18 березня 2024 р.Справа № 520/31299/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву Головного управління національної поліції в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 по справі № 520/31299/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити певні дії,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 по справі № 520/31299/23 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) частково задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ НП в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити певні дії.
Копія судового рішення від 11.01.2024 доставлена до електронного кабінету відповідачу 12.01.2024, о 21:42 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання з урахуванням вихідних є 15.01.2024.
20.02.2024 відповідачем подана апеляційна скарга на означене судове рішення, тобто з порушенням встановленого строку ст. 295 КАС України. Разом з апеляційною скарою заявлена заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2024 відмовлено у заяві відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 по справі № 520/31299/23, наведені підстави для поновлення строку визнані неповажними. Апеляційну скаргу ГУ НП в Харківській області залишено без руху; надано скаржнику десятиденний строк (з дня отримання копії ухвали) для усунення недоліків апеляційної скарги - зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
В обґрунтування заявленої заяви скаржник вказує, що самопредставництво здійснюють працівники відділу правового забезпечення, в якому по штату у ВПЗ обліковується 9 посад, однак у 2024 році працює тільки 4 працівника. Зазначає що кожного дня працівники беруть участь у судових засіданнях. Судові засідання можуть відбуватись одночасно у різних куточках України, у різних судах міста Харкова, куди представникам ГУ НП у Харківській області необхідно фізично прибути. Також, в період воєнного стану на всій території України, судові засідання все частіше почали розглядатися за допомогою засобів зв'язку, тобто почали проводитись частіше судові засідання за допомогою відеоконференцзв'язку, що зобов'язує також представників ГУ НП в Харківській області бути присутніми, але такі судові засідання не завжди розпочинаються вчасно, причиною може бути зменшення кількості особового складу суду, більше навантаження на інших судів, яким перейшло провадження від інших судів тощо.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлена заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, включно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після документів до Електронного кабінету в розділі «Мої справи».
За довідкою про доставлення електронного листа, копія судового рішення вручена відповідачу 12.01.2024, о 21:42 годині, встановленому п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 15.01.2024 (з урахуванням вихідних днів). Таким чином, останнім днем строку оскарження рішення першої інстанції є 14.02.2024. Апеляційна скарга подана 20.02.2024.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що однією з основних засад судочинства, визначеною п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
При цьому, КАС України одним із принципів здійснення адміністративного судочинства визначено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.12.2012 № 11 - рп/2012).
Постановою Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 визначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 22.07.2021 у справі № 340/141/21, від 16.09.2021 у справі № 240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі № 120/16601/21-а.
Постановою Великоі? палати Верховного Суду від 05.12.2018 в справі № П/9901/736/18 встановлено, що згідно з практикою Європеи?ського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенціі? про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірнии? формалізм при вирішенні питання щодо прии?няття скарги є порушенням права на справедливии? судовии? захист.
Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Приходячи до висновку про задоволення заяви відповідача у зв'язку із пропуском ним фактично шести днів строку на апеляційне оскарження судового рішення, колегія суддів вважає, що в даному випадку застосування процесуального обмеження за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення заінтересованої особи права на апеляційне оскарження рішення суду, тобто права на справедливий суд.
За наведеного, колегія суддів посилаючись на Верховний Суд дійшла висновку про поновлення ГУ НП в Харківській області процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 по справі № 520/31299/23.
Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття провадження у справі відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 300 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 121, 293, 295-297, 300, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Головного управління національної поліції в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 по справі № 520/31299/23 - задовольнити.
Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 520/31299/23 поновити.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 по справі № 520/31299/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити певні дії.
Зупинити дію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 520/31299/23.
Надіслати позивачу копію апеляційної скарги, роз'яснив право подання, на протязі 10 днів, відзиву на апеляційну скаргу з моменту отримання копії цієї ухвали (у тому числі на офіційну електронну адресу суду: inbox@2aa.court.gov.ua), разом з доказами виконання приписів ч. 5 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий