07 березня 2024 р. Справа № 480/8065/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Юсіфової Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 (суддя Н.В. Савицька, м. Суми) по справі № 480/8065/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області № 779 від 11.07.2023 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП» в частині застосування дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби помічника чергового ізолятора тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції у Сумській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Сумській області № 291 о/с від 17.07.2023 «По особовому складу» про звільнення помічника чергового ізолятора тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліції»; поновити ОСОБА_1 з 19.07.2023 на посаді помічника чергового ізолятора тимчасового тримання № 2 Головного управління Національної поліції в Сумській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.07.2023 по день ухвалення судом рішення, з відрахуванням обов'язкових податків та зборів; рішення суду в частині поновлення на посаді помічника чергового ізолятора тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Сумській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 та стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 30509,33 гривні з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допустити до негайного виконання.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що в ході службового розслідування з'ясовано, що службовий автомобіль ВПД №1 (с. Ямпіль) Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому наряд СРПП 07.07.2023 ніс службу, не обладнаний відеореєстратором. В ході службового розслідування у ВПД (с. Ямпіль) отримано відеозаписи з портативного відеореєстратора патрульних поліцейських, зроблених в ніч з 07 на 08.07.2023 під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , за результатами перегляду яких з'ясовано, що на момент зупинки військовослужбовцями ВСП автомобіля Hyundai Tucson, д.н.з. НОМЕР_2 на них не зафіксовано. Запис, відповідно до встановлених на портативному відеореєстраторі дати та часу починається о 23:25:35 07.07.2023, надалі - 00:09:18 без зазначення дати, тобто Висновком за результатами службового розслідування від 11.07.2023 та Актом перегляду відеозаписів з портативного відеореєстратора поліцейських ВПД №1 від 08.07.2023 встановлено, що поліціанти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безперервно не фіксували увесь процес на портативний відеореєстратор. Віддповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №116169 від 07.07.2023, який складений щодо ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 ПДР, свідком події зазначений ОСОБА_4 , однак на місці події крім поліціантів та ОСОБА_4 , перебував також ОСОБА_5 , матеріали службового розслудвання не містять. Позивач вказує, що саме відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів покази ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та позбавляє можливості об'єктивно перевірити обставини, пов'язані з виявленням та фіксацією дисциплінарного проступку позивача. Крім того, позивач зазначає, що відсутність інтернет зв'язку на час перевірки посвідчення водія знаходиться поза межами свідомого протиправного волевиявлення позивача та не може бути розцінена як дисциплінарний проступок. Крім того звернув увагу, що Глухівським міськрайонним судом Сумської області (справа 590/886/23) розглядається адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Сумській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, а протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП перебуває на розгляді Глухівського міськрайонного суду Сумської області.
Відповідач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечував та просив відмовити. Вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що всі аргументи апелянта зводяться до незгоди з неналежною фіксацією адміністративних правопорушень поліцейськими, що мало місце за участю апелянта 07.07.2023. Однак, апелянт жодним чином не спростовує факт вчинення ним дисциплінарного проступку, за вчинення якого останнього притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 07.11.2015 ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції згідно наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 07.11.2015 №7 о/с (а.с.7 зворотній бік).
Наказом ГУНП в Сумській області від 08.07.2023 №574 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (а.с.61-62) призначено службове розслідування. В в ході розслідування якого встановлено наступне:
"Висновком за результатами службового розслудвання від 11.07.2023 встановлено, що "07.07.2023 близько 23:30 поблизу будинку АДРЕСА_1 працівниками військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - ВСП) у комендантську годину зупинено автомобіль Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування із ОСОБА_1 працівниками ВСП встановлено, що останній є поліцейським, оскільки він пред'явив своє службове посвідчення, та виявлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода, у зв'язку з чим повідомили про вказаний факт наряду сектору реагування патрульної поліції відділу поліцейської діяльності № 1 (с. Ямпіль) Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області (далі - ВПД № 1 (с. Ямпіль)), а саме: інспектору лейтенанту поліції ОСОБА_2 та інспектору старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 , які несли службу поряд, на відстані близько 10 метрів. Окрім вказаного працівник ВСП ОСОБА_5 о 23:40 повідомив про вказану подію на лінію 102 (ЄО Шосткинського РУП від 07.07.2023 № 9059).
В ході спілкування поліцейських ВПД № 1 (с. Ямпіль) з ОСОБА_1 у останнього дійсно виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода, у зв'язку з чим ОСОБА_1 запропоновано у встановленому порядку на місці зупинки пройти огляд на стан сп'яніння, від якого останній відмовився. Також, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Окрім зазначеного, ОСОБА_1 не надав на вимогу поліцейських документи на право керування транспортним засобом, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
У зв'язку з вищевикладеним, за порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, серії ААД № 116169, який направлено на розгляд до Ямпільського районного суду Сумської області, та ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП, серія БАД № 650797, за порушення вимог підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, якою до ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн".
В ході проведення службового розслідування з'ясовано, що ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_3 , видане ТСЦ 5908, категорії «А, В, СІ» автомобілем Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_2 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на зазначений автомобіль НОМЕР_4 від 22.04.2023, видане ТСЦ 5945.
Відповідно до графіка несення служби особового складу ITT № 2 ГУНП на липень 2023 року, затвердженого 30.06.2023, ОСОБА_1 з 08:00 05.07.2023 по 08:00 06.07.2023 ніс службу на добовому чергуванні в ITT № 2 ГУНП в якості помічника чергового, 06 та 07.07.2023 був вихідним та на службу мав заступати 08.07.2023 о 08:00. Тобто, під час документування факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, останній перебував поза службою.
В ході службового розслідування з'ясовано, що службовий автомобіль ВПД № 1 (с. Ямпіль) Renault Duster, н.з. НОМЕР_1 , на якому наряд СРПП 07.07.2023 ніс службу, не обладнаний відеореєстратором. Військовослужбовці ВСП портативними відеореєстраторами для несення служби не забезпечуються.
У той же час, в ході службового розслідування у ВПД № 1 (с. Ямпіль) отримано відеозаписи з портативного відеореєстратора патрульних поліцейських, зроблених в ніч з 07 на 08.07.2023 під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 .
Переглядом вказаних записів з'ясовано, що момент зупинки військовослужбовцями ВСП автомобіля Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_2 на них не зафіксовано. Запис, відповідно до встановлених на портативному відеореєстраторі дати та часу, починається о 23:25:35 07.07.2023, де ОСОБА_1 знаходиться вже на вулиці біля свого автомобіля, при цьому останній дійсно мав порушення координації рухів та порушення мови. На вимогу поліцейських надати документи, що посвідчують особу, а також посвідчення водія, ОСОБА_1 відповів, що їх немає. На запитання поліцейських чи вживав ОСОБА_1 07.07.2023 алкогольні напої, останній відповів - «Ні». Окрім вказаного від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у лікувальному закладі ОСОБА_1 відмовився. Також ОСОБА_1 повідомляв, що за кермом автомобіля Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_2 він не їхав, а їхав з боку, хто саме керував зазначеним автомобілем ОСОБА_6 не повідомляв.
Також на відеозаписах зафіксовано, що о 00:09:18 до автомобіля Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_2 підійшла жінка з дитиною, як з'ясовано дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , яка сіла за кермо автомобіля та намагалась їхати, проте поліцейськими її спробу було припинено. У ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_7 повідомила, що знаходилась з дитиною вдома.
Надалі, під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 , останньому поліцейські неодноразово пропонували пред'явити посвідчення водія, але завантажити його через додаток «Дія» ОСОБА_1 не зміг ніби то через поганий інтернет зв'язок, оригінал зазначеного документу для перевірки також не надав.
У подальшому на відеозаписах зафіксовано складання відносно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів за ст. 130 та ст. 126 КУпАП.
Опитана в ході проведення службового розслідування ОСОБА_2 підтвердила вищевказані встановлені в ході проведення службового розслідування обставини, додавши, що на момент зупинки автомобіля Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_2 , вона та ОСОБА_3 знаходились на відстані близько 10 метрів від працівників ВСП та бачили всі обставини, які там відбувались. ОСОБА_2 вказала, що на момент зупинки за кермом вказаного автомобіля перебував саме ОСОБА_1 , інших осіб у автомобілі вона не бачила.
Опитаний ОСОБА_3 надав пояснення аналогічні за змістом поясненню ОСОБА_2 .
