Справа № 752/26452/23
Провадження №: 3/752/944/24
29.02.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участі ОСОБА_1
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 722323 від 10.12.2023, що складений з посиланням на порушення п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до зазначеного протоколу 10.12.2023 об 11:50 у м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вулю Саперно-Слобідській, не обрав безпечну дистанцію, не впевнився у безпечності під час початку руху, здійснив зіткнення з авто Toyota, державний номерний знак НОМЕР_3 , який стояв попереду.
До протоколу в якості доказів приєднано схему місця дорожньо-транспортної пригоди, письмові пояснення ОСОБА_1 та водія ОСОБА_2 .
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 надав усні пояснення, які відповідають письмовим поясненням, які він складав 10.12.2023 на вимогу працівників поліції. За змістом пояснень ОСОБА_1 він зупинив автомобіль на блок посту, коди рухався з просп.. Науки у напрямку просп. М. Бажана, нахилився за документами та відпустив педаль гальм, а тому автомобіль рушив на зіткнувся з іншим авто, яке зупинилося попереду. Його автомобіль не зазнав ушкоджень, на іншому авто, як йому здалося, ушкодження теж були відсутні, лише подряпина на налиплому на бампері дорожньому бруді.
Відповідно до пояснень водія Toyota, державний номерний знак НОМЕР_3ОСОБА_2 від 10.12.2023, він рухався по вул. Саперно-Слобідській у напрямку просп. М. Бажана, під'їхав до блок посту, зупинився для перевірки документів і в цей час автомобіль Toyota Camry здійснила зіткнення з його автомобілем, після чого він викликав "102".
Аналіз документів, які надійшли до суду, у сукупності з заслуханими поясненнями, свідчать про те, що зіткнення автомобілів відбулося не тоді, коли водій ОСОБА_1 починав рух, а тоді коли він зупинив автомобіль на вимогу правоохоронців та/або співробітників військової комендатури міста, які працюють на організованому блок пості перед в'їздом на Південний шляхопровід через річку Дніпро у м. Києві. При цьому, така зупинка здійснена ОСОБА_1 у місці, на яке йому вказали правоохоронці та/або військові, а не у спеціально відведеному для зупинки транспортних засобів згідно з Правилами дорожнього руху місці. У момент зупинки водій ОСОБА_1 виявив неуважність при перевірці у нього документів, відволікся та допустив самовільний рух транспортного засобу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Toyota, номерний знак НОМЕР_3 , який стояв попереду, у результаті якої транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі протоколу від 10.12.2023, який надійшов до суду, становитиме неналежну процесуальну дію з огляду на наступне.
У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком), у розумінні чинного законодавства, є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та його оформлення закріплені у ст. 256 КУпАП, де вказано, що у ньому зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи; відомості про заподіяння матеріальної шкоди (у разі її наявності).
Статтею 124 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Таке порушення тягне за собою адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Правова конструкція ст. 124 КУпАП визначає її як таку, що є банкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, а саме: Правил дорожнього руху.
Як вказувалося вище, протокол від 10.12.2023 оформлений з посиланням на п. 10.1 та 13.1 Правил дорожнього руху.
Так, п. 10.1 Правил дорожнього руху передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з п. 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Протокол та приєднані до нього документи, з урахуванням змісту п. 10.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, не дозволяють встановити склад адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП у діях ОСОБА_1 адже схема місця дорожньо-транспортної пригоди, усні та письмові пояснення водіїв доводять, що водій ОСОБА_1 не починав рух, не змінював напрямок руху, не перестроювався, не порушував правила зупинки, а допустив неуважність при зупинці. При цьому, вихідні дані в схемі дорожньо-транспортної не містять позначки та позначень місця, з якого ОСОБА_1 допустив самовільний рух автомобіля, що не дає змоги суду (судді) встановити факт недотримання ним вимог Правил дорожнього руху щодо безпечної дистанції, тоді як пояснення обох водіїв жодним чином ні прямо, ні опосередковано не вказують на те, що ОСОБА_1 був зупинений для перевірки документів на блок пості без дотримання вимог про безпечну дистанцію.
При цьому норми КУпАП не надають суду (судді) повноважень на самостійне внесення змін або ж будь-яких доповнень, виправлень у протокол про адміністративне правопорушення, так само і права визначати кваліфікацію вчиненого на власний розсуд, адже це є недопустимим та може мати наслідком порушення права особи на захист або ж бути витлумачене як упередженість чи необ'єктивність судді.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Загальновідомим є і те, що стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, поширено Європейським суд з прав людини й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки "кримінальним обвинуваченням" у розумінні вказаної Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (рішення у справі "Лучанінова проти України").
З урахуванням всього викладеного та як вказувалося вище, установлення складу адміністративного правопорушення саме за п. 16.12 Правил дорожнього руху у діях ОСОБА_1 не видається за можливе.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення з урахуванням посилання на п. 16.12 Правил дорожнього руху.
Враховуючи викладене вище, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому ОСОБА_2 не обмежений у праві звернутися до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції для належного оформлення дорожньо-транспортної пригоди, яка фактично мала місце, з урахуванням цього судового рішення та для правильної кваліфікації дій водія ОСОБА_1 з посилання на належні пункти Правил дорожнього руху.
Керуючись ст. 9, 23, 124, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко