про відмову у відкритті касаційного провадження
18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/7029/21
провадження № К/990/9473/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №420/7029/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2021 році ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі від 16.04.2021 №6132-5614/М-02/8-1500/21, у проведенні перерахунку та виплати пенсії у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.04.2019 на підставі довідки, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, про розмір грошового забезпечення, від 17.02.2021 №02/69/13, враховуючи відповідний оклад за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років (45%) та щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцями в розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премію в розмірі 40% посадового окладу; зобов'язати здійснити перерахунок основного розміру пенсії на підставі вказаної довідки з урахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій, починаючи з 01.04.2019, та здійснити виплату різниці між нарахованими та виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 позов задоволено.
У липні 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до окружного суду із заявою, у якій, на підставі пункту 2 частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просило переглянути рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2023, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024, відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №420/7029/21.
Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області оскаржило їх у касаційному порядку та просило скасувати, натомість ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає нововиявленою обставиною те, що, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області листом від 17.05.2023 №6001.3-3414/6013 повторно надало Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області довідки на ім'я ОСОБА_1 станом на 01.03.2018, замість довідки від 29.03.2018 №13/29/13 та на 05.03.2019 взамін раніше наданої довідки від 17.02.2021 №02/69/13 і просить зробити перерахунок пенсії у зв'язку з тим, що по посаді ОСОБА_1 було неправильно встановлений тарифний розряд (47 тарифний розряд як начальнику відділу організації культурно-освітніх та мистецьких заходів управління соціально-гуманітарної роботи МНС України, замість 29 тарифного розряду відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 03.03.2018 №179).
У свою чергу, залишаючи без задоволення заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перегляд рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 361 КАС України, оскільки обставини, на які посилається Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у своїй заяві, виникли вже після вирішення справи та не існували на час її розгляду, а тому, у розумінні нововиявлених обставин, такими не являються.
Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що звернувшись із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області послалось на те, що Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області листом від 17.05.2023 повідомило Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про неправильне встановлення по посаді ОСОБА_1 тарифного розряду (47 замість 29) і зазначив, що тарифний розряд встановлює тарифний коефіцієнт, на підставі якого визначається посадовий оклад.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір посадового окладу ОСОБА_1 , як і його складова у довідці про грошове забезпечення, не входило у коло спірних питань, під час ухвалення Одеським окружним адміністративним судом рішення від 23.06.2021, а тому П'ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що факт неправильного встановлення по посаді ОСОБА_1 тарифного розряду не впливає на законність і обґрунтованість рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021. Адже у даному рішенні судом вирішувалося лише наявність у позивача право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
З аналізу вищевикладених норм слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази.
Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка у судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Отже правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що наведені у заяві обґрунтування не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у межах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами суд не може надавати оцінку (переоцінку) застосованим нормам як матеріального так і процесуального права у спірних відносинах, не може переоцінювати докази, які оцінювалися судом під час розгляду справи, не може оцінювати нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (пункти 27-28 рішення від 18.11.2004 у справі «Правєдная проти Росії», заява №69529/01 та пункт 46 рішення від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови №2» заява №19960/04). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити у світлі преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (пункт 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999, заява №28342/95). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (пункти 51-52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003, заява №52854/99; ухвала Суду щодо прийнятності заяви №62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42-43 рішення Суду у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011 року, заява №4994/04).
Враховуючи вищенаведене, доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, наведеними скаржником. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними та обґрунтованими, а тому у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Згідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 333 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №420/7029/21.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб