Справа № 456/279/24
Провадження № 2/456/450/2024
(ЗАОЧНЕ)
11 березня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В. ,
з участю секретаря Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Стислий виклад позицій сторін.
Позивачка ОСОБА_1 просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 01.10.2002 у відділі реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, запис № 1176.
В обґрунтування позовних вимог позивачка покликалася на те, що подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя, інтереси та сімейні цінності. З квітня 2022 року вони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Шлюб існує формально, поновити його неможливо, адже немає поваги та любові, що є основою сім'ї. Вважає, що за таких обставин подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, суперечить її інтересам, а тому шлюб необхідно розірвати.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року головуючим у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 14/
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.01.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25.01.2024. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 15/.
Ухвалою від 25.01.2024 справу розглядом відкладено на 20.02.2024 у зв'язку з неявкою відповідача /а.с. 19/.
Ухвалою від 20.02.2024 справу розглядом відкладено на 11.03.2024 у зв'язку з неявкою відповідача /а.с. 22/.
Розгляд справи по суті відбувся 11.03.2024 без участі сторін.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду повторно не з'явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, перевіривши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що 01.10.2002 у відділі реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, запис № 1176, сторони зареєстрували шлюб /а.с. 5/.
Також судом встановлено, що сторони по справі є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.06.2007, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.12.2014 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 02.12.2014 /а.с. 6-8/.
Крім того, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та її діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1304-5000684602 від 02.04.2022, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1304-5000684701 від 02.04.2022, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1304-5000684760 від 02.04.2022 та довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1304-5000684803 від 02.04.2022 /а.с. 10-13/.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наміром позивачки припинити шлюбні відносини з відповідачем, та наявності у сторін малолітніх дітей, що унеможливлює розірвання шлюбу безпосередньо в органі державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року в справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 51 Конституції України та ч. 1 статті 24 СК України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що сім'я фактично розпалася, а шлюб існує тільки формально, так як сторони тривалий час не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Поновлювати сімейні стосунки та миритися сторони не бажають, оскільки їх відсутність у судовому засіданні свідчить про їх байдуже ставлення до сім'ї та збереження шлюбу.
Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд дійшов висновку, що розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам позивачки та малолітніх дітей, оскільки їх повноцінний розвиток і виховання у сім'ї, де відсутнє взаєморозуміння, є неможливим, а тому позов підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат.
Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов'язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
А тому судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачкою на її вимогу.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 11.03.2024, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 11.03.2024, а датою складення повного тексту судового рішення 15.03.2024.
Керуючись ст. 110, 112 СК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 01.10.2002 у відділі реєстрації актів громадянського стану Білоцерківського міського управління юстиції Київської області, запис № 1176, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Білоцерківським МВ № 1 ГУ МВС України в Київській області 08.04.2003; РНОКПП НОМЕР_5 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ).
Після розірвання шлюбу позивачка залишається на прізвищі ОСОБА_6 .
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачкою до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 15.03.2024.
Суддя Л.В.Гула