18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 240/20514/21
адміністративне провадження № К/990/8800/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
04 березня 2024 року засобами поштового зв'язку Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у цій справі.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII.
Підпунктом 11 пункту 16-1 "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Касаційну скаргу від імені Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) підписано заступником начальника центрального відділу судової роботи у місті Києві Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Кедик Анастасією Володимирівною, яка на підтвердження своїх повноважень, додала до матеріалів касаційної скарги, зокрема, Положення про Управління судової роботи та міжнародної допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі - Положення про Управління), Положення про Центральний відділ судової роботи Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Положення про відділ) та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ)
Суд зазначає, що повноваження керівника, члена виконавчого органу, іншої особи діяти від імені юридичної особи на засадах самопредставництва мають бути визначені документами, зокрема, законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Проте Положення про Управління містить лише загальну інформацію щодо його основних завдань, функцій, структури, прав та обов'язків, склад керівництва та організації роботи, однак питання обсягу повноважень працівників відділу та безпосередньо Кедик Анастасії Володимирівни цим Положенням не визначено.
Отже, Суд відхиляє Положення про Управління як документ, що посвідчує повноваження Кедик Анастасії Володимирівни звертатися з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції від імені Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Водночас, перевіряючи повноваження Кедик Анастасії Володимирівни згідно Положення про відділ Суд наголошує, що в пункті 2.10 розділу Основні завдання Положення про відділ передбачено забезпечення самопредставництва лише за дорученням Міністерства юстиції України, як органу, якому надано право звертатися до суду в інтересах іноземних осіб під час розгляду справ у судах України у випадках передбачених Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, інших міжнародних договорів України про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах у порядку, визначеному законодавством України.
Суд звертає увагу, що здійснення самопредставництва Міністерства юстиції України за дорученням Міністерства юстиції України зводить нанівець саму суть інституту самопредставництва, оскільки цей інститут не передбачає мати організаційно-розпорядчий документ, яким у нашому випадку є доручення, та здійснювати відповідно до цього документа самопредставництво інтересів суб'єкта владних повноважень в судах України.
Також Суд зазначає, що внесені відомості до ЄДРПОУ щодо повноважень Кедик Анастасії Володимирівни вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно у судах України без окремого доручення керівника в т.ч. з правом подання, відмови, зміни, відкликання позову, відкликання, відмови від апеляційних, касаційних скарг, посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження), не засвідчують належне виконання обов'язку з підтвердження повноважень підписанта діяти відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсягу цих повноважень.
Отже, підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку, що підписант касаційної скарги, Кедик Анастасія Володимирівна , не надала документів, які підтверджують її повноваження дійти від імені Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в порядку самопредставництва.
Пунктом першим частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
3. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.А. Уханенко