П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/897/23
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
24.10.2023 року;
Головуючий в 1 інстанції: Андрусів В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині не проведення перерахунку і виплати пенсії, починаючи з 01 квітня 2018 року в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2022 року № ЮО116659;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок і виплату пенсії в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2022 року №ЮО116659 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30 серпня 2017 року №657, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за посадою помічника прокурора Військової прокуратури Одеського гарнізону (прирівняною посадою), з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію по інвалідності, призначену відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В серпні 2022 року Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано на ім'я позивача довідку за №ЮО116659 про розмір грошового забезпечення станом на березень 2019 року, яка свідчить про зміну (збільшення) розміру грошового забезпечення у відповідному періоді, а відтак - дає підстави для перерахунку раніше призначеної пенсії згідно положень статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Однак, в супереч вимогам чинного законодавства та без наведення належних правових підстав Управління у перерахунку соціальних виплат відмовило, повне нарахування соціальних виплат не здійснило, чим порушило право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2022 року №ЮО116659.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2022 року №ЮО116659 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30 серпня 2017 року №657, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за посадою помічника прокурора Військової прокуратури Одеського гарнізону (прирівняною посадою), з урахуванням виплачених сум.
У решті позову суд відмовив.
Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.
Беручи до уваги те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для зобов'язання Управління здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір відповідного грошового забезпечення.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що звернення із цим адміністративним позовом відбулось із пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України. При цьому, апелянт зауважує на відсутності поважних причин порушення позивачем процесуального строку, адже пенсія є щомісячним періодичним платежем і з дня її виплати вважається, що позивач обізнаний про розмір пенсії, а відтак і про можливе порушення своїх прав та інтересів.
Апелянт також наполягає на тому, що судом першої інстанції необґрунтовано не враховано, що на виконання положень постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 та від 21.02.2018 року №103, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Управлінням вже проводився перерахунок пенсії відповідної категорії осіб на підставі довідок про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Додає, що інших рішень на дату звільнення позивача зі служби про зміну розміру грошового забезпечення Урядом не приймалось, а тому відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача у зв'язку із виданою територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки про розмір відповідного грошового забезпечення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію по інвалідності, призначену відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В травні 2020 року Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено на ім'я ОСОБА_1 Довідку за №ЮО116659 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 року за посадою помічник військового прокурора Одеського гарнізону (ком.взводу полку ЗНП ОдІСВ) становить 9922,54 грн., у тому числі:
посадовий оклад у розмірі 3440 грн.;
оклад за військовим званням (майор) у розмірі 1340 грн.;
надбавка за вислугу років (35%) у розмірі 1673 грн.;
надбавка за особливості проходження служби (10%) у розмірі 645,8 грн.;
премія (82,1%) у розмірі 2824,24 грн.
Зазначені відомості (оновлені дані) про розмір грошового забезпечення також були направлені в територіальне управління органу пенсійного фонду для перерахунку раніше призначеної пенсії позивача.
Разом з цим, не погоджуючись із визначеним розміром грошового забезпечення у вказаній Довідці, позивач звертався до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року по справі №420/2620/22 визнано протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо внесення в довідку від 14.05.2020 р. №ЮО116659 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відомостей щодо посадового окладу помічника прокурора Одеського гарнізону в розмірі 3440 грн.
Зобов'язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького, складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 і постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30 серпня 2017 р. №657, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, посадового окладу за посадою помічника прокурора Військової прокуратури Одеського гарнізону (прирівняною посадою прокурора Військової прокуратури Одеського гарнізону) для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії.
17.08.2022 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року по справі №420/2620/22 Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено на ім'я ОСОБА_1 Довідку за №ЮО116659 про те, що грошове станом на 05.03.2019 року за посадою помічник прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону, яку він займав на день звільнення зі служби, становить 21658 грн., у тому числі:
посадовий оклад у розмірі 5660 грн.;
оклад за військовим званням (майор) у розмірі 1340 грн.;
надбавка за вислугу років (30%) у розмірі 2100 грн.;
надбавка за виконання особливо важливої роботи (70%) у розмірі 6370 грн.;
премія (40%) у розмірі 6188 грн.
