15 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9860/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Петренко О.С. розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати:
- податкове повідомлення - рішення №00059810704 від 16.08.2023,
- податкове повідомлення - рішення №00059820704 від 16.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно застосовано до позивача штраф за невидачу розрахункових документів встановленого зразка під час реалізації алкогольних напоїв (з відображенням в чеках акцизної марки). Позивач зазначає, що нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва затверджено з 01.05.2020 постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання маркування алкогольних напоїв" від 12.02.2020 №74. При цьому, марки акцизного податку попереднього зразка, що вже закуплені суб'єктами господарювання - застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. А отже, на переконання позивача, реалізація алкоголю маркованого марками акцизного податку попереднього зразка унеможливлює дотримання вимог закону щодо форми фіскального чеку, який повинен містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку за новим затвердженим Урядом зразком. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконання листа ДПС України від 15.05.2023 №1373/8 щодо проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, які проводять господарську діяльність із застосуванням РРО та/або ПРРО та здійснюють розрахункові операції на господарських об'єктах виключно в безготівковій формі, або мають незначні готівкові розрахунки (виторги), працівниками підрозділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Кіровоградській області, на підставі наказу від 24.07.2023 №962-п,проведено фактичну перевірку господарського об'єкту - магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", за адресою - АДРЕСА_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 .
В ході перевірки встановлено наступні порушення:
- проведення розрахункових операцій через РРО з видачею розрахункового документу не встановленої форми, оскільки у фіскальних чеках відсутні обов'язкові реквізити - марки акцизного податку.
Результати перевірки оформлені актом №5549/11/28/РРО/2135805399 від 31.07.2023, в якому зафіксовано наступні порушення:
-п.2, 11 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг",
- Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затв. наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.
На підставі Акту перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 16.08.2023:
- №00059820704 за порушення вимог п.11 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відповідно визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 5100 гривень.
- №00059810704 за порушення вимог п.2 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відповідно визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 42162,05 гривень.
Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не погоджується із рішеннями контролюючого органу.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Вирішуючи у цій справі питання щодо правомірності (наявності/відсутності) підстав для призначення та проведення фактичної перевірки позивача за наказом від 24.07.2023р. №962-п, які наведені у ньому, зокрема, на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 ст.80 ПК України, судом враховується правовий висновок Верховного Суду, сформований у постанові від 21 лютого 202 року у справі №826/17123/18, який полягає у наступному.
«Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист».
Окрім того, відповідно до усталених висновків Верховного Суду, зокрема, які містяться і у пункті 47 постанови від 27.11.2023р. у справі №420/11790/22, вказано, що оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.
Відтак, адміністративний суд повинен здійснити перевірку правомірності (наявності/відсутності) підстав для призначення і проведення фактичної перевірки позивача, за наведеним вище наказом від 24.07.2023р. №962-п, в першу чергу.
Так, приписами п.п.75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.2 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності таких підстав:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів - п.п.80.2.2 згаданого Кодексу.
Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступати до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки, за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється) та у разі проведення та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Отже, із наведених приписів слідує, що ПК України закріплює таку обов'язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення
Зокрема, як зазначено вище, одною із таких підстав, є наявність у контролюючого органу та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником законодавства щодо здійснення платником податків розрахункових операцій п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.
За сталою та послідовною правовою позицією Верховного Суду (постанови від 11.07.2022р. у справі №120/5728/20-а, від 21.12.2022р. у справі №500/1331/21) зазначено, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
Наведена правова позиція узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у пункті 41 цією постанови від 27.11.2023р. у справі №420/11790/22, яка є подібною до даних правовідносин (в питанні зазначення відповідачем у наказі підстав для проведення спірної перевірки), а, відповідно, є застосовною у даній справі виходячи з вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, як вбачається зі змісту наказу відповідача від 24.07.2023р. №962-п, підставою для проведення фактичної перевірки господарської діяльності позивача за адресою: АДРЕСА_2 зазначено підпункт 80.2.2 пункту 80.2 ст.80 ПК України, а саме: здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками /найманими особами/, порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари /послуги/.
Водночас, у вказаному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) обставини, які слугували підставами для призначення такої перевірки (не зазначено, яка саме інформація наявна/отримана у встановленому законодавством порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, що свідчила про можливі порушення позивачем законодавства у частині проведення розрахункових операцій), що визначені у п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.
Отже, із аналізу змісту наведеного наказу, можна зробити висновок, що вищенаведене формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння про те, яка саме інформація наявна/отримана в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування, зокрема, щодо здійснення позивачем розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, була підставою для призначення та проведення спірної фактичної перевірки магазину позивача саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Тобто, із наведених обставин, судом встановлено, що згаданий вище наказ від 24.07.2023 р. №962-п про проведення фактичної перевірки позивача, окрім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави), конкретних (фактичних) підстав для призначення та проведення такої перевірки (не зазначено про отримання інформації від державних органів/органів місцевого самоврядування, яка свідчить про таке порушення) не містить.
Також є безпідставним і необґрунтованим посилання відповідача на правомірність призначення і проведення фактичної перевірки позивача на підставі листа ДПС, оскільки вказаний лист не був конкретною (фактичною) підставою для призначення та проведення перевірки позивача, оскільки, у наказі від 24.07.2023 р. №962-п посилання на такий лист відсутні.
Відповідно, оскільки судом встановлено, що згаданий вище наказ конкретних (фактичних) підстав для призначення та проведення фактичної перевірки, які слугували підставами для її призначення та проведення не містить, суд приходить до висновку, що згаданий наказ не відповідає та суперечить вимогам абзацу третього пункту 81.1 ст.81 ПК України, тому у відповідача були відсутні будь-які підстави для проведення перевірки позивача за наказом від 24.07.2023 р. №962-п, що є істотним порушенням в частині не дотримання відповідачем процедури проведення перевірки, а отже, законні підстави для призначення і проведення фактичної перевірки згідно до такого наказу в магазині "Тормозок" де проводить господарську діяльність позивач за адресою: АДРЕСА_2 у відповідача були відсутні.
Враховуючи наведене, встановлення судом істотного порушення відповідачем процедури призначення і проведення фактичної перевірки, яка наведена вище, суд приходить до висновку, що наведені вище процедурні порушення відповідачем вимог податкового законодавства тягнуть за собою протиправність прийняття контролюючим органом оспорюваних податкових повідомлень-рішень, які, у даному випадку, є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої незаконної перевірки.
Наведений правовий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у п.47 його постанови від 27.11.2023р. у справі №420/11790/22, яка є застосовною і до даних правовідносин у відповідності до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо податкового повідомлення-рішення №00059810704 від 16.08.2023року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення пункту 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівля, громадського харчування та послуг" видача невідповідного розрахункового документа в розмірі 42162,05грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
За правилами п.1 ч.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
В пункті 2.2.8 акта перевірки зазначено: перевіркою встановлено, що не забезпечено видачу розрахункових документів встановленого зразка під час реалізації алкогольних напоїв (з відображенням в чеках акцизної марки) на загальну суму 28170,10грн. (дані наведено в Додатку 2).
Додаток 2 до Акта перевірки сформований контролюючим органом у табличній формі (витяг з системи) із зазначенням колонок: «Дата в час операції», «Локальний номер документа», «Фіскальний номер документу», «Загальна сума», «Код товару згідно з УКТ ЗЕД», «Найменування товару», «Серія та номер МАП», «Кількість / об'єм товару», «Ціна за одиницю».
Відповідно до ст.2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)" від 21.01.2016 №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів; Порядок подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок); форму Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1)та Інструкцію щодо його заповнення (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350) (далі - Положення №13).
Наказом Міністерства фінансів України під 08.06.2021 №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2021 року за №832/36454, набрав чинності 01 липня 2021 року) (далі Наказ №329) розділ 11, III Положення №13 викладено у новій редакції.
Положення №13 у редакції Наказу №329 щодо форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9).
Також п.2 Наказу №329 установлено, що: до 01.10.2021 вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01.10.2021 реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 №97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2010 №1251, в частині обов'язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів було додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 року №74 "Деякі питання маркування алкогольних напоїв" затверджені марки акцизного податку для алкогольних напоїв нового зразка, які запроваджені в обіг з 01.05.2020.
У свою чергу марки акцизного податку для алкогольних напоїв попереднього зразка, які були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 №296 та перебували в обігу з 01.07.2015, не мали штрих-коду та QR-коду.
Такі марки продовжували перебувати в обігу після 01.05.2020 відповідно до положень абз.4,6 ч.4 ст. 11 Закону №481/95-ВР, згідно з яким у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
При цьому алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць мають тривалий або необмежений термін придатності, тому можуть перебувати в обігу протягом великого проміжку часу, зберігатися на складах оптових чи роздрібних торговців та стояти на полицях магазинів.
Таким чином, на дату початку дії змін до Положення №13 у частині обов'язковою відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв (01 жовтня 2021 року) в обігу перебували алкогольні напої, марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01 липня 2015 року (без штрихових кодів), та акцизними марками нового зразка, введеними в обіг 01 травня 2020 року (з нанесеним штриховим кодом).
Обов'язковим реквізитом фіскального касового чека є саме цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку, тобто такий реквізит у фіскальному касовому чеку може бути відображений лише при продажу алкогольних напоїв, маркованих акцизними марками нового зразка, які мають штрих-код.
Отже, продаж з 01.10.2021 алкогольних напоїв, маркованих марками старого зразка, без зазначення в розрахунковому документі РРО та/або ПРРО відомостей із штрих-коду марки акцизного податку (серії та номера), не може вважатися порушенням законодавства.
За висновками Акта перевірки, суть порушення, за яке, на підставі п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, застосовано штрафні (фінансові) санкції, полягає у тому, що роздруковані та видані фіскальні чеки не мали цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, й у них були відсутні серія і номер марки акцизного податку (Додаток 2 до Акта перевірки).
Суд зазначає, що відсутність маркування маркою акцизного податку алкогольного напою або маркування алкогольних напоїв марками старого зразка (без штрихового коду) унеможливлює відображення у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки.
Оскільки алкогольні напої, що марковані марками попереднього зразка (без штрихового коду), реалізуються в межах придатності такого напою до споживання, то при продажу алкогольних напоїв з марками акцизного податку старого зразка рядок 9 цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не відображається (через відсутність штрихового коду).
Суд також зазначає, що відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів проведення перевірки первинних документів щодо придбання підприємством алкогольних напоїв, маркованих марками попереднього зразка (без штрихового коду).
Висновки контролюючого органу базуються виключно на даних системи СОД РРО за період з 06.01.2023 по 19.07.2023.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що у контролюючого органу не було жодних правових підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
Відтак, наявні правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №00059810704 від 16.08.2023 року.
З приводу проведення позивачем РО через РРО без зазначення коду товарної підкатегорії з УКТЗЕД при продажу підакцизних товарів згідно додатку №1 до акту перевірки, судом враховується наступне.
У відповідності до пункту 7 частини 1 ст.17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції, зокрема, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено, судом зі змісту додатку №1 до акту перевірки дійсно у переліку виданих позивачем фіскальних чеків при реалізації підакцизних товарів (пиво) відсутні відомості про зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД.
На спростування змісту вказаного додатку №1 до акту перевірки та виявленого порушення позивачем жодних доказів суду не надано.
А відповідно, із наведеного слідує, що реалізація позивачем підакцизного товару без зазначення у розрахунковому документі коду товарної підкатегорії УКТЗЕД становить склад правопорушення, за яке для позивача настає фінансова відповідальність у розмірі, визначеному п.7 ч.1 ст.17 Закону №265/95-ВР.
Разом з тим, оскільки судом у даній справі було встановлено незаконність проведення фактичної перевірки, а саме: допущення відповідачем істотних порушень процедури її проведення, тому її результати оформлені актом перевірки від 31.07.2023 з додатками №1 та №2 до акту перевірки не є допустимими доказами у розумінні ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, не беруться судом до уваги, а відповідно, такі результати перевірки, викладені у згаданому акті перевірки, не можуть бути і підставами для притягнення позивача до фінансової відповідальності за наслідками такої перевірки за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідачем у ході судового розгляду справи не було доведено жодними належними, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням аналізу обставин, встановлених судом та вищенаведених норм чинного законодавства у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Решта доводів та заперечень учасників справи не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Керуючись статтями 243, 245, 248, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 16.08.2023 за №00059820704 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 5100 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 16.08.2023 за №00059810704 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 42162,05 грн.
Стягнути користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО