12 березня 2024 року м. Дніпросправа № 160/10574/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» про ухвалення додаткового судового рішення
у справі №160/10574/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ»
до Дніпровської митниці
про визнання протиправними та скасування рішень, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 у цій справі задоволено адміністративний позов ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень щодо класифікації товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ» витрати, пов'язані із залученням експертів, у розмірі 36 618,14 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року за результатами розгляду апеляційних скарг Дніпровської митниці рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2023, додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/10574/23 залишені без змін.
Представник позивача звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 49500,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в поданій ним заяві.
Представник відповідача проти стягнення на користь позивача витрат на оплату правничої допомоги у визначеній сумі 49500,00 грн. заперечує, відповідно до поданих заперечень просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі, зазначає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є необґрунтованим і непропорційним до предмета спору. Також вказує про неможливість перевірити обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витрачений адвокатом час, об'єм наданих послуг. До того ж наголошує, що дана справа є типовою справою в категорії «митні спори» та не передбачає великих затрат ні за об'ємом документів, ні за витраченим часом.
Перевіривши матеріали справи та доводи сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частинами 1, 3, 5 ст. 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи слідує, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 160/10574/23 питання про судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції не вирішено.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною шостою статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині 7 статті 134 КАС України вказано, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що факт понесених судових витрат в розмірі 49500,00 грн. на оплату професійної правничої правової допомоги в суді апеляційної інстанції підтверджується наданими представником позивача до суду документами: копією договору про надання правової допомоги від 11.12.2019 №51/2019, укладеного між позивачем ТОВ «А-ЕНЕРГІЯ» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ»; копією акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.02.2024; копією рахунку на оплату від 08.02.2024 №149-160/10574/23; копією акту приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.02.2024; копією рахунку на оплату від 28.02.2024 №151-160/10574/23; паперовою копією електронного документу - платіжної інструкції від 09.02.2024 №4108; паперовою копією електронного документу - платіжної інструкції від 28.02.2024 №4151; Копією наказу від 27.02.2018 №1-К про прийняття на роботу Керуючого партнера Проскурні Т.В.
Додатком № 1, складеним 17 грудня 2020 року, до договору про надання правової допомоги від 11.12.2019 №51/2019 сторони за договором домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвокатського об'єднання за договором становить 1600,00 грн. за годину роботи адвоката та 3000,00 за годину роботи партнера Адвокатського об'єднання.
З актів приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.02.2024 та від 28.02.2024 за договором про надання правової допомоги від 11.12.2019 №51/2019 вбачається, що адвокатом виконано наступні роботи (надані послуги) на загальну суму 49500,00 грн.:
27.02.2024 - участь партнера Адвокатського об'єднання Проскурні Т.В. у судовому засіданні - (1 година) - 3000,00 грн.
28.02.2024 - складання заяви про розподіл судових витрат з додатками (у тому числі участь адвоката у судовому засіданні (за необхідності) - 2 година - 6000,00 грн.
05.02.2024 - підготовка заяви про проведення судового засідання у режимі відеоконференції партнером АО «БІ ПІ ДЖІ» Проскурнею Т.В. (0,5 годин) - 1500,00 грн., підготовка відзиву на апеляційну скаргу з додатками партнером АО «БІ ПІ ДЖІ» Проскурнею Т.В. (10 годин) - 30000,00 грн; підготовка відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення партнером АО «БІ ПІ ДЖІ» Проскурнею Т.В. (3 години) - 9000,00 грн.
Проаналізувавши наведені в актах прийому-передачі виконані роботи (надані послуги), їх вартість, яка визначена відповідно до умов договору, та витрачений адвокатом час, суд апеляційної інстанції враховує, що адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні відносини у справі. Зазначена вартість витрат на виконання робіт зі складання заяв з процесуальних питань, а також відзивів на апеляційні скарги відповідача є надто завищеними у порівнянні з їх фактичним обсягом, складністю написання та часом, необхідним для виконання відповідних робіт кваліфікованим спеціалістом у галузі права.
На час апеляційного провадження обставини справи, правові підстави позову та судова практика з цієї категорії спорів не змінювалися, предмет спору не є складним. Відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції фактично обґрунтований доводами, покладеними в основу позовних вимог, нормами законодавства та обставинами, що були предметом з'ясування в суді першої інстанції.
Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, якими позивач підтверджує вартість понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши заперечення відповідача та оцінивши у контексті критеріїв співмірності зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, суд апеляційної інстанції вважає, що визначена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду справи, яка підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, у розмірі 49500,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
Виходячи з наведеного, керуючись ч.6 ст.134 КАС України, суд дійшов висновку про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 252, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43971371, місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 40912217, місцезнаходження: вул. Вантажна, 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50006) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко