Ухвала від 18.03.2024 по справі 300/1722/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"18" березня 2024 р. Справа № 300/1722/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у відмові у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням до страхового стажу даних трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме: період роботи з 12 травня 1992 року по 20 липня 1993 року - перебував у трудових відносинах з Малим підприємством "Кобзар" та працював на посаді шофера, звільнений з роботи по переводу в Асоціацію "Сервіс Покуття" 20 липня 1993 року (записи №11-12 у трудовій книжці від 30 липня 1981 року серія НОМЕР_2 ) та період з 20 липня 1993 року по 18 вересня 1999 року - перебував у трудових відносини з Асоціацією "Сервіс покуття", в подальшому Снятинський "Райпобуткомбінат та працював на посаді шофера, звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства 18 вересня 1999 року (записи №13-14 у трудовій книжці від 30 липня 1981 року НОМЕР_2 );

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 дані трудової книжки від 30 липня 1981 року НОМЕР_3 , а саме: період роботи з 12 травня 1992 року но 20 липня 1993 року - перебував у трудових відносинах з Малим підприємством "Кобзар" та працював на посаді шофера, звільнений з роботи по переводу в Асоціацію "Сервіс Покуття" 20 липня 1993 року (записи №11-12 у трудовій книжці від 30 липня 1981 року серія НОМЕР_4 ) та період з 20 липня 1993 року по 18 вересня 1999 року - перебував у трудових відносини з Асоціацією "Сервіс покуття", в подальшому - Снятинський "Райпобуткомбінат" та працював па посаді шофера, звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства 18 вересня 1999 року (записи №13-14 у трудовій книжці від 30 липня 1981 року НОМЕР_1 );

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 01 жовтня 2023 року, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина 1 статті 160 КАС України).

Також, частиною 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно, змісту позовної заяви та прохальної її частини, ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за якими позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, які полягають у відмові у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням до страхового стажу даних трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме: період роботи з 12 травня 1992 року по 20 липня 1993 року - перебував у трудових відносинах з Малим підприємством "Кобзар" та працював на посаді шофера, звільнений з роботи по переводу в Асоціацію "Сервіс Покуття" 20 липня 1993 року (записи №11-12 у трудовій книжці від 30 липня 1981 року серія НОМЕР_2 ) та період з 20 липня 1993 року по 18 вересня 1999 року - перебував у трудових відносини з Асоціацією "Сервіс покуття", в подальшому Снятинський "Райпобуткомбінат та працював на посаді шофера, звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства 18 вересня 1999 року (записи №13-14 у трудовій книжці від 30 липня 1981 року НОМЕР_2 ) та зобов'язання зарахувати спірні періоди його роботи до страхового стажу та призначити з 01.10.2023 пенсію за віком.

Однак, перевіряючи на відповідність позовну заяву вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що подана позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у спірних правовідносинах заява від 17.01.2023 про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яким 03.10.2023 прийнято рішення №092950011655 про відмову у призначенні пенсії.

В свою чергу, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 26.10.2023 повідомило позивача про те, що відділом методології та організації роботи із застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг в ході перевірки пенсійної справи позивача за зверненням 17.01.2023 до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області (відділу обслуговування громадян №12) із заявою про призначення пенсії за віком, виявлено, що позивачу безпідставно прийнято рішення про призначення пенсії за віком з 22.11.2022. За матеріалами ЕПС №092950011655 безпідставно враховано до страхового стажу період з 20.07.1993 по 18.09.1999 відповідно до записів №13-14 трудової книжки НОМЕР_5 від 30.07.1981, оскільки записи затверджені печаткою, яка не відповідає назві підприємства. Стаж враховано відповідно до архівної довідки про зарплату №15/08-40 від 05.01.2023, виданої архівним відділом №2 Коломийської РДА, а саме 20.07.1993-30.09.1993; 01 11 1993-3110 1994 та 01.12.1994-15.05.1996.

Враховуючи вищевикладене, позивачем невірно визначено склад відповідачів та не належно сформульовано прохальну частину позову, що свідчить про невірно обраний спосіб судового захисту.

Відтак, суд зазначає, що позивачу необхідно викласти позовні вимоги у відповідності до вимог статті 160 КАС України, шляхом подання належно оформленої позовної заяви, із зазначенням відповідачів у відповідності з пред'явленими позовними вимогам та чітко сформулювати прохальну частину позову, що дасть можливості суду визначити предмет даного спору.

За таких обставин, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, згідно ч. 6 ст. 18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом встановлено, що позивачем у порушення вимог вищезазначених положень КАС України не зазначено відомості про наявність або відсутність в позивача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" №28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:

- подання належно оформленої позовної заяви із належно оформленою прохальною частиною та уточненням складу відповідачів у відповідності з пред'явленими позовними вимогами та фактичними обставинами справи;

- зазначення інформації про наявність або відсутність у позивача та її представника електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Главач І.А.

Попередній документ
117723907
Наступний документ
117723909
Інформація про рішення:
№ рішення: 117723908
№ справи: 300/1722/24
Дата рішення: 18.03.2024
Дата публікації: 20.03.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (06.08.2024)
Дата надходження: 01.07.2024
Предмет позову: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії