Справа № 560/5943/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
18 березня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у розмірі 83% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 05.10.2022 у розмірі 88% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрнтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що в резолютивній частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №560/19670/21 не покладено зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 83% грошового забезпечення, відповідно, на виконання зазначеного рішення суду головним управлінням проведено перерахунок пенсії з урахуванням перерахованих сум пенсії з 01.04.2019, згідно довідки від 10.11.2021 №ХС1973 в розмірі 70% суми грошового забезпечення (23102,50 грн). Також апелянт вказує, що при передачі пенсійної справи ОСОБА_1 з уповноваженого структурного підрозділу до органів Пенсійного фонду України з 01.01.2007, розмір пенсії становив 83% відповідних сум грошового забезпечення, тому висновок суду І інстанції щодо зобов'язання головного управління ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 05.10.2022 у розмірі 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум є хибним і підлягає скасуванню.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі 560/19670/21, яке набрало законної сили 19.04.2022, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Хмельницькій області» №ХС1973 від 10.11.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання Постанови №103 на підставі наданої уповноваженим структурним підрозділом Хмельницького обласного військового комісаріату довідки про розмір грошового забезпечення від 04.04.2018 №59/121/49-2018, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 в розмірі 70 відсотків сум грошового забезпечення.
Позивач 12.01.2023 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з січня 2018 року по січень 2023 року у розмірі 83% грошового забезпечення та виплатити йому заборгованість (13 % від посадового окладу) за період з січня 2018 року по січень 2023 року.
Відповідач листом від 09.02.2023 повідомив позивача про те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі 560/19670/21 не покладено зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 83% грошового забезпечення, відповідно, на виконання зазначеного рішення суду головним управлінням проведено перерахунок пенсії з урахуванням перерахованих сум пенсій з 01.04.2019, згідно довідки від 10.11.2021 № ХС1973 в розмірі 70% суми грошового забезпечення (23102,50 грн).
Позивач 24.02.2023 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив невідкладно виплатити йому заборго ваність (різницю від виплачених сум і 88 % від грошового забезпечення) за період з 08.09.1995 по 28.02.2023 і в подальшому виплачувати пенсію у розмірі 88 % від грошового забезпечення.
Відповідач листом від 17.03.2023 повідомив позивачу, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян», на органи Пенсійного фонду України покладено функції з призначення та виплати пенсії військовослужбовцям з 01.01.2007. Відповідальність за правильність призначення та виплати пенсій до 01.01.2007 несуть управління та відомства, де перебував на обліку пенсіонер.
При передачі пенсійної справи позивача з уповноваженого структурного підрозділу до органів Пенсійного фонду України з 01.01.2007, розмір пенсії становив 83% відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону, за чинними на 01.01.2007 нормами цього Закону, не повинен був перевищувати 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно здійснено перерахунок пенсії позивача з розрахунку 70% суми грошового забезпечення, чим порушено право власності позивача, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача під час здійснення її перерахунку з 83% грошового забезпечення до 70, тому такі дії слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 у розмірі 83% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Також суд дійшов висновку, що позивачу при призначенні пенсії її розмір мав бути обчислений у розмірі 88% від сум грошового забезпечення з урахуванням обмежень, що діяли на момент її призначення, тому слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 05.10.2022 (згідно зі ст. 122 КАС України) у розмірі 88% суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
Щодо позовної вимоги здійснити виплату нарахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначив, що питання щодо перрахунку пенсії позивача ще не вирішено. Так як судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги, як передчасної.
Колегія суддів, погоджується з правовою позицією суду першої інстанції та, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, в призмі приписів ст. 308 КАС України, виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Передбачено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року залишено без змін. Отже, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 набрало законної сили 05.03.2019.
Згідно із ч.ч.1,2,4 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Частина 18 статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачає, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, так і відповідна заява пенсіонера про перерахунок пенсії у разі зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.
04 лютого 2019 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняте зразкове рішення у справі №240/5401/18, де суд прийшов до висновку про те, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Постановою Великої Палати Верховного суду від 16.10.2019 року це рішення залишене без змін.
Слід зазначити, що у даному разі максимальний відсоток розрахунку пенсії за вислугу років, відповідачем обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ, згідно якої він не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Зазначена норма введена Законом №1166-VІІ, який набрав чинності 01.04.2014 року, тобто після призначення пенсії позивачеві.
Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно зі статтю 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно абзацу 2 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Також при вирішенні спору, суд апеляційної інстанції від відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах, зокрема від 17.03.2023 року у справі № 340/3144/21, від 16.03.2023 року у справі №580/8568/21, від 14.03.2023 року у справі № 300/1668/21, від 28.11.2022 року у справі №340/5306/21, від 14.11.2022 року у справі №580/5957/21, від 08.11.2022 року у справі №2040/5923/18.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача під час здійснення її перерахунку з 83 відсотків грошового забезпечення до 70, тому такі дії слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019 у розмірі 83% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХII, починаючи з 05.10.2022 у розмірі 88 % сум грошового забезпечення полковника, заступника начальника кафедри гуманітарних наук або аналогічної посади, здійснити виплату нарахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум та в подальшому проводити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88 % сум грошового забезпечення полковника, заступника начальника кафедри гуманітарних наук або аналогічної посади, колегія суддів зазначає наступне.
Встановлено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 12.09.1995. Згідно з розрахунком вислуги років полковника гвардії ОСОБА_1 , заступника начальника кафедри гуманітарних наук загальна вислуга років для призначення пенсії з урахуванням пільгової станом на 08 вересня 1995 року становить 29 років, 11 місяців, 07 днів. На підставі наявних документів, позивачу призначено пенсію у розмірі 75% з урахуванням обмеження відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однак, відповідно до виписки із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №329 від 30.08.1995 ОСОБА_1 об'явлена вислуга років, що зараховується в стаж для призначення пенсії в пільговому обчисленні 31 рік, 04 місяці, 23 дні.
Згідно зі ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на момент призначенння пенсії позивачу) пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України по ст. 65 пункту "в"/за станом здоров'я.
Як встановив суд першої інстанції, розмір пенсії позивача при її призначенні мав становити: за вислугу 20 років - 55%+ за 11 повних років 33%=88%. Враховуючи обмеження, що діяли на той час, пенсія не повинна була перевищувати 75% від суми грошового забезпечення.
Згідно зі ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції станом на 31.07.2022) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачу при призначенні пенсії її розмір мав бути обчислений у розмірі 88% від сум грошового забезпечення з урахуванням обмежень, що діяли на момент її призначення.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача про те, що відповідальність за правильність призначення та виплати пенсій до 01.01.2007 несуть управління та відомства, де перебував на обліку пенсіонер, оскільки вони не можуть слугувати підставою для обмеження прав позивача на пенсійне забезпечення.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 05.10.2022 (згідно зі ст. 122 КАС України) у розмірі 88% суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.