Справа № 120/12807/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
18 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 позов задоволено частково, ухвалено:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №024650005195 від 14.02.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 15.05.1996 по 19.12.1998, з 01.06.2000 по 31.07.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2001, з 26.12.1985 по 31.12.1985, з 01.01.2001 по 31.01.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2002 по 07.05.2002 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.02.2023.
В решті позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволені позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до пільгового стажу роботи обґрунтовано не зараховано періоди роботи: з 02.07.1985 по 25.12.1985, адже професія “бетонник” не передбачена на той час списками; з 15.05.1996 по 19.12.1998, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць; з 01.06.2000 по 31.07.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2001, адже прослідковується робота за сумісництвом; з 26.12.1985 по 31.12.1985, з 01.01.2001 по 31.01.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2002 по 07.05.2002, оскільки відсутні дані про заробітну плату.
Позивач та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не подали відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 07.03.2023 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України з метою реалізації свого права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, про що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято Рішення №024650005195 від 14.02.2023 про відмову в призначені такої в зв'язку з не підтвердженням необхідного пільгового стажу 12 років 06 місяців та відсутністю 28 років страхового стажу роботи, при наявності права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за досягнення 56-річного віку та наявності пільгового стажу роботи за Списком №2 - 12 років 03 місяці 26 днів.
В даному рішенні зазначено, що дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 07.02.2023. Вік заявника 58 років 06 місяців. Страховий стаж на дату звернення становить 27 років 07 місяців 08 днів, втому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 12 років 03 місяці 26 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. До пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи з 02.07.1985 по 25.12.1985 (професія “бетонник” не передбачена на той час списками), з 15.05.1996 по 19.12.1998 (відсутні відомості про проведення атестації робочих місць), з 01.06.2000 по 31.07.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2001 (прослідковується робота за сумісництвом), з 26.12.1985 по 31.12.1985, з 01.01.2001 по 31.01.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2002 по 07.05.2002 (відсутні дані про заробітну плату).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до страхового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, необхідно зарахувати періоди роботи позивача з 15.05.1996 по 19.12.1998, з 01.06.2000 по 31.07.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2001, з 26.12.1985 по 31.12.1985, з 01.01.2001 по 31.01.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2002 по 07.05.2002 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.02.2023.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: - з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.
Встановлено, що 15.07.2019 позивач досяг 55 річного віку, необхідного для застосування положень статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах страховий стаж (у разі реалізації особою такого права до 01.04.2024) позивача має становити не менше 27 років 6 місяців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (Порядок № 383).
Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону № 1788-XII.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Зміст наведених норм права свідчить про те, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи. При цьому для зарахування періоду роботи на посадах, віднесених до Списку № 2 у період до 21 серпня 1992 року необхідне підтвердження документами відповідних умов праці, а за період після 21 серпня 1992 року - підтвердження результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17 та від 27.04.2020 у справі № 367/4230/17.
Встановлено, що записами у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 підтверджується факт роботи позивача в періоди з 01.06.2000 по 31.07.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2001 в КП БМУ "Промжитлобуд" на посаді майстра (записи № 17-18).
Крім того, архівною довідкою архівного відділу Могилів-Подільської міської ради від 03.02.2023 №07-11/29 підтверджується те, що позивач в період з січня 2000 року по квітень 2022 року отримував заробітну плату, як працівник КП БМУ "Промжитлобуд".
При цьому, за даними вказаної архівної довідки кількість відпрацьованих позивачем протягом 2000-2002 років люд.днів в порівнянні з отриманою заробітною платою, дає підстави для формування висновку про зайнятість позивача на роботі на посаді виконроба (майстра) в КП БМУ "Промжитлобуд" повний робочий день.
Обґрунтовуючи підстави щодо відмови в підтвердженні спірних періодів, відповідач зазначає, що позивач працював за сумісництвом.
Однак, основним документом, що підтверджує стаж роботи є саме трудова книжка.
До того ж, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників подаються лише за умови, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Тому, сама по собі наявність інформації про доплату позивачу аж ніяк не спростовує пільговий стаж позивача на займаній посаді майстра (виконроба) у спірні періоди роботи.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
У період роботи позивача з 02.07.1985 по 25.12.1985 були чинними Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, які затверджені затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956.
Посада «бетонщика», яку обіймав позивач в період з 02.07.1985 по 25.12.1985 згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 не була включена у чинні на період виконання позивачем такої роботи Списки та, відповідно, такий період трудової діяльності позивача не може бути зарахований до пільгового стажу роботи.
Пунктом 4 Порядку № 383 встановлено, що згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі -Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Постанова № 442 набрала чинності з 21 серпня 1992 року. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Тобто, весь період роботи на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці до 21 серпня 1992 року зараховується до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, без підтвердження такого права за результатами атестації, тоді як період після 21 серпня 1992 року відповідне право впродовж наступних 5 років повинно бути підтверджено за результатами атестації та подальшими результатами атестації кожні наступні 5 років. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи та/або уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
В постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. Водночас контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Тому, до страхового стажу, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, необхідно зарахувати періоди роботи позивача з 15.05.1996 по 19.12.1998, оскільки не проведення атестації робочих місць після 21.08.1992 не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, адже як було зазначено вище відповідальність за її проведення покладається на власника підприємства, а не працівника.
Також, суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неможливості зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоди з 26.12.1985 по 31.12.1985, з 01.01.2001 по 31.01.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2002 по 07.05.2002 через відсутність даних про заробітну плату, адже такі твердження пенсійного фонду спростовуються доданими стороною позивача до матеріалів справи архівними довідками архівного відділу Могилів-Подільської міської ради від 03.02.2023 №07-11/23, №07-11/27, №07-11/28, №07-11/29.
Вказані довідки містять інформацію як про відпрацьовані позивачем в період з 1985 по 2002 роки люд.дні, так і розрахункові відомості по нарахуванню ОСОБА_1 заробітної плати.
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати періоди роботи позивача з 15.05.1996 по 19.12.1998, з 01.06.2000 по 31.07.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2001, з 26.12.1985 по 31.12.1985, з 01.01.2001 по 31.01.2001, з 01.01.2002 по 31.12.2002, з 01.05.2002 по 07.05.2002 до пільгового стажу роботи.
З урахуванням наведеного, на момент досягнення позивачем 55-річного віку, його страховий стаж становив 27 років 7 місяців 08 днів, а пільговий стаж - більше 12 років 6 місяців, що дає право ОСОБА_1 на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №024650005195 від 14.02.2023 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 07.02.2023, тобто більш ніж через три місяці з дня досягнення пенсійного віку, наявні підстави призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV з дня звернення за пенсією, тобто з 07.02.2023.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.