Провадження № 2-а/760/687/24
Справа № 760/30617/23
18 березня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;адреса: АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до інспектора сержанта поліції 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Семененко Анастасії Сергіївни /далі - інспектор поліції Семененко А.С./ (адреса: 03048, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9), Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в місті Києві (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рух справи
25.12.2023 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшов вказаний адміністративний позов, датований 18.12.2023, в якому позивач просить суд:
- поновити строк на оскарження постанови серії ЕАС № 7103035 від 03.06.2023;
- визнати дії інспектора сержанта поліції 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції Семененко А.С. протиправними та скасувати постанову серії ЕАС № 7103035 від 03.06.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати у розмірі 536,80 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 для розгляду зазначеного позову визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 09.01.2023.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва 12.01.2024 відповідний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).
Обґрунтування позову
В позові, зокрема, вказується, що 03.06.2023 року інспектором поліції УПП Семененко А.С відносно позивача складена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС № 7103035, відповідно до якої позивач визнаний винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України). Як зазначено в п. 5 постанови, транспортний засіб BMW Х6, НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , 03.06.2023 11:45:37 м. Київ, площа Харківська, водій керував ТЗ не маючи права керування. Чим порушив п. 2.1.А. ПДР України - керування Т/3 особою, яка не має права керування таким Т/3.
Позивач зауважує, що про постанову дізнався 07.12.2023 під час ознайомлення із матеріалами справи № 550/1277/23, що знаходяться на розгляді у Чутівському районному суді Полтавської області його захисником за заявою від 01.12.2023. Копія заяви про ознайомлення із матеріалами справи надаємо. Крім того у відповіді на адвокатський запит за вих. №01.12.2023№206-АЗ/41/2602- 2023 в моїх інтересах отриманої захисником 07.12.2023, ДПП УПП у Полтавській області повідомило, що відносно мене ОСОБА_1 складалася постанова серії ЕАС №7103035, копію відповіді надаю.
Зі слів позивача, 03.06.202 3його документи перевіряли працівники поліції. Будь якої підготовки для розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, не були вирішені клопотання, не були досліджені докази, та взагалі з'ясовано чи було вчинене адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
На думку позивача, інспектор не бажаючи почути позивача, та заздалегідь переконаний в його вині не міг об'єктивно з'ясувати обставини справи, що є порушенням всебічного розгляду справи. Не розглянувши справу, позбавивши позивача права на захист, інспектор склав постанову без розгляду справи, підійшовши до позивача лише перевірити його документи, та склали постанову за його відсутністю.
Як стверджує позивач, транспортним засобом 03.06.2023 не керував.
Крім того, наголошує, що має посвідчення водія.
За таких обставин позивач вважає, що постанова серії ЕАС № 7103035 від 03.06.2023 підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо правової позиції відповідачів
15.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому Департамент просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 27-34).
Департамент вважає, що твердження позивача, викладенні у позові, не відповідають дійсності, а позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.
В обґрунтування таких вимог Департамент, зокрема, вказує, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАС № 7103035 від 03.06.2023, водій ОСОБА_1 . керуючи «BMW Х6» номерний знак НОМЕР_2 , 03.06.2023 керував транспортним засобом та не маючи права керування, чим порушила п. 2.1. (а) правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. За що передбачена адміністративна відповідальність, згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП. Внаслідок чого відповідачем винесена вище вказана постанова, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 3 400,00 грн.
Як вказується у відзиві, доказами у справі яку розглядав інспектор, на підтвердження вини позивача в скоєнні ним правопорушення передбаченого ст. 126 КУпАП є фактична відсутність у водія, права на керування транспортним засобом при перевірці документів, що може підтвердити інспектор, що розглядав справу та на підтвердження чого надано витяг з бази даних «АРМОР».
При цьому, відповідачем зауважується, що враховуючи, що постанова винесена 03.06.2023, відеодокази не збереглися, оскільки на оскарження постанови передбачений процесуальний строк.
Зауважується, що зі змісту постанови, вбачається, що, позивач був присутній при складанні оскаржуваної постанови, йому було роз'яснено його права, в тому числі і на оскарження постанови, що вбачається з п. 7 (доданого відеозапису), оскаржуваної постанови.
Наголошується, що доказами на підтвердження вини позивача в скоєнні ним правопорушення передбаченого ст. 126 КУпАП є позбавлення позивача права керування Комінтернівським районним судом міста Харкова та не проходження обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів позивачем що підтверджує фактичну відсутність у нього права на керування транспортним засобом відповідної категорії на момент винесення постанови.
Так, звертається увага на те, що згідно з Інформаційного порталу національної поліції позивач не здав посвідчення водія на збереження у наслідок вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Позивач для отримання посвідчення водія повинен обов'язково прийти медичний огляд, скласти теоретичний і практичний іспит після чого отримати посвідчення водія відповідної категорії. Однак у матеріалах справи відсутні дані щодо обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів, через те що, з урахуванням викладеного позивач не має права на керування транспортним засобом, попри фактичну наявність самого посвідчення на руках, внаслідок не виконання свого обов'язку виконати зазначені вимоги. Наслідком є відсутність права керувати транспортним засобом у позивача та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача в порядку та у спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
03.06.2023 інспектор Управління патрульної поліції в місті Києві Семененко Анастасія Сергіївна склав постанову серії ЕАС № 7103035 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 5), за змістом якої 03.06.2023 об 11:46, у м. Київ, пл. Харківська, подій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом BMW Х6, номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування, чим порушив п. 2.1а ПДР - керування тз особою, яка не має права керування тиками тз, та скоїв адміністративне правопорушення, за яке ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
У зв'язку з зазначеним на позивача накладено штраф у розмірі 3 400,00 грн.
У п. 7 вказаної постанови - «до постанови додаються» зазначено: «Відео з камери 470532».
До позову долучено копію посвідчення подія ОСОБА_1 з строком дії з 25.11.2015 до 25.11.2045 (а.с. 12).
До відзиву відповідачем долучено витяг з ІПНП «АРМОР», за змістом якого вбачається що 11.08.2021 Комінтернівськмим районним судом міста Харкова на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу 10 200,00 грн та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік (а.с. 36).
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Оскільки завданням адміністративного судочинства є встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, для цього КАС України покладає на суд обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 480/9736/21, адміністративне провадження № К/990/8645/23).
В силу принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі вжив усі передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень, постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29.03.2021 у справі № 641/241/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95838539).
Постановою Яготинського районного суду Київської області від 28.09.2022 у справі № 382/897/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та стягнуто з нього 17 000,00 грн та позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (https://reyestr.court.gov.ua/Review/106517530).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, ж - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування.
Відповідно до п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджувався відео з камери 470532.
Будь-яких доказів на противагу позивачем не надано.
Просто невизнання позивачем вини постфактум, без надання будь-яких доказів на спростування вчинення відповідного адміністративного правопорушення, не може бути взято судом до уваги.
Крім того, суд враховує, що факт позбавлення позивача права керування транспортними засобами станом на день винесення оскарженої постанови підтверджено.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
При цьому, ст. 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що матеріалами даної конкретної справи не спростовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим у суду відсутні розумні сумніви щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв'язку з яким щодо нього складено оскаржену постанову.
У даній справі наведені позивачем обставини та докази не доводять, що він не керував транспортним засобом (за умови доведеного факту, що він не має права керування транспортним засобом), а також порушення його прав в процесі притягнення до адміністративної відповідальності.
З урахуванням зазначеного суд приходить висновку, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати позивача у справі покладаються на нього ж.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-247, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 286-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора сержанта поліції 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у місті Києві Семененко Анастасії Сергіївни, Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л. Л. Зуєвич