОСОБА_1 у публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_51, ІНФОРМАЦІЯ_47, ІНФОРМАЦІЯ_48, ІНФОРМАЦІЯ_14, ІНФОРМАЦІЯ_49 схожа за змістом та відповідач - 1 у стверджувальній формі за змістом вищевказаних публікацій викладає інформацію про те, що позивач у період з 28.12.2016 по 05.01.2017 провів новорічні свята в готелі L'Apogee Courhcevel 1850, що розташований у Франції на гірськолижному курорті «Куршавель», готель в якому відпочиває ОСОБА_15, та стверджує що до редакції Відповідача-1 надійшов рахунок на суму 22 400, 62 Євро, сплачений Позивачем та викладає за змістом публікацій фото рахунку на суму 22 400, 62 Євро, виписаного ніби то на ім'я Позивача за проживання останнього в готелі.
Однак, як вбачається із відповіді на адвокатський запит від 22.12.2021, наданий Державною прикордонною службою, ОСОБА_1 23.12.2016 року повернувся до України та по 15.01.2017 року знаходився на території України.
Як зазначалося судом вище, під недостовірною слід розуміти таку інформацію, що не відповідає дійсності, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Оцінюючи за таким методологічним підходом наведені відповідачем у публікаціях дані про вказані вище події суд знаходить їх такими, що є недостовірними.
В публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_50, ІНФОРМАЦІЯ_49, ІНФОРМАЦІЯ_4 Відповідач - 1 стверджує що Позивач є власником Mercedes-Benz GL63 AMG з номером "ІНФОРМАЦІЯ_51", який нібито придбано Позивачем наприкінці 2016 року за 4 000 000 гривень (150 тыс. $), також викладено фото Mercedes-Benz GL63 AMG з торгового простіру в мережі інтернет.
З долученого до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що у власності позивача починаючи з 2013 року перебуває автомобіль Mercedes-Benz GL350 CDI 4 MATIC 2013 року випуску, Держ. номер НОМЕР_1 , інформація про наявність такого автомобіля відображена також у всіх деклараціях, які подавались Позивачем з 2016 по 2018 роки включно, що також спростовує твердження, викладені за змістом публікацій про те, що не вдається знайти декларації Позивача та перевірити його доходи, а у відкритому доступі тільки декларація за 2014 рік.
А отже, інформація викладена у вказаних публікаціях, є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності.
Також не відповідає дійсності твердження за змістом публікацій про те, що: «супруга ОСОБА_22 ездит на люксовых спорткарах компании "Audi"», з підстав того, що Позивач розлучений починаючи з 2011 року та вдруге не одружений, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.06.2011.
Щодо інформації, яка викладена за змістом вищевказаних публікацій про те, що Позивач є власником годинників з діамантами та одягнений виключно у італійську марку «Валентино», та його костюми коштують 50-100 тис. грн, слід зазначити, що вказана інформація жодним доказом не підтверджується так само як інформація про розкішні автомобілі та відпочинок на курорті ОСОБА_26 .
Так, у публікаціях від ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_51 відповідачем 1 зазначено, що « ІНФОРМАЦІЯ_52.».
Тобто двічі відповідачем -1 за змістом вказаних публікацій фактично звинувачено Позивача в злочинах, та така інформація викладена у стверджувальній формі.
Статтею 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Як встановлено судом, матеріали даної справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які свідчили би про наявність будь-яких обвинувальних вироків суду, які б набрали законної сили, щодо ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вищевказана поширена відповідачем 1 інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності.
Стосовно інформації, поширеної відповідачем 1 про те, що ОСОБА_27 сприяв просуванню Позивача отримати посаду, слід зазначити, що така інформація є недостовірною, оскільки в державних підприємствах співробітники призначаються на посаду наказом.
Також не відповідає дійсності інформація, розміщена за змістом публікацій про те, що Позивач працював колектором, адже у відповідності до записів, що містить трудова книжка Позивача, останній ніколи не займав такої посади як колектор, а відтак вказана інформація є неправдивою та такою що підлягає спростуванню.
Оцінюючи наведені відповідачем 1 у публікаціях дані про вказані вище події суд знаходить їх такими, що не існували взагалі, а отже є недостовірними.
Суд погоджується з думкою позивача, що зі змісту наведених вище абзаців відповідних спірних публікацій вбачається, що у них ОСОБА_1 пов'язується із вчиненням протиправних дій, за які винних осіб може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що висловлювання саме щодо дій особи, які підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, виключає віднесення такого висловлювання до оціночних суджень чи критичних зауважень, натомість є фактичним твердженням.
Підсумовуючи все вищевикладене суд вважає доведеним та встановленим факт поширення відповідачем 1 по відношенню до позивача недостовірної інформації в межах заявлених останнім позовних вимог.
Вирішуючи питання стосовно того, чи призвело поширення відповідачем недостовірної інформації, щодо позивача, до порушення його особистих немайнових прав, суд виходить із наступного.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Існуюча судова практика вказує на те, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 161/4098/18, від 31.05.2021 у справі № 638/9228/18, від 30.03.2020 у справі № 523/9870/18-ц.
З урахуванням наведених вище визначень, суд погоджується з доводами позивача, що реальне порушення права на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації особи, саме як нематеріальної категорії, відбувається завжди при поширенні по відношенню до такої особи недостовірної інформації певного (негативного характеру).
Тобто, сам факт поширення недостовірної інформації, яка є негативною, вже є достатнім свідченням завдання шкоди відповідним немайновим правам особи, по відношенню до якої така інформація поширена.
За таких обставин, суд вважає, що поширена відповідачем 1 у спірних публікаціях (статтях) недостовірна інформація щодо позивача, яка викладена у стверджувальній формі є негативною, принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача. При цьому, подібне порушення особистих немайнових прав позивача є наслідком саме поширення відповідачем спірних публікацій (статей) на веб-сайті https://antikor.com.ua/ в мережі Інтернет.
Враховуючи викладене, з огляду на зміст вказаної інформації у її системному зв'язку з фактичними обставинами справи, відсутність будь-яких доказів на підтвердження її достовірності, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів юридичного складу правопорушення, необхідних для задоволення заявлених позовних вимог, в частині визнання спірної інформації недостовірною.
Стосовно публікації, розміщеної на веб-сайті https:// www.dsnews.ua, власником якого є Приватне акціонерне товариство «Картель», ІНФОРМАЦІЯ_27 року за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_24 під назвою, мовою оригіналу: « ІНФОРМАЦІЯ_25 », в якій поширено інформацію наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_53», суд зазначає, що вказана публікація хоча й поширена відповідачем 2, стосується ОСОБА_1 , проте, не містить інформації щодо позивача у формі ствердження, а саме викладена у формі оціночного судження, відсутнє посилання на фактичні обставини, з огляду на що така публікація не містить повного юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а тому позовна вимога заявлена до відповідач 2 про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові блага позивача, інформацію, яка поширена відповідачем 2 задоволенню не підлягає.
Також суд зауважує, що відповідачем 2 подано заяву про застосування строків позовної давності. Враховуючи встановлені вище обставини необґрунтованості позовних вимог, заявлених до відповідача 2, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову саме з цих підстав, а не з підстав пропуску позовної давності.
Крім того, суд зауважує, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
У зв'язку з цим, суд приймає до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
До таких спеціальних способів захисту, серед інших, відноситься спростування недостовірної інформації (стаття 277 ЦК України), у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, так як не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов'язок опублікувати відповідне спростування.
До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі № 757/47312/15-ц.
За таких обставин, враховуючи встановлений факт порушення відповідачем 1 права позивача на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації, внаслідок поширення відповідачем 1 недостовірної інформації, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог і в частині зобов'язання останнього спростувати поширену ним недостовірну інформацію (у спосіб, визначений позивачем).
В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 ЦК України).
Статтею 1167 ЦК України встановлено загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, відповідно до частини першої якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, в даному випадку предметом доказування є вина відповідачів, причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідачів та спричинення моральної шкоди позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження вимог про стягнення моральної шкоди позивач зазначив перелік обставин, які, на його думку, свідчать про заподіяння йому моральної шкоди, надав висновок експертів за результатами проведення комплексної судової психолого - лінгвістичної експертизи № 2628/2750/3610/3611-3618 від 19.10.2022, у якому визначено, зокрема, орієнтовний розмір компенсації ОСОБА_1 моральної шкоди за завдані психологічні та фізичні страждання, які відповідно до даного експертного дослідження сумарно становить 72 мінімальні заробітні плати.
Однак, на обґрунтування суми моральної шкоди не надано жодних розрахунків суми заподіяної шкоди, належним та допустимих доказів щодо лікування порушень фізичного чи психічного стану позивача.
За таких обставин, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди на користь позивача.
Оскільки позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені до відповідача 2 є похідними від позовних вимог про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові блага позивача, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, у задоволенні яких відмовлено, тому вони задоволенню не підлягають.
Приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.
Оскільки позовні вимоги, заявлені до відповідача 1 підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 984,80 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Компанії Teka-Group Foundation, Приватного акціонерного товариства «Картель» про захист честі, гідності та ділової репутації, - задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 , поширену на веб - сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 , в мережі Інтернет: а саме:
ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_54 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_55», наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_56
...ІНФОРМАЦІЯ_33.»
ІНФОРМАЦІЯ_34 .
ІНФОРМАЦІЯ_35»;
ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою
« ІНФОРМАЦІЯ_6 », наступного змісту «ІНФОРМАЦІЯ_36.
ІНФОРМАЦІЯ_37.
ІНФОРМАЦІЯ_38.
ІНФОРМАЦІЯ_57.
ІНФОРМАЦІЯ_40
ІНФОРМАЦІЯ_41.
…..ІНФОРМАЦІЯ_58.
….ІНФОРМАЦІЯ_40.
ІНФОРМАЦІЯ_44.
ІНФОРМАЦІЯ_45.
ІНФОРМАЦІЯ_46
ІНФОРМАЦІЯ_47.
…..ІНФОРМАЦІЯ_41.
… ІНФОРМАЦІЯ_42.
…ІНФОРМАЦІЯ_33.»;
ІНФОРМАЦІЯ_51 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_52»
ІНФОРМАЦІЯ_59.
ІНФОРМАЦІЯ_54
ІНФОРМАЦІЯ_55.»;
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_9.
ІНФОРМАЦІЯ_10.»;
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_13 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_11 ", наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_12.
ІНФОРМАЦІЯ_13.»;
ІНФОРМАЦІЯ_14 року за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під « ІНФОРМАЦІЯ_17 », наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_16".
ІНФОРМАЦІЯ_17.
ІНФОРМАЦІЯ_18.
ІНФОРМАЦІЯ_19.
ІНФОРМАЦІЯ_10 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_19 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_20 », наступного змісту:
« ІНФОРМАЦІЯ_20.
ІНФОРМАЦІЯ_21".
ІНФОРМАЦІЯ_22.
ІНФОРМАЦІЯ_23.»
ІНФОРМАЦІЯ_22 за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », наступного змісту:
«ІНФОРМАЦІЯ_24.
ІНФОРМАЦІЯ_25.
ІНФОРМАЦІЯ_26.
ІНФОРМАЦІЯ_57.
ІНФОРМАЦІЯ_40
ІНФОРМАЦІЯ_28.
… ІНФОРМАЦІЯ_60.
… ІНФОРМАЦІЯ_40.
ІНФОРМАЦІЯ_61.
ІНФОРМАЦІЯ_45.
ІНФОРМАЦІЯ_46
ІНФОРМАЦІЯ_47.
… ІНФОРМАЦІЯ_41.
… ІНФОРМАЦІЯ_42.
ІНФОРМАЦІЯ_33.»
Зобов'язати Компанію Teka-Group Foundation, протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням у справі законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену про ОСОБА_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_29 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_30 »;
за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_7 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;
за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_11 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 »;
за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_13 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_14 ";
за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_15 у публікації під « ІНФОРМАЦІЯ_17 »;
за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_19 »;
за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_5 у публікації під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », шляхом розміщення вступної та резолютивної частин рішення суду в цій частині під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_35».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Компанії Teka-Group Foundation (юридична адреса: 0835, РА (Республіка Панама), Panama (м.Панама), 50-th street Global Bank Tower (вул.Глобал Банк Тауер, 50) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений ним при поданні позову судовий збір розміром 1 984,80 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Н.В. Аббасова