Єдиний унікальний номер 133/650/24
Номер провадження 1-кс/133/178/24
Іменем України
18.03.24 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого - cлідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Козятина скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої службової особи ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області,-
01 березня 2024 року ОСОБА_3 , звернулась до слідчого судді із скаргою на бездіяльність уповноваженої службової особи відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, просить зобов'язати уповноважену службову особу відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області, відповідно до ст. 214 КПК України невідкладно, але не пізніше 24-х годин внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення за заявою скаржниці від 26 лютого 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України.
Направити до Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницький (відділ у м. Вінниці) копію скарги ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення уповноваженою службовою особою ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Віннцькій області за ознаками злочину, передбаченого ст. 367 КК України.
Свою скаргу мотивувала, що 26 лютого 2024 року до ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області нею було подано заяву про вчиненя кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України та зобов'язано уповноважену службову особу ВП № 2 розглянути її в порядку ст. 214 КПК України.
29 лютого 2024 року вона у приміщенні ВП № 2 отримала талон-повідомлення за № 1015 щодо прийняття та реєстрації вищеквазаного повідомлення в журналі єдиного обліку. Відомості про кримінальне правопорушення згідно вищевказаного повідомлення до ЄРДР протиправно не внесено, кримінальне провадження не відкрито, досудове розслідування не розпочато. На час її звернення до суду відсутні відомості щодо відкритого кримінального провадження за вищевказаним повідомленням, чим порушено її права і свободи як людини та громадянки України.
В судове засідання скаржник ОСОБА_3 не з'явилась, однак надала на адресу суду заяву про розгляд скарги в письмовому провадженні без її присутності. Вимоги скарги щодо бездіяльність уповноваженої службової особи ВП № 2 Хмільницького РВП підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Представник ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про розгляд справи. 05 березня 2024 року на адресу суду надійшла заява від заступника начальника ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 в якій він просить розглядати скаргу без його участі. У задоволення вимог вказаних в скарзі просить відмовити в повному обсязі в зв'язку з необгрунтованістю вказаних фактів.
Дослідивши скаргу та матеріали додані до неї, а також заяви скаржника та начальника СВ відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що 26 лютого 2024 року до ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 було подано заяву про вчиненя кримінального правопорушення за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України та зобов'язано уповноважену службову особу ВП № 2 розглянути її в порядку ст. 214 КПК України.
29 лютого 2024 року у приміщенні ВП № 2 ОСОБА_3 отримала талон-повідомлення за № 1015 щодо прийняття та реєстрації вищеквазаного повідомлення в журналі єдиного обліку. Відомості про кримінальне правопорушення згідно вищевказаного повідомлення до ЄРДР протиправно не внесено, кримінальне провадження не відкрито, досудове розслідування не розпочато.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч. 5 п. 4 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. До ЄРДР також вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.7 розділу ІІ Положення).
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи № 818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу ОСОБА_3 , вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних та посилань на докази, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Як зазначено вище, підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1)скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначенихпунктом 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Вищенаведена норма кримінально процесуального закону свідчить, що КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, які може прийняти слідчий суддя під час розгляду скарги, в порядку ст. 303 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги ОСОБА_3 , слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 22, 40,214,284, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої службової особи ВП № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: