Справа № 462/2117/24
Іменем України
15 березня 2024 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 19.02.2024 близько 23.40 год., прибувши за місцем проживання своєї цивільної дружини ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , голосно стукав у вхідні двері квартири, перебуваючи на вулиці, під вікнами її квартири викрикував погрози, кидав болотом, вчиняючи моральний та психологічний тиск на потерпілу, чим вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 будучи батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав, передбачені ст. 150 СК України, обов'язки по вихованню дочки, що проявилось у тому, що у період з 11.01.2024 по 11.03.2024 не брав жодної участі у вихованні дитини, її матеріальному утриманню та не проявляв до доньки батьківську опіку та любов, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постановою суду від 15.03.2024 матеріали справ про адміністративні правопорушення
№ 462/2117/24 та № 462/2119/24 щодо гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднано в одне провадження.
ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, вину у вчиненому визнав, просив суд суворо його не карати.
Беручи до уваги факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а також враховуючи подану ОСОБА_1 письмову заяву про розгляд справи за йоо відсутності, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Частиною 1 статті 184 передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 372758 від 11.03.2024, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 372757 від 11.03.2024 року, довідкою про результати проведення перевірки (ІТС ІПНП № 3406 від 27.02.2024), електронним рапортом зі служби «102», письмовою заявою ОСОБА_2 від 20.02.2024 про вчинення адміністративного правопорушення, рапортом працівника поліції від 20.02.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 06.03.2024, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої ризик ОСОБА_1 високий, письмовими пояснення ОСОБА_4 від 06.03.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 06.03.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.03.2024.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/2117/24.
Суддя Б.М. Гедз