Справа № 761/8213/24
Провадження № 1-кс/761/5793/2024
04 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України у кримінальному провадженні №12024105100000419 внесеному до ЄРДР 01.03.2024,-
Слідчий звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділення ВП № 3 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105100000419 від 01 березня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, відносно ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею у особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
01 березня 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано в порядку ст. 2982 КПК України у зв'язку із підозрою вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
02 березня 2024 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Метою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ..
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання посилаючись на наявність постійного місця проживання. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав доводи захисника.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105100000419 від 01.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, у кримінальному провадженні №12024105100000419 від 01.03.2024.
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст.ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: рапортом о/у ВКП Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 01.03.2024; протоколом обшуку від 01.03.2024; висновком експерта від 02.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 01.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 01.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 01.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 02.03.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 від 01.03.2024; вилученими речовими доказами. А застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Отже можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_5 на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.
Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя зазначає наступне.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Водночас, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, наразі обґрунтованими є ризик переховування, оскільки підозрюваний не будучи ізольованим від суспільства, може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, про що свідчить те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України. Очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу враховує тяжкість злочинів, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.
Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, подальше застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Також прокурором доведено існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у т.ч. вік, стан здоров'я, відсутність утриманців, обставини вчинення злочину, наявність судимостей та інші дані, що характеризують особу підозрюваного, а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При цьому, враховуючи, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, тому підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у даному випадку слідчий суддя не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання,- задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.
Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити тривалістю до 29.04.2024 включно.
Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту негайно в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 07.03.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1