П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23854/23
Перша інстанція: суддя Пекний А.С.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченко К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
08 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України щодо не виплати додаткової доплати ОСОБА_1 за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він в період з 20.02.2006 по 16.06.2023 проходив службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні. Незважаючи на те, що позивач як військовослужбовець продовжував забезпечувати правопорядок і безпеку громадян на кордоні та внаслідок виконання свої службових обов'язків мав безпосередній контакт з населенням у 2021 році йому виплатили додаткову доплату до грошового забезпечення встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 485 від 10.06.2020, відповідно до Порядку №375 від 29.04.2020, лише у серпні - 7815,48 грн. Протягом 2022 року та з 01.01.2023 по 16.06.2023 (дата звільнення) додаткова доплата до грошового забезпечення, встановлена постановою № 485 позивачу не виплачувалась. На заяву позивача про виплату додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах в 2020-2023 роках, відповідач повідомив про відсутність розпорядження головного розпорядника коштів, асигнувань резервного фонду державного бюджету та відповідних клопотань і наказів на виплату.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що у період з 25.09.2018 по 14.06.2023 позивач проходив військову службу на посадах у відділі прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” 1 категорії (тип Б). Тобто, у зазначені позивачем періоди, підтвердженням того, що позивач під час виконання своїх обов'язків при умовах забезпечення життєдіяльності населення контактував з ним (населенням) мають бути рапорти начальника відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” 1 категорії (тип Б) для встановлення розміру додаткової доплати (пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах). Рапорти начальника відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_3 ” 1 категорії (тип Б) про те, що позивач під час виконання своїх обов'язків при умовах забезпечення життєдіяльності населення мав контакт з ним (населенням) за періоди з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 14.06.2023 відсутні, тому у відповідача не було законних підстав щодо нарахування та виплати позивачу додаткової доплати.
За періоди, коли керівник підрозділу подавав поіменний рапорт по команді на ім'я начальника прикордонного загону, виплати додаткової доплати здійснювались.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач у зазначені в позові періоди під час виконання своїх обов'язків не забезпечував життєдіяльність населення, що підтверджується відсутністю рапортів начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 1 категорії (тип Б) про те, що позивач виконував свої обов'язки в умовах забезпечення життєдіяльності населення та мав контакт з ним (населенням).
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 з 20.02.2006 по 16.06.2023 проходив службу в НОМЕР_2 прикордонному загоні імені полковника Олександра Жуковського Державної прикордонної служби України.
Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_2 прикордонному загону Державної прикордонної служби України майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії-інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), звільненого в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 16.06.2023 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
25 липня 2023 позивач звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якої просив нарахувати та виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах.
Відповідач листом від 14.08.2023 № 11/С-102-104 повідомив, що доплата військовослужбовцям, які забезпечували життєдіяльність населення на період дії карантину з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби СОVID - 19, виплачується лише при наявності розпорядження головного розпорядника коштів, асигнувань резервного фонду державного бюджету та відповідних клопотань і наказів на виплату. Розпорядження, асигнування та накази, які діяли на той час, відсутні.
Відповідно до архівних відомостей за 2020-2023 роки додаткова доплата за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023 відповідачем не нараховувалася та не виплачувалася.
Не погоджуючись із відмовою відповідача виплатити додаткову доплату за службу в особливих умовах, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у спірний період позивач працював за наявності всіх умов, що дають право на встановлення додаткової виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 375, а тому відповідач мав встановити та виплачувати позивачу в цей період додаткову доплату пропорційно відпрацьованому часу у відповідних умовах.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі постанова №375) на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами п. п. 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику(п.4).
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади (п.5).
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
На виконання пункту 4 постанови № 375 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 24.06.2020 № 594-ОС «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким установлено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни військовослужбовцям, які забезпечують правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, медичним та іншими працівниками, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювань серед людей на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, додаткову доплату у граничному розмірі до 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати), пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати: 1) військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах Державної прикордонної служби України; 2) працівникам, які займають штатні посади в закладах охорони здоров'я Державної прикордонної служби України (пункт 2); персональний перелік військовослужбовців та працівників, яким провадиться додаткова доплата, визначати начальнику (командиру) органу Державної прикордонної служби України (пункт 3); нарахування додаткової доплати провадити у відсотковому відношенні до грошового забезпечення (заробітної плати) з розрахунку всіх складових, у тому числі й премії, за винятком виплат, що носять разовий характер (пункт 4); розмір додаткової доплати визначати згідно поіменного рапорту керівника підрозділу (пункт 5).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підставою для отримання доплати за постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є військовослужбовцем або працівником; 2) забезпечує правопорядок і безпеку громадян, виконуючі обов'язки Державної прикордонної служби України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Тим самим вказана доплата здійснюється не всім посадовим особам прикордонної служби, а лише тим, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечують життєдіяльність населення, у зв'язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.
При цьому для оцінки того, чи відповідають обов'язки посадової особи визначеним постановою №375 критеріям, визначальним фактом є не безпосередній контакт з населенням під час несення служби зокрема, а забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) через безпосередній контакт з населенням.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, які здійснюються центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в період з 20.02.2006 по 16.06.2023 проходив службу у НОМЕР_2 прикордонному загоні на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії-інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б).
