Справа № 761/7243/24
Провадження № 1-кс/761/5191/2024
07 березня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГСУ СБ України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою №В-267 від 19.02.2024 року,-
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГСУ СБ країни, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою №В-267 від 19.02.2024 року.
Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Із урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни та вжиття судом вичерпних заходів щодо забезпечення явки осіб у судове засідання, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у його відсутність.
Слідчий ГСУ СБ України в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, що, згідно ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду скарги у його відсутність.
Слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах наведених доводів, дослідивши надані документи, дійшов таких висновків.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Як убачається зі змісту скарги, 19.02.2024 року ОСОБА_3 направив до ГСУ СБУ України заяву від 19.02.2024 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 109 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, як вважає суддею Печерського районного суду м. Києва, пов'язуються обставини як уважає, з не направленням копії ухвал на виконання до Офісу Генерального прокурора. Вказану заяву отримано уповноваженою особою ГСУ СБ України 19.02.2024 року.
Статтею 126 Конституції України і законами України встановлені гарантії незалежність і недоторканість суддів. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Гарантії незалежності суддів закріплені також в статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом з тим, у відповідності до даної категорії законодавством передбачений окремий спеціальний порядок внесення даних, що забезпечує та гарантує принцип незалежності судової гілки влади. Такі гарантії незалежності суддів закріплені також в ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з ст.8 Конституції України Конституція має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Положеннями ст.214 КПК України передбачено загальну процедуру внесення відомостей про злочин до ЄРДР, якщо слідувати якій, то внести відомості до ЄРДР щодо судді може не лише Генеральний прокурор або його заступник, а також будь-який інший прокурор або слідчий.
Проте при вирішенні такого питання необхідно також застосовувати положення ч.1 ст.9 КПК України, відповідно до якої під час кримінального провадження прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватись вимог Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В силу ч.4 ст.9 КПК у разі, якщо норми КПК суперечать міжнародному договору, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 р., судовий розгляд має здійснюватися незалежним судом.
Таким чином, передбачена статтею 214 КПК України можливість здійснення впливу на суддю у зв'язку з прийняттям ним судового рішення через запровадження щодо нього такої процедури виключає гарантовану Конституцією України та міжнародними зобов'язанням України незалежність судді, що порушує зазначені акти національного і міжнародного законодавства.
Згідно з п.68 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010, тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності.
Аналогічні висновки містяться і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади», де в преамбулі визначені гарантії незалежності і недоторканості суддів як носіїв судової влади, такими гарантіями, зокрема є й недопустимість втручання у здійснення правосуддя, впливу на суд або суддів у будь-який спосіб.
Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України у висновку щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, також вказує на неприпустимість втручання у діяльність судових органів у будь-який спосіб, у тому числі шляхом звернення до правоохоронних органів з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.
Слідчий суддя також враховує, що відповідно до ст.480 КПК стосовно професійного судді діє особливий порядок кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 480-1 КПК України відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення суддею Вищого антикорупційного суду, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором (виконувачем обов'язків Генерального прокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.
Окрім того, ч.1 ст.2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Проте, за своїм змістом скарга, заява не містить таких фактичних даних на підтвердження того, що заявником було подано повідомлення про злочин, яке містить достатні відомості про реальність конкретної події злочину із зазначенням конкретного часу, місця, способу, інші обставини вчинення злочину в розумінні ст.11 КК України, відповідно до якої злочином є передбачене Кримінальним Кодексом України суспільно небезпечне винне діяння ( дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Натомість аналізуючи зміст заяви, слідчий суддя убачає, що заявником наведені відомості про конкретні обставини вчинення як вважає злочинів, при цьому заява зводиться до незгоди з процесуальними діями судді Печерського районного суду м. Києва, з якими пов'язує вчинення злочину, без зазначення даних, що підтверджують фактичне існування даних про реальність конкретної події злочинів (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Заява містить формальні твердження про вчинення злочинів, без викладення обставин, які б свідчили про те, що існують достатні підстави уважати, що вчинено кримінально каране діяння.
Таким чином, оскільки відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події злочину відповідно до ст. 11 КК України, матеріали скарги свідчать про відсутність підстав вважати, що уповноваженою особою ГСУ СБ України вчинено бездіяльність, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість доводів скарги, в задоволенні якої необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого ГСУ СБ України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою №В-267 від 19.02.2024 року - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1