Опитаний працівник ВСП ОСОБА_5 також підтвердив вищевказані встановлені в ході проведення службового розслідування обставини, вказавши, що на момент зупинки автомобіля Hyundai Tucson, н.з. НОМЕР_2 за його кермом перебував саме ОСОБА_1 .
Опитаний працівник ВСП ОСОБА_4 надав пояснення аналогічні за змістом поясненню ОСОБА_5 .
Опитаний в ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що 07.07.2023 у післяобідній час зі своєю родиною, а саме: дружиною ОСОБА_7 та донькою ОСОБА_8 , 2020 р.н. вони поїхали в м. Дружба Шосткинського району до батьків, де перебували приблизно до 22.30. ОСОБА_1 вказує, що першочергово повертатись до смт. Ямпіль вони не планували, про те у останній момент вирішили їхати. Дорогою до смт. Ямпіль, зі слів ОСОБА_1 , нібито було пробито колесо на автомобілі Hyundai Tucson, яким він керував, у зв'язку з чим він зупинився та замінив його на запасне. Після вказаного родина ОСОБА_1 продовжила рух, при цьому за кермо вже нібито сіла його дружина. В смт. Ямпіль, неподалік від місця мешкання ОСОБА_1 , після 23:00, у комендантську годину, їх автомобіль зупинено працівниками ВСП, які сказали надати документи, які посвідчують їх особи. ОСОБА_7 нібито пред'явила паспорт, а ОСОБА_1 надав своє службове посвідчення.
У подальшому, зі слів ОСОБА_1 , їх донька розплакалась, у зв'язку з чим дружина взяла її на руки та понесла додому.
При спілкуванні працівники ВСП повідомили ОСОБА_1 , що він має ознаки алкогольного сп'яніння, що останній категорично заперечував. Надалі військові викликали поліцейських з ВПД № 1 (с. Ямпіль), які приїхавши попрохали надати ОСОБА_1 документи, у тому числі на автомобіль, але зробити останній це не зміг, оскільки вони знаходяться в додатку «Дія», при цьому був поганий інтернет зв'язок та вони не завантажувались. Надалі, в ході спілкування поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, на що він відмовився, посилаючись на те, що за кермом автомобіля їхала дружина. Надалі, відносно ОСОБА_1 складено адміністративні матеріали за ст. 130 та ст. 126 КУпАП.
Як стверджує ОСОБА_1 через деякий час повернулась його дружина, яка неодноразово повідомляла, що саме вона їхала за кермом автомобіля, проте, її ніхто не слухав.
З приводу своєї поведінки під час згаданих подій ОСОБА_1 повідомив, що гарячкував та можливо вів себе не досить коректно, та це пов'язано з тим, що плакала його дитина, а він мав погане самопочуття.
Від проходження опитування за допомогою поліграфа в рамках службового розслідування ОСОБА_1 відмовився" (а.с.14-19).
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 11.07.2023 №779 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у негідній поведінці у позаслужбовий час, яка не відповідає високому званню поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет поліції, русі 07.07.2023 на транспортному засобі у комендантську годину без службової необхідності та без посвідчення водія на право користування транспортним засобом відповідної категорії, відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що змогло б спростувати факт керування транспортним засобом в такому стані, та призвело до порушення вимог пункту 1 частині 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2,4 та 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації В. Артюха від 25.05.2023 №205-ОД «Про запровадження комендантської години», зі змінами, внесеними розпорядженням від 07.06.20223 №227-ОД, підпункту «а» пункту 2.1 та пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затв. постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, пунктів 2.1. та 3.4 наказу ГУ НП в Сумській області від 15.06.2023 №500 «Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУ НП в Сумській області», враховуючи вимоги підпункту 2 пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507, на підставі статей 11,12,13,19 Дисциплінарного статуту НП України до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.9).
18.07.2023 позивача звільнено зі служби в Національної поліції на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 17.07.2023 № 291 о/с за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.22).
Позивач, вважаючи звільнення з Національної поліції незаконним, оскільки відповідний наказ ґрунтується на результатах службового розслідування, висновки якого не відповідають фактичним обставинам, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні вимог позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на встановлені судом фактичні обставини щодо скоєного позивачем під час дії воєнного стану дисциплінарного проступку, доведеним є недотримання позивачем службової дисципліни та є співмірним обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Проводиться з метою своєчасного, повного та об єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-ІХ, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, зокрема, зобов'язано поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Відтак, за приписами ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Суд зазначає, що поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.
Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не допускати поведінки, яка підриває довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.
Згідно з приписами ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком №893.
Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з п.2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 7 Порядку № 893 визначено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п.1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Вирішуючи питання про обґрунтованість вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Як встановлено судом першої інстанції, наказом Заступника начальника управління начальника відділу комплектування УКЗ ГУНП в Сумській області від 17.07.2023 №291 о/с "По особовому складу" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 помічника чергового ізолятора тимчасового тримання №2 Головного управління Націоналоьної поліції в Сумській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 18.07.2023
Перевіряючи обґрунтованість звільнення ОСОБА_1 , у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, суд виходить з такого.
Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.
Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував Висновок від 11.07.2023, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни.
Згідно з цим Висновком, дисциплінарною комісією встановлено допущення ОСОБА_1 порушення Присяги працівника поліції, текст якої закріплено статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 та 6 ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, підпункт «а» пункту 2.1 та п. 2.5 Правил дорожнього руху, пунктів 2.1 та 3.4 наказу ГУНП в Сумській області від 15.06.2023 №500 ««Про додаткові заходи щодо профілактики порушень службової дисципліни поліцейськими ГУНП в Сумській області», розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації Володимира Артюха від 25.05.2023 № 205-ОД «Про запровадження комендантської години», зі змінами, внесеними його розпорядженням від 07.06.2023 № 227-ОД.
Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
За приписами п.1,2 ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Так, згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Водночас, дисциплінарною комісією було враховано, що підпунктом 2 пункту 1 наказу НПУ від 19.07.2022 № 507 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» зобов'язано керівників структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, що належать до сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції):
- застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов'язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, а також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками сп'яніння, перебування на службі в стані сп'яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції. У разі встановлення за результатами службових розслідувань за такими фактами, що порушення службової дисципліни стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, приймати рішення щодо звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого прямого керівника.
Отже, за наслідком системного аналізу матеріалів службового розслідування, суд дійшов висновку, що дисциплінарною комісією підтверджено порушення позивачем службової дисципліни.
Як наслідок, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного виснвоку про те, що матеріалами службового розслідування встановлено (доведено) наявності в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Суд вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Крім того, матеріали службового розслідування містять матеріали відеозйомки, що підтверджують надані пояснення, про що правильно зазначено судом першої інстанції.
Суд зауважує, що відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача на момент розгляду даної справи, не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17.
Однак, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.
Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.
Подібна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 серпня 2022 року у справі №904/1427/21.
Суд також вважає помилковими аргументи апелянта щодо безпідставного твердження суду першої інстанції про те, що у межах розгляду цієї справи не повинно досліджуватися питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративних правопорушень, та зазначає, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.
При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.
Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.
При цьому слід враховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов'язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 травня 2022 року у справі № 480/4079/18.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 29.04.2022 у справі №161/5372/17, у справі 826/1610/18 від 07.11.2019, у справі 420/5368/18 від 02.12.2020 з огляду на те, що фактичні обставини справи, суб'єктний склад, нормативно-правове регулювання, даної справи та тих на які посилається позивач не є тотожними.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозйомка з місця події 07.07.2023 не була безперервною, що в свою чергу є порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і конозйомки, №1026, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що ці аргументи фактично є незгодою з неналежною фіксацією адміністративних правопорушень, що були виявлені поліцейськими. В даному випадку під час проведення службового розслідування правомірно враховано пояснення працівників ВСП про відмову позивача від проведення медичного огляду та відсутність інших осіб в автомобілі, що свідчить про наявність у позивача наміру уникнути притягнення до відповідальності. Також колегія суддів враховує факт того, що від опитування за допомогою поліграфа в рамках службового розслідування ОСОБА_1 відмовився, як і нескористався можливістю здійснити медичний огляд на стан алкогогольного сп'яніння з метою спростування сумнівів у правомірніості своїх дій.
На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність порушень прав позивача, які б потребували судового захисту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі № 480/8065/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Постанова складена в повному обсязі 18.03.24.