П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/19610/23
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,
повний текст судового рішення
складено 20.11.2023, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
судді -Джабурія О.В.
при секретарі -Абович Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Ростомова Г.А. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним наказів та поновлення на посаді,-
У серпні 2023 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом ГУ НП в Одеській області (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправним та скасувати Наказ №1575 від 23.06.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб відділення поліції №1 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області» в частині дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №844 о/с від 05.07.2023 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.06.2023 року по день поновлення на посад;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та стягнення грошового забезпечення за один місяць. Вважає, що Накази про звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності такими, що винесені із порушенням норм чинного законодавства та такими, що прийняті без врахування всіх обставин справи.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що звільнення позивача спірним наказом є неправомірним, оскільки відбулось на підставі помилкових висновків службового розслідування стосовно допущених позивачем порушень правил дорожнього руху, службової дисципліни та неналежного виконання ним посадових обов'язків.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Ростомов Г.А. в інтересах позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
З матеріалів справи вбачаються наступні обставини справи.
Позивач працював в органах внутрішніх справ та Національної поліції України на посаді капітана поліції, дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції.
10.06.2023 року від начальника УГІ ГУНП в Одеській області на ім'я начальника ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка щодо службового розслідування за порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділення поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків дільничним офіцером поліції сектору превенції того ж підрозділу поліції капітаном поліції В. Бабійчуком, зокрема за фактом керування в ніч на 10.06.2023 року транспортним засобом без страхового полісу, з ознаками алкогольного сп'яніння, порушення Правил дорожнього руху, а також для вивчення його службової діяльності, ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останнього.
10.06.2023 року на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області внесено подання, яким рекомендовано призначити службове розслідування.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №700 о/с від 10.06.2023 року призначено службове розслідування.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1436 від 10.06.2023 року, ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.
За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 20.06.2023 року, в якому зазначено, що своїми діями капітан поліції ОСОБА_2 дискредитував звання поліцейського внаслідок вчинення численних порушень службової дисципліни, а саме: вчинення правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, яке полягало в здійсненні зупинки та стоянки біля зупинки маршрутних транспортних засобів; керуванні транспортним засобом без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; неналежному розгляді заяв та повідомлень громадян, проведенні превентивної роботи з адміннаглядними, а також веденні їхніх особових справ та складанні протоколів про адміністративне правопорушення. Крім цього капітан поліції В. Бабійчук дозволив собі, будучи працівником поліції, ставитися зневажливо до поліцейських УПП; перебувати з явними ознаками алкогольного сп'яніння під час дії комендантської години, уживати ненормативну лексику під час спілкування з поліцейськими УПП.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що капітан поліції ОСОБА_2 послідовно скоїв декілька дисциплінарних проступків, що виразилися в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм діючого законодавства України, учиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, недотриманні законів, правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у частині здійснення зупинки та стоянки біля зупинки маршрутних транспортних засобів, керуванні транспортним засобом без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не інформуванні керівника про надзвичайну подію, перешкоджанні та не сприянні проведенню службового розслідування, непрофесійному виконанні своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. Крім того, капітан поліції В. Бабійчук неналежним чином відпрацьовував заяви та повідомлення, проводив превентивні заходи із адміннаглядними та вів облікову справу, складав протоколи про адміністративне правопорушення, порушив Присягу поліцейського в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, Правила внутрішнього розпорядку, комендантську годину 10.06.2023 року, учинив дії, що підривали авторитет Національної поліції України, використовував ненормативну лексику під час спілкування, був відсутній на робочому місці 10.06.2023 року та не проінформував про це керівництво. За своєю суттю послідовно скоєні капітаном поліції ОСОБА_3 дисциплінарні проступки підривають довіру та авторитет Національної поліції України в очах громадськості та є несумісними з проходженням надалі служби в поліції, учинені внаслідок низьких морально-ділових якостей останнього та недостатнього контролю за його поведінкою в побуті з боку керівництва.
Відповідно до висновку від 20.06.2023 року дисциплінарною комісією запропоновано застосувати до капітана поліції ОСОБА_1 (0061251), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №1575 від 23.06.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб відділення поліції №1 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 13 частини 3 статті 1, частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-УШ, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 року №580-УШ, абзаців 2, 4 частини 5 статті 14, абзаців 2, 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-ХП, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, частини 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР, пунктів 2, 8, 9 частини 1 статті 10, пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-VIII, частини 1 статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року №1700-VII, абзацу 5 пункту 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, підпунктів 3, 5, 7 пункту 4 розділу IV, пункту 1 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 року №650, пункту 3 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930, пунктів 3.9, 5.3 Інструкції про організацію здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного департаменту України з питань виконання покарань 04.11.2003 року №1303/203, абзацу 2 пункту 2, пунктів 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пункту 1.3, підпункту «ґ» пункту 2.1, підпункту «а» пункту 9.9, підпункту «е» пункту 15.14 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, пункту 1 розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 року №14/А-2022 (зі змінами), пункту 2 наказу НПУ від 09.08.2022 року №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», підпунктів 1, 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 року №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пункту 1.7 розділу І, пунктів 2.1, 2.4 розділу ІІ, абзаців 8, 9 пункту 3.2 розділу ІІІ, пункту 4.1 розділу IV Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 року №1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», абзаців 7, 8, 13 розділу ІІ посадових обов'язків від 02.01.2023 року №51/вн, до капітана поліції ОСОБА_1 (0061251), дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до Акту від 29.06.2023 року, ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказом ГУНП в Одеській області від 23.06.2023 року №1575.
Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №844 о/с від 05.07.2023 року по особовому складу, капітана поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області звільнено зі служби в поліції, відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушень процедури проведення службового розслідування, які стали б підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, допущено не було, і позивачем 10.06.2023 року допущене як працівником поліції порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, знехтування Присягою поліцейського, тому вчинене позивачем діяння є несумісним з його посадою, оскільки він скоїв проступок який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків, тому застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Апелянт заперечує проти таких висновків суду першої інстанції з тих підстав, що порушення правил дорожнього руху у вигляді порушення правил зупинки транспортного засобу, обумовлено технічною несправністю автомобіля, в якому позивач залишився до ранку, так як не бажав його залишати, а сама постанова про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП є предметом оскарження в суді по справі №521/18975/23, розгляд якої ще триває; відсутність позивача на роботі 10.06.2023 року обумовлена його станом здоров'я, що підтверджується фактом його звернення до швидкої медичної допомоги в цей день та довідкою чергового лікаря КНП «МКЛ №1» про перебування позивача в лікарні з 06.34 до 07:20 10.06.2023 року та перебування на лікарняному з 12.05.2023 року; висновки службового розслідування стосовно неналежного ставлення позивача до виконання своїх службових обов'язків є недоведеними відповідачем, та не досліджені судом першої інстанції; позивач не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, а також висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить з наступного обсягу нормативно-правового регулювання, що підлягає застосуванню при вирішенні даного спору.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Положеннями ст.77 вищезазначеного закону визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського. Так, п.6 ч.1 вказаної статті визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Частиною 2 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції, затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється в тому числі на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Так, відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Частиною 1 ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, а відповідно до частини 2 цієї ж статті Дисциплінарного статуту за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Відповідно до ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, згідно з розділом VI якого зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 1 Розділу V вказаного порядку визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно п.2 Розділу V Порядку №893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно ч.1 ст.16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (п.4 Розділу V Порядку №893).
Пунктом 6 Розділу V Порядку №893 визначено право поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, подати уповноваженому керівнику письмову скаргу на дії осіб, які його проводять.
При цьому, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування (п.7 Розділу V Порядку №893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування (п.13 Розділу V Порядку №893).
Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (ч.1 ст.18 Дисциплінарного статуту).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (ч.3 ст.18 Дисциплінарного статуту).
Згідно п.2 Розділу VІ Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення (п.1 Розділу VІІ Порядку №893).
Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного статуту визначені види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, а саме: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту).
Згідно ч.3 та ч.4 ст.20 Дисциплінарного статуту керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських. Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з п.1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення працівником поліції моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 року по справі №320/3085/20.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що наявні у справі докази не містять ознак порушень процедури проведення службового розслідування, які б могли бути підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, а саме службове розслідування відносно позивача було проведене відповідно до вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893 з дотриманням прав позивача в цьому розслідуванні.
Як вбачається з матеріалів справи, з'ясовані під час службового розслідування обставини, які були покладені в основу спірних наказів про звільнення позивача полягаю в наступному.
10.06.2023 року о 01:40 год. на спецлінію « 102» надійшло повідомлення від громадянина Е. про те, що в АДРЕСА_1 , чоловік у стані алкогольного сп'яніння увімкнув голосно музику та заснув за кермом автомобіля ВАЗ 2109. Реагування на вказане повідомлення було доручено наряду УПП «Океан-0205», у складі старшого лейтенанта поліції В. Данільчука та лейтенанта поліції В. Росохатого, які виявили за вказаною адресою автомобіль ВАЗ-2109, номерні знаки НОМЕР_1 , водій якого спав у ньому. Факту керування автомобілем та порушень ПДР виявлено не було, у зв'язку з чим матеріали були списані до справи.
Приблизно о 03:30 год. спільним нарядом УПП «Океан-251» із працівниками Одеського управління ДВБ НПУ за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 63, м.Одеса, був виявлений автомобіль ВАЗ 2109, н.з. НОМЕР_1 , у якому перебував капітан поліції В. Бабійчук (поза службою, без зброї, в цивільному одязі). Указаний автомобіль був запаркований у зоні дії дорожнього знака 5.47.1 «Пункт зупинки тролейбуса», чим водій своїми діями порушив вимоги пункту 8.4.ґ ПДР України. У процесі спілкування із капітаном поліції В. Бабійчуком в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та у закладі охорони здоров'я, на що капітан поліції В. Бабійчук категорично відмовився. Стосовно капітана поліції В. Бабійчука складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР №062060 за частиною 1 ст.130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за частиною першою статті 122 КУпАП (накладено штраф 340,00 грн.). Також встановлено, що капітан поліції В. Бабійчук керував транспортним засобом без чинного страхового поліса про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водночас ОСОБА_2 ставився до працівників поліції з неповагою та поводив себе зухвало, перебивав, підвищував голос, не виконував законні вимоги та висловлювався нецензурною лайкою. Капітан поліції В. Бабійчук перешкоджав проведенню службового розслідування (виклики дисциплінарної комісії надіслані з метою його опитування ігнорував), надавав дисциплінарній комісії завідомо неправдиві пояснення та намагався ввести комісію в оману (зазначив, що скло автомобіля розбили поліцейські УПП, повідомляв про обставини події, які не збігалися з тими, що повідомляв поліцейським УПП, що свідчило про нещирість та намагання приховати дійсні обставини). Крім цього, ОСОБА_2 пояснив, що зупинку транспортного засобу він здійснив вимушено, оскільки автомобіль заглох, а поліцейським УПП повідомив, що йому стало погано та він зупинився прийняти ліки. У якості доказів поліцейські УПП додали відеозапис із камер відеоспостереження “Безпечне місто” та пояснення свідків, проте ніхто зі свідків факту керування ОСОБА_3 транспортним засобом не підтвердив. На камері відеоспостереження дійсно зафіксовано, як саме ОСОБА_2 знаходився на місці водія транспортного засобу ВАЗ 21093, проте жодних доказів того, що керування автомобілем на той час останній здійснював уже перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, немає.
10.06.2023 року капітан поліції В. Бабійчук був відсутній на робочому місці, про що складено відповідний акт. Відповідно до вказаного акта капітан поліції В. Бабійчук про свою відсутність на робочому місці не доповів та лише під час з'ясування обставин, у телефонній розмові із капітаном поліції ОСОБА_4 повідомив, що перебуває на лікарняному. Так, капітан поліції В. Бабійчук викликав швидку допомогу у зв'язку з поганим самопочуттям, після чого його було доставлено до КНП «МКЛ №1» ОМР. Довідка чергового лікаря медичного закладу була видана ОСОБА_5 того ж дня, відповідно до якої останній звернувся у відділення екстреної медичної допомоги 10.06.2023 року та перебував там з 06:34 год. до 07:20 год.
10.06.2023 року медичний висновок про непрацездатність ОСОБА_6 у КНП «МКЛ №1» ОМР не оформлювався. Під час надання пояснень позивач повідомив, що перебував на лікарняному лише з 12.06.2023 року, у свого сімейного лікаря, що підтверджує його відсутність, на робочому місці 10.06.2023 року без поважних причин.
Також, під час службового розслідування вивчена діяльність капітана поліції В. Бабійчука та встановлено, що поліцейський формально ставився до виконання своїх функціональних обов'язків, при цьому допускав порушення вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення органами поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376 (ВАБ №933248, ВАВ №764595, серія ВАВ №764595, серія ВАВ №814890). До того ж виявлено факти порушення капітаном поліції В. Бабійчуком Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 року №930, а саме: будь-яких заходів, спрямованих на перевірку викладених відомостей не проводилось, зокрема щодо опитування учасників події, свідків, очевидців. Не прийнято заяву від потерпілої особи та не було надано направлення на СМЕ (ЄО №№4571, 4242). Матеріали за розглядом заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства списувалися до справи без проведення належної перевірки (оцінка ризиків не проводилася, свідки та очевидці не опитувалися, спеціальні заходи запобігання та протидії домашньому насильству не застосовувалися, соціальні служби не інформувалися, виклики опрацьовувалися в телефонному режимі, кривдники уникали адміністративної відповідальності). Такі факти виявлено в матеріалах перевірки, зареєстрованих до ЄО №1913 від 26.02.2023 року та №4502 від 14.05.2023 року. Крім цього, перевіркою облікової справи адміністративного нагляду з'ясовано, що піднаглядний за місцем мешкання перевірявся не на постійній основі, контрольні перевірки не здійснювалися, соціальний статус не вивчався, відсутні пояснення від сусідів, у зв'язку з чим неможливо було встановити образ життя піднаглядного, коло його зв'язків, джерела існування, наявність автомототранспортних засобів та інше.
Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що Комісія прийшла до висновку про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, з тих підстав, що капітан поліції ОСОБА_1 , дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області вчинив дії, що є несумісним зі статусом представника Національної поліції та підриває авторитет органів Національної поліції України в цілому.
Колегія суддів погоджується з позицією відповідача, що встановлені під час службового розслідування обставини доводять вчинення позивачем порушення вимог Дисциплінарного статуту, вимог Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, і такі порушення є несумісними з його посадою, оскільки підривають довіру до нього, як до носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх обов'язків.
При цьому, суд першої інстанції вірно відхилив посилання позивача на необґрунтованість застосування відповідачем найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби, застосувавши практику Верховного Суду у постанові від 21.09.2018 року по справі №824/227/17-а, в якій зазначив: «... п.60. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень».
Суд першої інстанції вірно вказав на те, що обрання виду дисциплінарного стягнення є дискреційними повноваженням відповідача, однак така дискреція має бути обґрунтованою.
Наявними у справі відеоматеріалами підтверджується події, що мали місце в період комендантської години в м.Одеса, згідно яких автомобіль позивача був припаркований на зупинці громадського транспорту, а сам позивач перебував в автомобілі з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного службовця, якими він не може нехтувати за жодних обставин. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Колегія суддів вважає, що застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, є цілком обґрунтованим та співмірним.
Щодо доводів позивача про те, що зазначені обставини відбулись поза несенням ОСОБА_1 служби, а саме перебування його позаробочим часом, в цивільному одязі та без вогнепальної зброї слід зазначити, що за будь-яких обставин як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики, що визначено Правилами етичної поведінки поліцейських.
Колегія суддів також погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що відсутність притягнення позивача до адміністративної відповідальності позивача за ті обставини та факти, які встановлені службовим розслідуванням та мали місце 10.06.2023 року, не спростовує наявності в діях позивача дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати до позивача дисциплінарне стягнення.
Судова колегія звертає увагу на те, що позивач звільнений не за вчинення адміністративного правопорушення, а за порушення норм відомчого законодавства, наказів, інструкцій, які визначені в спірному наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Отже, колегія суддів зазначає, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стала саме сукупність дисциплінарних проступків, сутність яких полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, що є окремою підставою для звільнення, доведення якої здійснюється в рамках службового розслідування, і яка не залежить від факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, чи від результатів оскарження позивачем в судовому порядку постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто, питання наявності або відсутності вини в діях позивача у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з обставинами, які мали місце 10.06.2023 року, не є предметом дослідження в межах розгляду судом даного спору.
Отже, враховуючи все вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржувані накази є правомірними та скасуванню не підлягають.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Ростомова Г.А. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 18 березня 2024 року.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька