18 березня 2024 року
м. Київ
справа №120/1874/23
адміністративне провадження №К/990/3960/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року
у справі № 120/1874/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року за період з серпня 2022 року по листопад 2022 року; зобов'язання відповідача 1 здійснити нарахування та виплату позивачеві додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., що передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, за період з серпня 2022 року по листопад 2022 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 в розмірі в розрахунку до 100 000 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2024 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху із наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду:
- заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви;
- документу про сплату судового збору в розмірі 1717, 76 грн.
26 лютого 2024 року від Військової частини НОМЕР_1 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження. Також до заяви долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.
В обгрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що копію оскаржуваної постанови отримав 31 грудня 2023 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на копії вказаної постанови. А тому, на його думку, подаючи касаційну скаргу 30 січня 2024 року мав право на поновлення строку на касаційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року.
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що штамп вхідної кореспонденції не є належним доказом дати отримання постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року, оскільки свідчить лише про реєстрацію документа, а не його одержання. При цьому, роздруківка оскаржуваної постанови здійснена 16 листопада 2023 року о 08:18 годині.
Отже скаржником так і не надано належних доказів щодо дати отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (зокрема, конверту, в якому надійшла оскаржувана постанова, скріншоту з електронного кабінету скаржника щодо дати надходження постанови, тощо), що позбавляє можливості Суду встановити поважність пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на вищевказане, Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтею 121 КАС України, -
Продовжити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 15 лютого 2024 року, на десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження чи визнання неповажними підстав пропуску строку - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
О. А. Губська