П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/11965/23
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Миколаїв;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
21.11.2023 року;
Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальних виплат та компенсації Заводського району «Про відмову в наданні соціальних послуг» від 11.06.2023 року №91;
зобов'язати Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради виплатити відповідну компенсацію позивачу за догляд вдома ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що Управлінням соціальних виплат та компенсації з липня 2022 року позивачці призначено компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі. Однак, з травня 2023 року позивачці призупинено виплати, а на підставі рішення від 11.06.2023 року №91 припинено компенсації у зв'язку із виявленням факту відсутності отримувача компенсації за декларованим місцем проживання.
Позивачка вказує, що факт її відсутності за декларованим місцем проживання не підтверджений належними доказами, оскільки фахівцями Управління незаконно використано форму акту проведення обстеження сім'ї, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 29.01.2021 року №37. При цьому, на момент складання актів позивачка надавала соціальні послуги безпосередньо за місцем проживання особи та фізично не мала можливості відчинити двері. Щодо подальшого випадку обстеження, позивачка була відсутня за місцем проживання особи, оскільки на той момент відбула за продуктами харчування.
Акцентуючи увагу на тому, що позивачка належним чином надає соціальні послуги за відповідним місцем проживання особи, перевищенні Управлінням своїх повноважень під час складання актів про її відсутність за місцем надання послуг, наполягає на неправомірності припинення виплати компенсації за догляд особи.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що органи, що призначають та виплачують компенсацію наділені повноваженнями здійснювати контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
Оскільки після повторної перевірки фахівцями відповідача встановлено факт відсутності за місцем проживання/перебування позивачки, яка здійснює догляд за особою, що потребує стороннього догляду, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що припинення компенсації відбулось на законних підставах.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянтка зазначає, що в основу висновків Управління про відсутність позивачки за місцем проживання особи та надання соціальних послуг покладено дані актів, не підтверджені відповідними доказами.
У відзиві на апеляційну скаргу Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради посилається на необґрунтованість доводів апелянтки, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, згідно Довідки від 12.09.2022 року №4803-5002115744 ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживанням/перебування: АДРЕСА_1 .
На виконання рішення суду в адміністративній справі №400/3909/22 Департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з 01.07.2022 року призначено ОСОБА_1 компенсацію як фізичній особі, яка надає послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
04.04.2023 року, 26.04.2023 року, 02.06.2023 року державними соціальними інспекторами проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_2 , за якою здійснює догляд ОСОБА_1 .
За результатом обстежень складено акти за №1002, №1022, №6, згідно яких не можливо встановити факт надання ОСОБА_1 соціальних послуг. За місцем виходу інспекторів двері квартири не відчинили, на дзвінки інспектора надавач послуг або не відповідав або ж зазначив про можливість з'явитись за місцем проживання у більш пізній час. Крім того, згідно відібраних інспекторами письмових пояснень сусідки одержувача послуг, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , остання зазначила, що у квартирі за АДРЕСА_3 мешкають тільки чоловік похилого віку ( ОСОБА_3 ) та його донька ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), бачить тільки їх та ОСОБА_6 , яка ходить до магазину та по воду.
Рішенням Управління соціальних виплат та компенсації Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 11.06.2023 року №91 припинено виплату компенсації ОСОБА_1 , яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2020 року №859 відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 Порядку від 10.05.2023 року №293.
Не погоджуючись із рішенням Управління, позивачка звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 року №2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин 6, 7 статті 13 Закону України від 17.01.2019 року №2671-VIII фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є:
1) особами з інвалідністю I групи;
2) дітьми з інвалідністю;
3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.
Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, визначає Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №859.
Відповідно до пункту 6 Порядку від 23.09.2020 року №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.
Згідно із пунктом 10 Порядку від 23.09.2020 року №859 компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.
У пункті 11 Порядку від 23.09.2020 року №859 передбачено, що виплата компенсації припиняється в разі, зокрема:
зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги (підпункт 1).
У разі виникнення обставин, визначених у підпунктах 1, 4-6 цього пункту, внаслідок яких припиняється надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, фізична особа, яка надає соціальні послуги, особа/законний представник особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, зобов'язані в десятиденний строк письмово повідомити про припинення надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі уповноваженому органу, що здійснює виплату компенсації. Її виплата припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому сталися зміни.
Слід враховувати, що відповідно до пунктів 3.6, 3.9 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати в м. Миколаєві компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 10.05.2023 року №293, виплата компенсації тимчасово зупиняється, зокрема, у разі виявлення факту відсутності, шляхом проведення обстеження сім'ї фахівцями Управління (за необхідності), про що складається відповідний акт за місцем проживання/перебування особи, які надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги, до з'ясування обставин, але не більше ніж на один місяць.
Якщо протягом місяця особи не підтверджують місце проживання/перебування, фахівцями Управління здійснюється повторна перевірка за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
Після повторної перевірки фахівцями Управління та встановлення факту відсутності за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги, виплата допомоги припиняється, про що в 5-ти денний строк письмово повідомляється надавачу соціальної послуги всіма доступними засобами зв'язку/інформування.
Виплата компенсації припиняється, зокрема, у разі:
зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги (підпункт 1).
У пункті 5.1 Порядку від 10.05.2023 року №293 передбачено, що контроль за наданням соціальних послуг здійснюється відділом з організації надання соціальних послуг управління праці, надання соціальних послуг та сімейної політики Департаменту зі складанням акта обстеження не рідше одного разу на шість місяців.
Форма акта проведення обстеження сім'ї затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 29.01.2021 року №37.
Виходячи з обставин справи, колегія суддів встановила, що компенсація позивачці призначалась як фізичній особі, яка надає соціальні послуги особам із числа членів сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
За результатом перевірки (обстеження) сім'ї встановлена відсутність позивачки за місцем проживання/перебування та надання соціальних послуг. Вказані обставини на виконання вимог Порядку від 10.05.2023 року №293 зафіксовано в актах фахівців Управління соціального захисту, форма якого затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 29.01.2021 року №37.
Враховуючи викладене, оскільки під час здійснення обстеження сім'ї управління соціального захисту діяло на виконання своїх повноважень, з метою дотримання вимог законодавства у сфері надання соціальних послуг, управлінням зафіксовано відсутність позивачки за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та правомірність рішення Управління.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв