05 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/12562/23 пров. № А/857/25725/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Матковської З.М.,
за участю секретаря судових засідань - Хомича О.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року (головуючий суддя: Гудима Н.С., місце ухвалення - м. Рівне, дата складення повного тексту судового рішення - 27.11.2023) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 , 24.05.2023 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом від 10.02.2023 № 2/в, щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її сина, смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини;
- зобов'язати призначити і виплатити таку допомогу у розмірі 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Обґрунтовує позов тим, що її син ОСОБА_2 проходив службу на посаді старшини начальника радіостанції взводу групи бойового управління 1129 зенітного ракетного полку оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак в травні 2020 року помер і згідно з протоколу засідання ЦВЛК від 30.12.2020 встановлено причинно-наслідковий зв'язок - «захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби». Однак, відповідно до протоколу засідання ЦВЛК змінено причинно наслідковий зв'язок на «захворювання та причина смерті, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини». Повідомлено, що у зв'язку з такою зміною причинно-наслідкового зв'язку смерті сина, звернулася до відповідача про виплату їй одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а не 500-кратного, як їй було виплачено. Вважає, відмову відповідача у виплаті такої одноразової грошової допомоги необґрунтованою та протиправною, а тому просила позов задовольнити.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом від 10.02.2023 № 2/в, щодо відмови у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю її сина ОСОБА_2 , смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, у зв'язку із загибеллю сина ОСОБА_2 під час виконання обов'язків військової служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилося Міністерство оборони України та оскаржило в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги лише у разі встановлення вищої групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.
Позивачка, 19.01.2024 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відхилити апеляційну скаргу.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 20.06.1981 (а. с. 78) та посвідченням серії НОМЕР_2 від 06.08.2020 (а. с. 11).
ОСОБА_2 25.03.2014 був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період до Збройних Сил України у складі команди НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою Здолбунівського РВК № 334 від 11.11.2014 (а .с. 9).
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 15.12.2015 під час проходження військової служби ОСОБА_2 в період з 16.11.2014 по 01.04.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Виконуючи службові завдання під час несення служби в добовому наряді 19.05.2020, в результаті гострої коронарної недостатності, ішемічної хвороби серця (гостра форма) ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а. с. 7).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) № 116 від 02.06.2020 старшину ОСОБА_2 начальника радіостанції взводу зв'язку групи бойового управління військової частини НОМЕР_5 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. Зазначено, що смерть пов'язана з проходженням військової служби (а. с. 15).
Згідно з Витягом з протоколу засідання Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 703 від 30.12.2020 визначено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , «ТАК, пов'язані з проходженням військової служби» (а. с. 17 зворот).
Матері ОСОБА_2 , 08.04.2021 було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 20.05.2020 та витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 30.12.2020 № 703 у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2020 рік), в сумі 1 051 000 грн.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної ВЛК Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 19 від 26.01.2022 причинний зв'язок захворювання і смерті ОСОБА_2 був переглянутий та визначено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , «ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини». У свою чергу, постанову ЦВЛК ЗСУ від 30.12.2020 № 703 відмінено (а. с. 17).
Згідно з витягом із наказу командира 1129 зенітного ракетного полку (по особовому складу) від 28.10.2022 № 86-РС примітку до пункту 3 наказу командира 1129 зенітного ракетного полку (по особовому складу) від 21.05.2020 № 60-РС про виключення зі списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку із смертю старшини ОСОБА_2 , викладено в новій редакції. Зокрема, у зазначеній примітці вказано витяг з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 26 січня 2022 року № 19 (а. с. 72).
ОСОБА_1 23.11.2022 звернулася до начальника 4 відділу Рівненського районного ТЦК СП з заявою про перегляд рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) ОСОБА_2 внаслідок зміни причинного зв'язку смерті.
Згідно з супровідним листом від 02.12.2022 заява позивача та додані до неї документи надіслані Рівненським обласним ТЦК та СП до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (а. с. 69).
Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 11.02.2023, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, оформлене п.2 протоколу засідання. В протоколі зазначено, що матері ОСОБА_2 08.04.2021 було призначено і виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 20.05.2020 та витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 30.12.2020 № 703 в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2020 рік), в сумі 1 051 000 грн. Зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги, оскільки чинним законодавством передбачено здійснення доплати одноразової грошової допомоги у разі зміни причинного зв'язку інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності (а. с. 5).
Не погодившись з такою відмовою відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України здійснював розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги на підставі документів, які не ґрунтуються на фактичних обставинах та в подальшому були відмінені (протокол № 703 від 30.12.2022), що, в свою чергу, спричинило призначення ОСОБА_1 такої одноразової грошової допомоги не у відповідності до норм Закону № 2011-XII та Порядку № 975 та відповідно у неналежному розмірі (500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть, а не 750-кратного прожиткового мінімуму).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ, дія цього Закону поширюється на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
Дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом тілесного ушкодження (п. 2 ст. 3 Закону № 2011-ХІІ).
Згідно п. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з пп. 1, 2 п. 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби.
Відповідно до п. 1 ст. 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Згідно п. «а» п. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно з п. 6 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
За правилами п. 8 ст. 16-3 Закону № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Відповідно до п. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-XII, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2013 № 975 (тут і надалі Порядок № 975, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) (п. 1 Порядку № 975).
Відповідно до п. 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Пунктом 4 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби.
Згідно з п. 5 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).
За правилами п. 10 Порядку № 975 члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи:
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу);
витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
Відповідно до п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Згідно п. 19 Порядку № 975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком:
вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що передумовою отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується Міністерством оборони України, є звернення до уповноваженого органу, в цьому випадку - Рівненський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, із відповідною заявою та іншими необхідними документами, які в установлений строк розглядаються цим органом, після чого складається висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який направляється розпоряднику бюджетних коштів для прийняття відповідного рішення (про призначення чи про відмову в призначенні такої допомоги).
Разом з тим, необхідно звернути увагу, що п. 19 Порядку № 975 містить виключний перелік обставин, коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, зокрема: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 його мати ОСОБА_1 звернулася до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги.
До вказаної заяви ОСОБА_1 долучила, зокрема, копію протоколу засідання ЦВЛК ЗСУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 703 від 30.12.2020, згідно з яким визначено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , «ТАК, пов'язані з проходженням військової служби».
На підставі зазначеного протоколу № 703 від 30.12.2020, ОСОБА_1 08.04.2021 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1051000 грн, що становить розмір 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2020 рік).
У подальшому, 26.01.2022 на засіданні ЦВЛК ЗСУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 , «ТАК, пов'язані з захистом Батьківщини», що підтверджується протоколом № 19 від 26.01.2022.
Згідно цього протоколу, попередню постанову про причинний зв'язок захворювання та причини смерті за протоколом ЦВЛК ЗСУ від 30.12.2020 № 703 відмінено.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час первинного визначення причинного зв'язку захворювання і смерті ОСОБА_2 такий було встановлено помилково, а зафіксований в протоколі № 703 від 30.12.2020 причинний зв'язок захворювання та причини смерті ОСОБА_2 не відповідає дійсності.
Тобто, помилкове визначення причинного зв'язку захворювання і смерті ОСОБА_2 , призвело до призначення і виплати ОСОБА_1 (матері ОСОБА_2 ) одноразової грошової допомоги не у відповідності до норм Закону № 2011-XII та Порядку № 975, тобто не 750-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а в 500-кратного прожиткового мінімуму.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 звернулася до начальника 4 відділу Рівненського районного ТЦК СП з заявою про виплату одноразової грошової допомоги шляхом перегляду рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) сина ОСОБА_2 внаслідок зміни причинного зв'язку смерті.
Однак, 11.02.2023 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги, мотивуючи його тим, що їй вже призначено і виплачено одноразову грошову допомогу відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 20.05.2020 та витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 30.12.2020 № 703 в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2020), в сумі 1051000 грн, а зміна причинного зв'язку смерті не є підставою для здійснення доплати одноразової грошової допомоги.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними такі покликання, оскільки помилкове визначення причинного зв'язку захворювання та смерті ОСОБА_2 у протоколі № 703 від 30.12.2020 відбулося не з вини позивачки, а тому ОСОБА_1 не може нести негативі наслідки, що виникли у зв'язку з таким помилковим визначенням.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відмовляючи позивачці у призначення і виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з захворюванням та смертю її сина, діяло не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством, а вказане рішення відповідача, оформлене протоколом від 10.02.2023 № 2/в є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушених прав ОСОБА_1 є зобов'язання призначити і виплатити спірну допомогу у розмірі 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином, апеляційна скарга Міністерства оборони України не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 460/12562/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді Л. Я. Гудим
З. М. Матковська
У зв'язку з перебуванням судді Матковської З.М. у відпустці з 11.03.2024 по 15.03.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 18.03.2024.