18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 420/33227/23
адміністративне провадження № К/990/7527/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №420/33227/23 за позовом Акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" до Державної інспекції енергетичного нагляду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
27.02.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №420/33227/23.
З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що Акціонерне товариство "ОДЕСЬКА ТЕЦ" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо направлення до Одеської обласної державної (військової) адміністрації листа від 06.11.2023 №8/28.1-1710-23;
- зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій щодо направлення листів відносно позивача з порушенням меж повноважень, наданих законодавством України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, з підстави визначеної пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вважаючи такі судові рішення постановленими з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із неможливості розгляду цього позову за правилами адміністративного судочинства з огляду на те, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки позовні вимоги позивача спрямовані на захист його порушеного права на недоторканість інформації та ділової репутації, отже стосуються захисту немайнових прав позивача, а відтак має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не є безумовною підставою вважати, що спір є публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Таким чином, публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
З огляду на зазначене, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, якщо особа вбачає порушення своїх прав у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Суди встановили, що позовні вимоги Акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" ґрунтуються на протиправності дій відповідача як спеціального суб'єкта, на якого покладаються функції у сфері нагляду (контролю) в галузях електроенергетики, теплопостачання та на ринку природного газу, щодо направлення до органу державної влади листа та повідомлення останнього про невиконання АТ "ОДЕСЬКА ТЕЦ" основних умов готовності до роботи в осінньо-зимовий період, що на переконання позивача є діями, які порушують його права на недоторканість інформації.
Слід зазначити, що КАС України встановлено певні обмеження щодо предмету оскарження, зокрема, до суду може бути оскаржено лише ті дії суб'єкта владних повноважень, які мають обов'язковий характер для позивача, вчиняються суб'єктом владних повноважень для розв'язання питань, що належать до його компетенції, а направлений відповідачем лист, який не адресований позивачу, а лише встановлює певні обставини, не зобов'язує позивача до вчинення будь-яких дій, не породжує певних правових наслідків та не є рішенням у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 КАС України, а відтак, з огляду на те, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги щодо захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень, яких на час розгляду справи ще не існує.
Крім того, як вірно встановили суду попередніх інстанцій, з огляду на те, що вимоги позивача спрямовані на захист права на недоторканність інформації про нього, цей спір має приватноправовий характер та стосується захисту немайнових прав позивача, що виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що зважаючи на суб'єктний склад та характер правовідносин у цій справі, цей спір має вирішуватись у порядку цивільного судочинства, як наслідок, суд першої інстанції вірно відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, вірно застосував положення пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №420/33227/23 за позовом Акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ" до Державної інспекції енергетичного нагляду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали суду направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
Н.В. Коваленко
Л.В. Тацій,
Судді Верховного Суду