18 березня 2024 року Справа №320/6295/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), у кому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо врахування при розрахунку вислуги років для призначення пенсії Позивачу обчислення вислуги років на пільгових умовах, що складає 10 років 02 місяці 15,5 днів, здійснити перерахунок пенсії Позивачу з урахуванням загальної вислуги років 30 років 09 місяців 15,5 днів та перевести Позивача з пенсії за вислугою років на підставі п. "б" ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на пенсію за вислугою років на підставі пункту "а" статті 12 цього Закону;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 період з 17.05.2002 по 18.10.2022, один місяць служби за півтора місяця, за проходження служби рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами загальною вислугою років для призначення пенсії 30 років 09 місяців 15,5 днів, призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом "а" ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 19.10.2022 та здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 19.10.2022 їй призначено пенсію за вислугу років згідно пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначена та нарахована відповідачем з 19.10.2022 відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, у розмірі 62 % грошового забезпечення.
Посилаючись на практику Верховного суду України викладену у постановах від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-a, від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, від 27.05.2021 у справі № 1340/5060/18, наполягає, що відповідачем порушено права позивача при призначенні пенсії за вислугу років, що полягає у не врахуванні при призначенні пенсії за вислугу років у пільговому обчисленні вислугу 10 років 02 місяці 15.5 днів.
Позивач зазначає, що з урахуванням положень ст. 17 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членів їх сімей», а саме абз. 1 пункту 3 в редакції постанови Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора, а саме проходження позивачем служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами пункт 3 доповнено абзацом 18 згідно з Постановою КМУ №589 від 14.04.1999; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №939 від 06.12.2017.
Таким чином, позивач зазначає, що її вислуга років для призначення пенсії повинна складати: 30 років 09 місяців 15,5 днів (20 років 07 місяців 00 днів + 10 років 02 місяці 15,5 днів), що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.
ОСОБА_1 06.01.2023 звернулась через свого представника із відповідною заявою до відповідача та згідно отриманого листа ГУ ПФУ у Київській області від 16.01.2023 №1000-0211-8/8570 їй відмовлено у переведенні на спірну пенсію. Таку бездіяльність позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.03.2023 провадження у справі відкрито, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі наявних у справі матеріалів.
Ухвала суду надіслана сторонам по справі належним чином. Відповідачем та представником позивача отримано ухвалу суду на електронний кабінет 27.03.2023, що підтверджується наявними у справі довідками.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження та за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши позовну заяву, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , номер реєстраційної картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 .
В період з 17.05.2002 до 18.10.2022 ОСОБА_1 проходила службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.
Відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Київській області № 369 о/с від 17.10.2022 позивача було звільнено у відставку з посади диспетчера 2 державної пожежно-рятувальної частини (Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС») 11 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області, за пунктами 12, 56, 173, підпунктом 2 ст. 176 (за віком), з 18.10.2022, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 20 років 07 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні: 10 років 02 місяці 15,5 днів, страховий стаж 16 років 05 місяців 15 днів, загальний стаж складає: 37 років 00 місяців 15 днів.
Згідно грошового атестату №26 виданого 11 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, на підставі наказу № 369 о/с від 17.10.2022, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення складає - 20 років 07 місяців 00 днів, що підтверджено відповідним розрахунком вислуги років на пенсію, складеного 02.11.2022 за підписом начальника ГУ ДСНС України у Київській області Кісільова П., в якому також зазначено про вислугу років в пільговому обчисленні - 10 років 02 місяці 15,5 днів, вислуга років для призначення пенсії станом на 18.10.2022 складає 37 років 00 місяців 15 днів.
Зокрема, судом встановлено, що до обрахунку вислуги років ГУ ДСНС України у Київській області враховано:
за період 18.03.2002-17.05.2002, у календарному обчисленні - 00.01.29, коефіцієнт 1 - Курсант Управління навчального державного центру пожежної охорони Управління внутрішніх справ України в Київській області (Наказ УДПО №13 o/c від 18.03.2002);
за період 17.05.2002- 14.02.2003, у календарному обчисленні - 00.08.27, коефіцієнт 0,5, у пільговому обчисленні - 00.14.13,5 - Диспетчер державного 3 загону державної охорони по охороні спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» Управління державної пожежної охорони Управління внутрішніх справ України в Київській області (Наказ УДПО №240/c від 17.05.2002);
за період 14.02.2003 - 01.04.2009, у календарному обчисленні - 06.01.17, коефіцієнт 0,5, у пільговому обчисленні - 03.00.23,5 - Диспетчер 3 загону державної пожежної охорони по охороні Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЄС» Управління державної пожежної безпеки МНС України в Київській області (Наказ УПБ MHC №lo/c від 20.02.2003);
за період 01.04.2009-17.05.2010, у календарному обчисленні - 01.01.16, коефіцієнт 0,5, у пільговому обчисленні - 00.06.23 - Диспетчер оперативно- Диспетчерського відділу оперативно-координаційного центру при Головному управлінні (по охороні Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» та м. Славутич) ГУ МНС України в Київській області (Наказ ГУ №260/c від 01.04.2009);
за період 17.05.2010-01.04.2012, у календарному обчисленні - 01.10.14, коефіцієнт 0,5, у пільговому обчисленні - 00.11.07 - Диспетчер оперативно-Диспетчерського відділення 1 загону Державної пожежної охорони (по охороні державного спеціалізованого Підприємства «Чорнобильська АЄС» та м. Славутич) ГУ МНС України в Київській області (Наказ ГУ №37о/с від 05.05.2010);
за період 01.04.2012-01.10.2012, у календарному обчисленні - 00.06.00, коефіцієнт 0,5, у пільговому обчисленні - 00.03.00 - Диспетчер оперативно-диспетчерського відділення 1 загону Державної пожежної охорони (по охороні державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЄС» ГТУ МНС України у Київській області (Наказ ГТУ №16о/с від 02.04.2012);
з період з 01.10.2012 - 12.06.2013, у календарному обчисленні -00.08.11, коефіцієнт 0,5, у пільговому обчисленні - 00.04.5,5 - Диспетчер 2 державної пожежно-рятувальної частини (по охороні Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» ГТУ МНС України у Київській області (Наказ ГТУ №220о/с від 01.10.2012);
за період з 12.06.2003 - 01.11.2016, у календарному обчисленні - 03.04.19, коефіцієнт 0,5, у пільговому обчисленні - 01.08.9,5 - Диспетчер 2 державної пожежно-рятувальної частини (по охороні Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЄС» 2 державного пожежно-рятувального Вагону ГУ ДСНС України у Київській області (м. Чорнобиль) (Наказ ГУ №372о/с від 03.11.2016).
Відповідно в календарному обчисленні зазначено - 20 років 07 місяців 00 днів, в пільговому обчисленні - 10 років 02 місяці 15,5 днів.
До трудової діяльності зараховано:
період 01.09.1985-01.10.1987, у календарному обчислені - 02.01.00, коефіцієнт 1, - учениця спеціального професійно-технічного училища №60 м. Дніпропетровськ;
період 02.10.1987-05.07.1988, у календарному обчислені - 00.09.03, коефіцієнт 1 - Кухар 4 розряду в їдальні 5 м. Іванків ВПЗ ВО «Кобінат» (Наказ 209 к від 21.10.1987);
період 13.07.1988-01.06.1997, у календарному обчислені - 08.10.18, коефіцієнт 1 - Повар 4 розряду в їдальні № 4 «Юність» по переводу з Чорнобильського ВПЗ (Наказ №614-к від 12.07.1988);
період 22.06.1997-01.10.1997, у календарному обчислені - 00.03.09, коефіцієнт 1 - призначена виплата по безробіттю згідно п. 1 А ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» (Наказ №513 від 23.06.1997);
період 02.10.1997-24.05.2000, у календарному обчислені - 02.07.22, коефіцієнт 1 - Повар 4 розряду в кафе «Іверія» ПМП «Експрес» (Наказ 33 від 02.10.1997);
період 25.05.2000-18.03.2002, у календарному обчислені - 01.09.23, коефіцієнт 1 - Диспетчер 15 самостійної державної пожежної частини м. Славутич Управління державної пожежної охорони Управління внутрішніх справ України в Київській області (Наказ 21о/с від 22.05.2000).
Всього трудовий стаж обраховано - 16 років 05 місяців 15 днів.
Станом на 18.10.2022 загальна вислуга років для призначення пенсії склала - 37 років 00 місяців 15 днів.
ГУ ДСНС України у Київській області також складено довідку №16 від 18.10.2022 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням, що подається для призначення пенсі відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, ОСОБА_1 за період з 01.10.2020 по 30.09.2022, види грошового забезпечення надбавок: за особливості проходження служби - 63755,56 грн., за кваліфікацію - 111,89 грн., премія - 103635,00 грн. та розмір сплаченого ЄСВ - 546443,36 грн.
З 19.10.2022 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років згідно пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб» Закону № 2262-ХІІ.
Пенсія за вислугу років позивачу призначена та нарахована відповідачем з 19.10.2022 відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, у розмірі 62 % грошового забезпечення (вислуга - 37 років, календарна - 20,07).
Позивач, 06.01.2023 через свого представника, звернулась із заявою до відповідача із проханням перевести з пенсії за вислугою років з п. "б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» статті 12 цього ж Закону, включивши до вислуги років для призначення пенсії обчислення вислуги років на пільгових умовах, що складає 10 років 02 місяці 15,5 днів.
Відповідно листа відповідача від 16.01.2023 1000-0211-8/8570, представнику позивача повідомлено про те, що пенсію за вислугу років обчислено з розрахунку 62% суми грошового забезпечення за 37 років вислуги, з урахуванням трудового стажу, підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Предметом розгляду у даній справі є бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови у переведенні позивача з пенсії за вислугу років з пункту «б» ст. 12 Закону №2262-ХІІ на пенсію за пунктом «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ, призначення пенсії з 19.10.2022, із урахуванням пільгового обчислення вислуги 10 років 02 місяці 15,5 днів, що підлягають перевірці судом на відповідність положенням ч. 2 ст. 2 КАС України з дотриманням судом принципів адміністративного судочинства визначених частиною третьою вказаної статті.
Суд зазначає, що згідно п.4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
За ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).
Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 1, ч. 3 ст. 3 КАС України).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII (у відповідній редакції, на час призначення пенсії позивачу 19.10.2022) пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно пункту «б» статті 12 Закону № 2262-XII (призначено пенсію позивачу з 19.10.2022), пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.
Згідно ст. 17-1 Закону 2262-ХІІ вбачається, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно, враховуючи норму ст. 17-1 Закону 2262-ХІІ слідує, що порядок обчислення вислуги та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України та відповідно Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (далі - Порядок №393, у відповідній редакції) та постановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
За п. 2 Порядку №393 до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, під час призначення пенсії згідно з пунктом “а” частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п'яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.
Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови (п. 2-1 Порядку №393).
Згідно пп. «в» п. 3 Порядку № 393, до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами.
З наявних справі матеріалів вбачається, що позивач проходила службу, яка передбачена Постановою №393 - період з 17.05.2002 по 18.10.2022, проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами, відповідно позивач має право на обрахування вислуги років в пільговому розрахунку: один місяць служби за півтора місяця для призначення пенсії за вислугою років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Керуючись вищезазначеними нормами чинного законодавства, періоди служби позивача в органах пожежної охорони, служби цивільного захисту повинні бути зараховані позивачу до вислуги років на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
В свою чергу, відповідач у листі від 16.01.2023 №1000-0211-8/8570 вказує про те, що пенсія призначено за вислугою років та обчислена з розрахунку 62% грошового забезпечення за 37 років вислуги, з урахуванням трудового стажу.
На пенсію за п. «а» ст. 12 Закону 2262-ХІІ позивача не переведено.
Враховуючи положення діючого законодавства, суд зазначає, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Суд зауважує, що Порядок №393 визначає які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.
Період служби у підрозділах які дислокуються в зоні відчуження, зараховується до вислуги років для визначення розміру пенсії та основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що законодавчий термін «календарна вислуга років» не виключає можливість пільгового обчислення цієї вислуги років на підставі підзаконного акта.
Зі змісту Закону №2262-ХІІ та Порядку №393 вбачається, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги та нормами вищевказаних нормативно-правових актів не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.
Отже, пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з п. «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Позивач за своєю останньою посадою та характером служби відповідає критеріям, визначеним Законами та підзаконними нормативними актами, що дають право на врахування вислуги років у пільговому обчисленні.
Станом на час звільнення, на 18.10.2022 згідно Наказу, позивач має необхідний стаж для призначення їй пенсії за вислугою років згідно із пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки на дату звільнення мала вислугу 25 календарних років і більше, а саме - 30 років 09 місяців 15,5 днів (20 років 07 місяців 00 днів в календарному обчисленні + 10 років 02 місяці 15,5 днів у пільговому обчисленні).
Відтак, стаж позивача у пільговому обчисленні становить 30 років 09 місяців 15,5 днів.
Таким чином, суд зазначає про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням вислуги на пільгових умовах часу проходження служби в органах ДСНС, цивільного захисту.
Вказана позиція суду узгоджується із правовими висновками щодо призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах за п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ викладені у постанова Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, 27.05.2021 у справі № 1340/5060/18.
Суд вважає необхідним врахувати у даній справі також висновки Верховного Суду під час розгляду справи №480/4241/18.
Так, у постанові від 14.04.2021 Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах від 22.11.2018 у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 у справі № 281/459/17, від 27.03.2020 у справі № 569/727/17 та інших, в яких дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону № 2262-ХII, та висловив правову позицію, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262-ХII календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
В подальшому, зазначений правовий висновок був відображений, серед інших, у постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №360/4138/18, від 08.08.2021 у справі № 320/4635/20, від 20.10.2021 у справі № 200/1882/20-а, від 01.11.2021 у справі № 620/1837/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до пункту 6 Постанови Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших ociб», днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.
Пенсії призначаються у строки, визначені в статті 50 Закону (пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення - п. б ст. 50 Закону № 2262-ХІІ).
Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення. переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії. Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії (п.п. 17, 18 Постанови №3-1).
Частина 1 статті 9 КАС України визначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Судом встановлено, що відповідач не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування за ч. 2 ст. 77 КАС України в частині спростування доводів позивача на право переведення на спірну пенсію, врахування та належного обчислення пільгового стажу.
Натомість, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Враховуючи встановлені судом обставини порушеного права позивача на переведення її на спірну пенсію за п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ з 19.10.2022, враховуючи пільгове обчислення вислуги років 10 років 02 місяці 15,5 днів, у зв'язку з чим, суд вказує про відсутність дискреційних повноважень відповідача в даній справі.
Таким чином, суд вважає бездіяльність відповідача, такою, що порушує право позивача на призначення пенсії за віком за п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ з 19.10.2022, така бездіяльність не відповідає вимогам ст. 2 КАС України.
Суд акцентує увагу на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова ВС України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Водночас положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно, суд враховує у даній праві Рекомендацію №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідач неправомірно відмовив позивачу у переведенні, призначенні спірної пенсії, у той час як право на її призначення за п. «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ підтверджується на законодавчому рівні та документально, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.
Суд зазначає, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Задля належного захисту вставленого судом порушеного права позивача на призначення спірної пенсії, суд вважає необхідними здійснити відновлення порушеного права шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 період з 17.05.2002 по 18.10.2022 один місяць служби за півтора місяця, за проходження служби рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами загальною вислугою років для призначення пенсії 30 років 09 місяців 15,5 днів, призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ з 19.10.2022 та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про повне задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 255, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо врахування при розрахунку вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 обчислення вислуги років на пільгових умовах, що складає 10 років 02 місяці 15,5 днів, здійснити перерахунок пенсії з урахуванням загальної вислуги років 30 років 09 місяців 15,5 днів та перевести позивача з пенсії за вислугою років на підставі п. «б» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на пенсію за вислугою років на підставі пункту «а» статті 12 цього Закону.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період з 17.05.2002 по 18.10.2022 один місяць служби за півтора місяця, за проходження служби рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами загальною вислугою років для призначення пенсії 30 років 09 місяців 15,5 днів, призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 19.10.2022 та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.