про повернення позовної заяви
18 березня 2024 року Київ №320/46238/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б.
розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомГоловного управління Національної поліції в Київській області
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
провизнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії
встановив:
Головне управління Національної поліції в Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просило суд, з урахуванням уточнень:
- визнати незаконною та скасувати вимогу виконавця з примусового виконання виконавчого листа №640/2979/22 виданого 12.08.2022 (виконавче провадження №69742456) якою державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коломієць І.М. зобов?язано ГУНП в Київській області вчинити дії та сплати виконавчого збору у розмірі 26 000 грн. та витрат виконавчого провадження у сумі 300 грн.;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ та повернути ГУНП в Київській області сплачений виконавчий збір у розмірі 26 000 грн., витрати виконавчого провадження у сумі 300 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Представником позивача подано заяву про продовження строку для усунення недоліків, у зв'язку з відсутністю фінансування.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Оскільки на підтвердження обставин викладених в заяві про продовження процесуального строку не надано достатніх та належних доказів, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 09.11.2021 у справі №640/22267/19 зазначено, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Позивач маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
В той же час, суд звертає увагу на те, що і станом на 18 березня 2024 року виявлені недоліки позовної заяви, в частині сплати судового збору, позивачем не усунуто.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на достатній час для усунення недоліків позовної заяви та час, наданий судом щодо можливого отримання заяви про виправлення недоліків позовної заяви засобами поштового зв'язку, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.
Водночас, суд зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пункту 1 частини 4 статті 169, статтями 241, 243 КАС України суддя Київського окружного адміністративного суду-
Відмовити в задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків.
Позовну заяву Головного управління Національної поліції в Київській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Діска А.Б.