Відповідно до посадових обов'язків інспектора прикордонної служби 1 категорії - інструктор кінологічного відділення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) НОМЕР_2 прикордонного загону, затверджених наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 18.08.2021 №768-АГ, перевіряє в установленому законодавством порядку, зупиняє та оглядає транспортні засоби будь-якої форми власності, вимагає від громадян та посадових осіб припинення злочину або адміністративного правопорушення, а також дій, які перешкоджають здійсненню його повноважень та повноважень інших представників Державної прикордонної служби України, складає протоколи у справах про адміністративні правопорушення тощо.
Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що позивач у спірні періоди міг залучатись до виконання обов'язків щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян, виконуючі обов'язки Державної прикордонної служби України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 13.07.2020 №306-ос «Про виплату додаткової допомоги» та витягу з додатку до цього наказу, позивачу як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням, визначено до виплати додаткову допомогу до грошового забезпечення у граничному розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 76 днів у 2020 році відповідно до відпрацьованого часу: березень - 10 днів; квітень - 22 дня, травень 20 днів, червень - 24 дня.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 04.09.2020 №406-ос «Про виплату додаткової допомоги» та витягу з додатку до цього наказу, позивачу як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 20 днів відповідно до відпрацьованого часу у липні 2020 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 25.09.2020 №435-ос «Про виплату додаткової допомоги» та витягу з додатку до цього наказу позивачу як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 21 день відповідно до відпрацьованого часу у серпні 2020 року.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 22.10.2020 №483-ос «Про виплату додаткової допомоги» та витягу з додатку до цього наказу позивачу, як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 20 днів відповідно до відпрацьованого часу у вересні 2020 року.
З викладеного слідує, що за 2020 рік позивач мав право на виплату додаткової допомоги до грошового забезпечення за 137 днів.
Згідно архівної відомості з січня 2020 по грудень 2020, ОСОБА_1 виплатили додаткову доплату до грошового забезпечення встановлену постановою №485 від 10.06.2020 року, відповідно до Порядку №375 від 29.04.2020 року: у липні - 16 018, 01 грн; у вересні - 4131, 90 грн, у жовтні - 8608, 13 грн - за всі 137 діб (а.с.28).
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 12.08.2021 №367-ос «Про виплату додаткової допомоги» та витягу з додатку до цього наказу позивачу, як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 18 днів відповідно до відпрацьованого часу у січні 2021 року.
Відповідно до витягів з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 12.08.2021 №367-oc, 31.08.2021 №403-ос «Про виплату додаткової допомоги» та витягу з додатку до цього наказу позивачу, як військовослужбовцю, який забезпечує правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання свої службових обов'язків має безпосередній контакт з населенням повинні були виплатити додаткову допомогу до грошового забезпечення в розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за 18 днів відповідно до відпрацьованого часу у січні 2021 року та за 18 днів відповідно до відпрацьованого часу у лютому 2021 року,
З викладеного слідує, що за 2021 рік позивач мав право на виплату додаткової допомоги до грошового забезпечення за 36 днів.
Згідно архівної відомості з січня 2021 по грудень 2021, ОСОБА_1 виплатили додаткову доплату до грошового забезпечення встановлену постановою №485 від 10.06.2020 року, відповідно до Порядку №375 від 29.04.2020 року у серпні 2021 року 7815, 48 грн - за 36 діб (а.с.27).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що за 137 днів, відповідно до наказів відповідача у 2020 році, та за 36 днів, відповідно до наказів відповідача у 2021 році, позивачу повністю виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення, встановлена постановою №485 від 10.06.2020 року, відповідно до Порядку №375 від 29.04.2020 року.
Суд першої інстанції неповно встановив обставини справи у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за період роботи позивача у 2020 та 2021 роках.
Щодо додаткової доплати до грошового забезпечення за 2022 та 2023 року, судова колегія дійшла наступних висновків.
Як уже зазначалось, згідно з пунктом 4 постанови № 375 персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Матеріали справи не містять будь-яких розпорядчих документів, які підтверджували б встановлення позивачу доплати, передбаченої постановою №375.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що оскільки відповідачем у листі про результати розгляду звернення зазначено, що додаткова доплата виплачується лише за наявності бюджетних асигнувань, а розпорядження, асигнування та накази, які діяли на той час відсутні, то це є підтвердженням права позивача на отримання такої виплати (а.с.23).
Так, вірними є доводи позивача, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення.
Однак в даній справі відсутні саме докази, які підтверджують право позивача на встановлення відповідної доплати у 2022 та 2023 роках.
Додаткові доплати за 2020 та 2021 рік, встановлені позивачу наказами відповідача оплачені у повному обсязі, що підтверджується архівними відомостями.
Позивачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів включення його до персонального переліку посадових осіб прикордонної служби для встановлення доплати військовослужбовцям, які займають штатні посади в органах прикордонної служби, які залучались до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину за період з 01.01.2022 року по 16.06.2023 року, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Отже, матеріалами справи не підтверджено наявність у позивача права на додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах за період з 01.11.2020 по 31.07.2021, з 01.09.2021 по 16.06.2023. Суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
Відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст.317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 13 вересня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року - скасувати та ухвалити постанову про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко