18 березня 2024 рокусправа № 380/4159/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), від імені якого дії представниця ОСОБА_2 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII); пенсію призначено в розмірі 83% від грошового забезпечення. Відповідно до Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року відповідач здійснив масовий перерахунок пенсії позивача в процесі якого протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії позивача з 83% до 70%. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обгрунтування своєї позиції зазначив, що пенсія позивачу перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства на момент перерахунку пенсії позивача, тому максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення.
Суд дослідив заяви по суті спору та з'ясував підстави позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 , з 28.10.1999 отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 83% від його грошового забезпечення при вислузі 31 рік.
Відповідно до Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року відповідач здійснив масовий перерахунок пенсії позивача в процесі якого протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії позивача. В процесі перерахунку орган ПФУ визначив основний розмір пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% грошового забезпечення.
На запит ОСОБА_1 щодо перерахунку його пенсії ГУ ПФУ у Львівській області листом від 06.02.2024 повідомило заявника, що йому призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262 в розмірі 83% сум грошового забезпечення відповідно до норм статті 13 Закону № 2262-ХІІ, в редакції чинній на дату призначення пенсії. ГУ ПФУ у Львівській області повідомило заявника, що на виконання Постанови № 103 здійснений перерахунок пенсії з 01.01.2018 за нормами законодавства, що діяли на момент перерахунку пенсії, виходячи із 70% сум грошового забезпечення.
При прийнятті рішення суд враховує висновки щодо застосування статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ при перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, висловлені Верховним Судом у рішенні від 04.09.2020 за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи № 240/5401/18. Верховний Суд зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. У цій зразковій справі Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При прийнятті рішення суд застосовує релевантні норми права та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, при цьому керується такими мотивами:
Позивач отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ. При прийнятті в рішення про призначення пенсії за вислугу років її основний розмір визначено в розмірі 83% від суми грошового забезпечення заявника.
Стаття 13 Закону № 2262-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (перерахунку пенсії) визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Водночас суд зауважує, що порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців урегульований не статтею 13 Закону № 2262-XII, а іншими нормами права, а саме статтею 63 Закону № 2262-XII, Порядком № 45.
Отже, процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, який регламентується різними нормами права. При цьому норми, що регламентують порядок проведення перерахунку пенсії за вислугу років, не передбачають зміни (зменшення) відсоткового розміру основного розміру пенсії при проведенні її перерахунку. Отже, відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії залишається сталим (не змінюється) та застосовується у розмірі, визначеному на момент призначення пенсії.
Оскільки норма частини другої статті 13 Закону №2262-XII врегульовує правовідносини щодо призначення нових, а не здійснення перерахунку раніше призначених пенсій за вислугу років, то застосування відповідачем цієї норми при перерахунку пенсії ОСОБА_1 (на підставі Постанови № 103) є помилковим; таке помилкове правозастосування свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки спричинило отримання позивачем пенсії у розмірі, суттєво меншому за визначений законом. Оскільки при перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 відповідач невірно визначив (занизив) її основний розмір (70% від суми грошового забезпечення замість 83%), то суд дійшов висновку про порушення права позивача на належне соціальне забезпечення (у розмірі, визначеному Законом № 2262-XII).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ у Львівській області прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, враховуючи при цьому раніше виплачені за період з 01.01.2018 суми пенсії.
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області підлягають задоволенню.
Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Представниця позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме сплачений ним судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн. Враховуючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд керується такими положеннями:
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до пункту 4) статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Нормами статті 30 цього Закону визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як визначено в частині п'ятій статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов'язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду копії таких документів: 1) договір про надання правової допомоги № 122 від 12.07.2023, укладений між адвокатом Мельник Лесею Ігорівною та Носенковим Олександром Івановичем (далі - Клієнт). Відповідно до пункту 3.1 цього Договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах договору правову допомогу становить 5000 грн.; 2) акт приймання-передачі наданих послуг від 23.02.2024 з переліком наданих послуг: - ознайомлення зі справою; - аналіз законодавства щодо даної справи; - написання позову; - збір та формування пакету документів для подачі до суду - 5000 грн.; 3) довідка про отримання оплати за професійну правничу допомогу від 23.02.2024 у розмірі 5000 грн.
Оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги відповідно до згаданого акту виконаних робіт суд зауважує, що дана справа відноситься до справ незначної складності, тому розмір витрат, зазначений адвокатом, не є пропорційний до виконаної роботи. Підсумовуючи наведені мотиви, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1211,20 грн. (ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру станом на 2024 рік, що сплачується за вирішення адміністративної справи професійним суддею).
Керуючись ст.ст.19-22,25-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.01.2018 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. та судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович