18 березня 2024 р.Справа № 520/20950/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
розглянувши клопотання за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 по справі № 520/20950/23
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 року задоволено позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
До Другого апеляційного адміністративного суду 23.02.24 надійшла апеляційна скарга від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.23 року по справі №520/20950/23, судом зареєстровано апеляційну скаргу 26.02.24 Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та звільнення від сплати судового збору.
В провадженні судді Чалого І.С. перебувала справа № 520/20950/23 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 по справі № 520/20950/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
13 березня 2024 року справа №520/20950/23 передана до провадження судді Бегунц А.О.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України, а саме - пропущено тридятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 09.11.23, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Харківського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа ( а.с. 209).
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідач зазначив, що реалізуючи право на оскарження судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в межах строку на апеляційне оскарження вперше подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.24 апеляційну скаргу повернуто, у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору.
Також, в клопотанні апелянт зазначає, що у зв'язку із війсковою агресією російської федерації проти України пунктом 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин, який діє на теперішній час.
Харківська міська територіальна громада входить до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.22 №75 (зі змінами).
В умовах воєнного стану саме для забезпечення визначених статтею 3 Основного Закону житття та безпека співробітників Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є пріоритетним.
В той же час, незважаючи на постійні загрози, які стали наслідком широкомаштабного війскового вторгнення країни-агресора, ГУПФУ в Харківській області дотримується належної організації роботи в умовах воєнного стану, налагоджуючи технічні та організаційні можливості для забезпечення повноцінної роботи як у довоєнний час, забезпечуючи своєчасне отримання та відправлення процесуальних документів, зокрема безперебійне функціонування Інформаційної Системи (ІКІС) Пенсійного фонду України "Документообіг" в умовах систематичних кібератак з використанням шкідливих програм про які регулярно попереджає Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Апелянт, в клопотанні зазначає, що вищезазначені обставини відобразились на процесі опрацювання документів, а саме, таким відображенням є несвоєчасне звернення Управління із апеляційною скаргою по даній справі та просить суд визнати причини пропуску подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.23 року по справі №520/20950/23 поважними та відкрити апеляційне провадження.
Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, вперше подану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області апеляційну скаргу залишено без руху ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.12.23 у зв'язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням надано апелянту десятидений строк для усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.24 у зв'язку з не поданням документу про сплату судового збору в установлений строк повернув Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області вперше подану апеляційну скаргу.
Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.24 отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 09.01.24, що підтверджується наявній в матеріалах справи довідкою Другого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа (а.с229).
Вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся 23.02.24, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №820/4420/18.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.
Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі №820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі №826/26113/15.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду відповідачем не зазначено.
Також, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє на теперішній час.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 по справі № 990/115/22.
Таким чином, саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Також, оцінюючи доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від скаржника.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.23 по справі №520/20950/23 із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
Розглянувши клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, по-перше, заявником до апеляційної скарги не додано належних доказів, які б свідчили про його майновий стан, а, по-друге, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.
Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору.
З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір" Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не наділено пільгами щодо сплати судового збору, апелянт зобов'язаний сплачувати судовий збір.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.133, 295, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді Курило Л.В. Мельнікова Л.В.