Листом від 17.08.2022 року №943/6910 Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки направлено Довідку за №ЮО116659 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року для перерахунку пенсії позивача.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 року по справі №420/2620/22, одночасно прийнявши рішення, яким визнано протиправними дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо внесення в довідку від 14.05.2020 року №ЮО116659 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, відомостей щодо посадового окладу помічника прокурора Одеського гарнізону в розмірі 3440 грн. та зобов'язано територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року.
Як свідчать обставини справи, апеляційний суд підтримав висновки суду у справі №420/2620/22 про неправомірність дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо оформлення неналежних даних про розмір грошового забезпечення, що враховується при розрахунку пенсії позивача. Скасуванню рішення суду слугувало порушення судом норм процесуального права, що виразилось у не належному повідомленні учасника про розгляд справи.
Також, 29.11.2022 року позивач звернувся в Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у Довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за №ЮО116659 про грошове станом на 05.03.2019 року.
Розглянувши заяву, Управління відмовило у задоволенні вказаних вимог, про що повідомило у листі від 16.12.2022 року №20461-17897/К-02/8-1500/22, посилаючись на відсутність правових підстав для проведення заявленого перерахунку пенсії.
Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, посилаючись на їх необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів на належне пенсійне забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
За правилами частини 18 статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частин 2, 3 статті 51 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII (в редакції, яка діяла на момент призначення позивачу пенсії) перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Статтею 10 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII обов'язок щодо нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.
Аналіз наведених правових норм показав, що підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 введено (змінено) грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб з 01.01.2018 року.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45.
Пунктом 1 Порядку від 13.02.2008 року №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Виходячи з обставин справи, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 не відповідав вимогам статі статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького, складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 та постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30 серпня 2017 року №657.
Вказане вплинуло на розрахунок грошового забезпечення позивача та належне пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки направлено в Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області документи (оновлені дані про розмір грошового забезпечення) для перерахунку раніше призначеної пенсії за Законом №2262-XII.
У довідці від 17.08.2022 року №ЮО116659 визначений розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою станом на 05.03.2019 року та свідчить про зміну (збільшення) розміру, з чим у органу пенсійного фонду виникає обов'язок провести перерахунок пенсії з дня виникнення у позивача на це права, а саме з 01.04.2019 року.
З огляду на те, що уповноваженим органом видано на ім'я позивача оновлену довідку про складові грошового забезпечення, що має враховуватись при перерахунку пенсії, згідно діючих на момент їх оформлення даних про складові грошового забезпечення за відповідною посадою та при обрахунку соціальних виплат, а функції по проведенню перерахунку пенсії відповідач не виконав, колегія суддів у повній мірі погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини беззаперечно свідчать про неправомірність дій відповідача та наявність підстав для його зобов'язання здійснити на користь позивача перерахунок соціальних виплат в судовому порядку.
Разом з цим, своєчасність подання органу пенсійного фонду документів, які свідчили про зміну у грошовому забезпеченні, не залежала від позивача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Частинами 1, 2 вказаної статті КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеного адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обов'язок доведення обставин, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
У постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду визначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
У спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 року по справі №510/1286/16-а).
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Також, Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошено на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З урахуванням наведеного, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Апеляційний суд враховує, що вказані висновки Верховного Суду викладені з питання застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, а відтак відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України підлягають застосуванню у цій справі.
Так, спірні правовідносини виникли з приводу відмови органом пенсійного фонду у проведені позивачу перерахунку пенсії з урахуванням усіх належних складових грошового забезпечення, починаючи з квітня 2019 року.
Як свідчать обставини справи, відповідний перерахунок пенсії з настанням таких обставин проведений не був.
Оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу пенсії компетентним органом оформлено в серпні 2022 року, відомості про який органу пенсійного фонду представлено в цьому ж періоді.
Про відмову у перерахунку пенсії позивач дізнався в грудні 2022 року з листа територіального управління органу пенсійного фонду.
Отже, звернувшись із цим позовом в січні 2023 року, позивачем дотримано процесуальний строк, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України.
Таким чином, доводи апелянта про не дотримання позивачем строків звернення із позовом та наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду є необґрунтованими.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв