про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
15 березня 2024 рокусправа №380/5502/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кухар Наталія Андріївна, перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 2, п. 3, наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №72 від 25.10.2022 року про результати проведення службового розслідування за фактом невиконання наказу командира військовоїчастини НОМЕР_1 від 01.10.2022 року №63 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 в частині що стосується рядового ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.п. 5.1, 5.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №122 від 30.12.2022 року «Про результати службового розслідування з метою встановлення обставин відсутності на службі рядового ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №7 від 05.01.2023 року «Про внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 30.12.2022 року №122.
Позивач до позовної заяви долучив заяву про поновлення процесуального строку на звернення до адміністративного суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що строк на оскарження наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №72 від 25.10.2022 року закінчився 25.11.2022 року, а відносно наказу від 30.12.2022 року №122 - останні день строку на оскарження 30.01.2023 року, щодо наказу №7 від 05.01.2023 року - останній день строку на оскарження 05.02.2023 року. У продовж строку на оскарження вищезазначених наказів про них нічого не було відомо позивачу. Крім того звернутися до суду з даним позовом у встановлені строки позивач не міг з поважних причин, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого строку, позивач посилається на перебування на стаціонарному лікуванні.
Суд зазначає, що в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.
Суд враховує, що проходження лікування можуть бути визнаними поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Також, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 та статей 25-27 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду Львівським окружним адміністративним судом.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до вимог ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду у цій справі.
Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Кухар Н.А. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами..
Запропонувати відповідачеві протягом п'ятнадцяти днів днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву з належним чином засвідченими доказами на обґрунтування своєї позиції.
Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: - http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам). Відповідачу також скерувати копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
СуддяКухар Наталія Андріївна