18 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/1617/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
У провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
У позові позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 18.02.2023 № 228 в частинах:
притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення обов'язків військової служби, а саме: порушення ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у частині беззастережного виконання наказів командирів, ст. 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у частині обов'язку неухильно виконати наказ, а у разі неможливості його виконання доповісти командирові, який віддав наказ і вказати причини його невиконання, а також за самовільне залишення пункту тимчасової дислокації аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_2 в умовах воєнного стану без поважних причин головного сержанта - командира 1 гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 2 аеромобільної роти, 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 , що був відсутній з 01.01.2023 по 23.01.2023, накласти дисциплінарне стягнення оголосити сувору догану (п.п.2.35 Наказу від 18.02.2023 №228);
помічнику командира з фінансово-економічної роботи начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 урахувати факт дисциплінарного правопорушення старшого солдата ОСОБА_1 та здійснювати виплату премії встановленим порядком у відповідному розмірі (п. 5 Наказу від 18.02.2023 № 228);
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.01.2023 № 24 в частині старшого солдата ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що прибув після самовільного залишення місце несення служби 23.01.2023, поновити виплату грошового забезпечення з 23.01.2023, зарахувати на продовольче забезпечення за пунктом “р” прим. 1 до норми №1 - загальновійськова (сніданок, обід, вечеря) зі сніданку 24.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 11.01.2023 №11 в частині старшого солдата ОСОБА_1 , головного сержанта-командира 1 гранатометного відділення вогневої підтримки 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону, що самовільно залишив місце несення служби 01.01.2023, увільнити від займаної посади та вважати, таким що перебуває у розпорядженні командира з 11.01.2023;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01.01.2023 № 01 в частині: “старшого солдата ОСОБА_1 , головного сержанта-командира гранатометного відділення вогневої підтримки 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону, вважати таким, що самовільно залишив місце несення служби 01.01.2022, у зв'язку з тим, що інших обставин, причин відсутності на службі встановити не є можливим, призупинити виплату грошового забезпечення з 01.01.2022, зняти з продовольчого забезпечення за пунктом “р” прим. 1 до норми № 15 з 01.01.2023. Підстава: рапорт майора ОСОБА_2 (вх. №108 від 01.01.2023)”;
- зобов'язати начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 у повному обсязі, згідно Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 з 01.01.2023 без урахування факту застосування до нього дисциплінарного правопорушення, згідно наказу від 18.02.2023 № 228, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським i та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168.
Представником позивача подано до суду клопотання про поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування клопотання зазначав, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
За визначенням, наведеним у п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, право звернення до суду є невід'ємним особистим правом особи, чи правом суб'єкта владних повноважень, яке реалізовується в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи до суду з позовом.
У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.
Разом з тим, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду, процесуальної форми та порядку звернення.
Так, у розумінні ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальними строками є встановлені законом або ж судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями та роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Так, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює добросовісно ставитися до виконання учасниками процесу своїх обов'язків. Строки звернення до суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням певного спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Матеріалами справи підтверджується, що на час звернення до суду з даним позовом позивач проходить військову службу.
У клопотанні представник позивача зазначав, що з оскаржуваними наказами позивач ознайомився 16.03.2023, після отримання відповіді на адвокатський запит та в місячний строк звернувся до суду з даним позовом (Т. 1 а.с. 51, 52).
Під час розгляду справи по суті, відповідач не заперечував проти поновлення позивачу строку звернення до суду.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що наявні підстави для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241 - 243, 248 КАС України, суд, -
1. Клопотання про поновлення строку звернення до суду задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Левицький