18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 160/11685/19
адміністративне провадження № К/990/8216/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Кравчука В.М., Коваленко Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 160/11685/19 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради звернулося до суду з позовом, у якому просило зобов'язати ОСОБА_1 виконати вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.07.2019, а саме: усунути порушення ДБН Б.2.2-12-2018 "Планування і забудова територій", привести об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог чинного законодавства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.04.2021, задоволено позовні вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про роз'яснення резолютивної частини рішення суду від 16.12.2020 у справі №160/11685/19 щодо приведення об'єкту, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідність до вимог чинного законодавства, у т.ч. роз'яснити у відповідність до вимог якого саме нормативного акту необхідно привести об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 апеляційну скаргу повернуто на підставі положень ч. 2 ст. 298 та п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
Відповідно до частин п'ятої - шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Частинами першою - третьою статті 169 КАС України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною п'ятою статті 169 КАС України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі не усунення такого недоліку, така скарга повертаються особі, яка її подала.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Об'єктами справляння судового збору є процесуальні дії, безпосередньо за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України «Про судовий збір». Так само ця норма визначає заяви за подання яких судовий збір не справляється (частина друга статті 3 цього Закону).
Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» установлює розміри ставок судового збору стосовно документів, за подання яких справляється судовий збір. При цьому розміри ставок судового збору залежать від характеристики об'єкта справляння - позовна заява, скарга чи інша заява (у деяких випадках - у поєднанні з характеристикою суб'єкта, який звертається до суду).
Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 повернуто скаржнику, з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 є об'єктом справляння судового збору згідно зі статтею 3 та підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Верховний Суд звертає увагу, що подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду вже вирішувалося питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Так, у пунктах 5.1, 5.2 постанови від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 зазначено, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Колегія суддів звертає увагу, що положеннями підпункту 7 пункту 2 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» однаково застосований правовий підхід та визначено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу приписів пункту першого частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Оскільки застосування положень Закону України «Про судовий збір» у питанні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу вже вирішено Великою Палатою Верховного Суду, то під час розгляду цієї справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, висловлені саме у складі Великої Палати.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила у господарській справі, однак Закон України «Про судовий збір» в цій частині є універсальним і не розрізняє підходи до вирішення питання сплати судового збору залежно від юрисдикції. Відтак такі висновки повинні бути застосовані і під час вирішення цієї адміністративної справи.
Цей висновок підтримано у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 204/827/17, від 09 лютого 2023 року у справах № 380/22710/21, № 120/3532/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 120/2767/20-а, 04 травня 2023 року у справі № 645/135/21, від 04 липня 2023 року у справі № 160/1712/21, від 14 грудня 2023 року у справі № 400/1715/20, від 25 січня 2024 року у справі № 380/11373/22 та інші, якими також вирішене питання щодо сплати судового збору при зверненні із апеляційною скаргою
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом п. 2 ч. 2 цієї ж статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За викладених обставин касаційну скаргу необхідно визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі № 160/11685/19 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко В.М. Кравчук Н.В. Коваленко