Справа № 120/14087/23
Головуючий у 1-й інстанції: Сало Павло Ігорович
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
15 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування постанови і рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, у якій просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлену довідкою № 2338 від 14.04.2023;
- визнати протиправною та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, оформлене листом за вих. № 598/5021 від 07.06.2023;
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно провести медичний огляд позивача з метою встановлення причинного зв'язку захворювання та визначення придатності до військової служби згідно Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, та прийняти нову постанову.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 позов задоволено частково, ухвалено:
Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлену довідкою № 2338 від 15.04.2023.
Зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Міністерства оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.04.2023 про перегляд постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлену довідкою № 2338 від 15.04.2023.
В решті позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Центральна військово-лікарська комісії Міністерства оборони України подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.11.2023 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що затверджене Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (Наказ № 402), не передбачено обов'язку ЦВЛК перегляди постанови підпорядкованих ВЛК на підставі необґрунтованих заяв, які не містять належних доказів порушення військово-лікарської експертизи.
ЦВЛК виключно у разі наявності обґрунтованих у скарзі підстав переглядає постанову ВЛК, скасовує її та приймає нову постанову. У випадку відсутності обґрунтованих у скарзі підстав для перегляду постанови ВЛК, така постанова не переглядається.
Відповідач зауважує, що звернення ОСОБА_1 від 27.04.2023 про перегляд постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлену довідкою № 2338 від 15.04.2023, не свідчить про помилковість висновку вказаної постанови ВЛК та відповідає статті 3 Закону України "Про звернення громадян", тому й таке розглянуте у відповідному порядку.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2023 № 817 позивач ОСОБА_1 за призовом перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
Під час проходження служби, 03.03.2023 позивач отримав поранення та в подальшому був направлений до ВЛК з метою визначення ступеню придатності до військової служби.
Згідно довідки ВЛК в/ч НОМЕР_1 МО України № 2338 від 15.04.2023 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - стан після легкої вибухової травми (03.03.2023), акубаротравми у вигляді посттравматичної лівобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови AD = 6 м, AS = 1 м, головний біль напруги. Травма, Так, пов'язана з проходженням військової служби. Захворювання, НІ не пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ придатний до військової служби.
27.04.2023 позивач звернувся до ЦВЛК із заявою, в якій просив переглянути постанову ВЛК, затверджену довідкою № 2338 від 15.04.2023, та провести контрольне обстеження та медичний огляд лікарями ЦВЛК, або направити у військовий лікувальний заклад на відповідне контрольне обстеження.
Листом від 07.06.2023 за № 598/5021 ЦВЛК повідомила позивача про те, що за встановленого йому діагнозу постанову ВЛК про ступінь придатності до військової служби згідно довідки від 15.04.2023 № 2338 прийнято вірно. Зауважила, що діагностовані після медичного огляду ВЛК наслідки акубаротравми у вигляді посттравматичної лівобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови 0 метрів на ліве вухо і 4 метри на праве вухо підпадають під статтю 36 "в" Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, але це не змінює ступінь придатності до військової служби. Підстав для перегляду постанови ВЛК або проведення повторного медичного огляду ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.
Позивач вважає протиправними постанову та рішення відповідачів, оформлені вищезазначеними довідкою та листом, а тому звернувся до адміністративного суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч формі, визначеної у пункті 20.3. глави 20 розділу II Положення № 402, у довідці ВЛК № 2338 від 14.04.2023 не вказано, на підставі якої статті, якої графи Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог прийнятий висновок про придатність позивача до військової служби. Відповідач не навів аргументів, якими він керувався при прийнятті свого рішення. Відповідачем не була здійснена індивідуальна оцінка придатності військовослужбовця ОСОБА_1 до військової служби у порядку та формі передбачених Положенням № 402. Загальне посилання в оскаржуваній довідці на встановлений діагноз та висновок про придатність позивача до військової служби, без зазначення на підставі якої статті, якої графи Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог цей висновок зроблений, а також без урахування фактичної працездатності позивача та його можливості подальшого проходження військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, ставить заявника у стан правової невизначеності, що є неприпустимим. Отже, постанова ВЛК в/ч НОМЕР_1 МО України, оформлена довідкою № 2338 від 14.04.2023, прийнята не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, та без урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, відтак є протиправною та підлягає скасуванню.
ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою, з викладенням всіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, у цьому разі має місце протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення № 402.
Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно із пунктом 1.2. глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це, зокрема, медичний огляд військовослужбовців, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно з пунктом 1.3. глави 1 розділу І Положення № 402, є: визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням.
Згідно із пунктом 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Згідно із пунктом 6.10. глави 6 розділу II Положення № 402, медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
Згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.
Відповідно до пункту 1.2. глави 1 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Пунктом 20.4. глави 20 розділу II Положення № 402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "обмежено придатний до військової служби".
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "придатний до військової служби", за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Згідно із пунктами 21.1. - 21.2. глави 21 розділу II Положення № 402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Графи II та III (військовослужбовці) щодо даного хронічного захворювання передбачають такі статуси: "придатний до військової служби" або "обмежено придатний до військової служби" (у військовий час).
Індивідуальна оцінка придатності/непридатності або обмеженої придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: "обмежено придатний до військової служби"; "придатний до військової служби". При цьому метод індивідуальної оцінки придатності військовослужбовців до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я. (Розділ II, глава 6 пункт 6.9).
Відповідного висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16, у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
За змістом пункту 20.3. глави 20 розділу II Положення № 402 з урахуванням пункту 20.4. глави 20 розділу II Положення № 402 у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд, зокрема за графами II Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог, ВЛК приймаються постанови про придатність та непридатність.
Постанова про непридатність до навчання (служби) за військовою спеціальністю, служби у спеціальних спорудах, до участі у ММО, миротворчому персоналі тощо, згідно з вимогами ТДВ, приймається за такою формою: "На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ Таблиці ____ додаткових вимог, придатний (непридатний) до _________ (вказати)".
При цьому, аналогічних вимог до форми постанови про придатність до військової служби Положення № 402 не містить.
Тому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що всупереч формі, визначеної у пункті 20.3. глави 20 розділу II Положення № 402, у довідці ВЛК № 2338 від 14.04.2023 не вказано, на підставі якої статті, якої графи Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог прийнятий висновок про придатність позивача до військової служби, адже вказаною нормою Положення № 402 чи іншими нормами та додатками до нього не передбачено форми Постанови про придатність до військової служби, яка б містила обов'язкове посилання на статтю графи Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог згідно якої прийнятий висновок про придатність до військової служби.
Апеляційний суд зауважує, що зазначення у постанові про придатність до військової служби, яка викладається у формі довідки, конкретної статті графи Розкладу хвороб та Таблиці додаткових вимог, яка визначає додаткові вимоги до окремих військових спеціальностей та умов проходження військової служби, згідно яких прийнятий висновок про придатність до військової служби, жодним чином не впливає на правові наслідки такого рішення. Визначальним у даному випадку є саме висновок ВЛК про придатність до військової служби, який у довідці № 2338 від 14.04.2023 вказаний.
Тому, колегія суддів критично ставиться до висновків суду першої інстанції про те, що оформлення ВЛК довідки № 2338 від 14.04.2023 не свідчить про обґрунтованість такого рішення та ставить заявника у стан правової невизначеності.
До того ж, у листі ЦВЛК за вих. № 598/5021 від 07.06.2023 вказано, що травми позивача підпадають під статтю 36 "в" Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, але це не змінює ступінь придатності до військової служби.
Згідно із пунктом 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Аналіз наведених норм свідчить, що виключно у разі якщо ЦВЛК за результатом розгляду звернення приходить до висновку про визнання заяви чи скарги обґрунтованою, ЦВЛК приймає рішення у формі постанови.
Водночас, якщо за результатом розгляду заяви чи скарги ЦВЛК не визнає таку заяву чи скаргу обґрунтованою, ЦВЛК повідомляє про це заявника у порядку встановленому для розгляду звернень громадян.
Наведене свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою, з викладенням всіх обставин та аргументів.
Згідно статті 19 Закону України “Про звернення громадян”, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень серед іншого зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 735, ця інструкція визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
Згідно абзацу п'ятого пункту 5 розділу II Інструкції № 735, відповідь за результатами розгляду звернень в обов'язковому порядку дається тим органом військового управління, військовою частиною, які отримали ці звернення і до компетенції яких входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника, командира або осіб, які виконують його обов'язки згідно з письмовим наказом.
Оскільки, ЦВЛК розглянувши (перевіривши) заяву ОСОБА_1 та додані до неї медичні та інші документи, встановила відсутність підстав для її задоволення, ЦВЛК правомірно було надано письмову відповідь ОСОБА_1 у формі листа, а не у формі постанови.
Таким чином, ЦВЛК належним чином розглянула заяву ОСОБА_1 та не допустила протиправної бездіяльності у межах спірних правовідносин.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що за приписами пунктів 2.3.5 та 2.4.10 глави 2 розділу І Положення № 402 як постанови ЦВЛК так і постанови ВЛК регіонів можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Крім того, колегія суддів додатково зазначає, що задоволення позовних вимог у спосіб визначений судом є беззмістовним, адже фактично судовим рішенням зобов'язано ЦВЛК повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.04.2023 про перегляд постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, оформлену довідкою № 2338 від 15.04.2023, яку визнано протиправною та скасовано цим же судовим рішення.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України задовольнити.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.