ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"18" березня 2024 р. Справа № 300/1855/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Захаріїв Богдан Дмитрович, до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,-
Захаріїв Богдан Дмитрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 74211748 від 21.02.2024 та №74211930 від 22.02.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивачем не долучено належних доказів про сплату судового збору.
З урахуванням вимог частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з абзацем 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 74211748 від 21.02.2024; №74211930 від 22.02.2024).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який вступив в дію з 01.01.2024, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 року складає 3028 грн.
Відтак, розмір судового збору за подання до адміністративного суду позову із заявленими позивачем позовними вимогами немайнового характеру складає 1937,92 грн (3028 грн * 0,4*0,8*2= 1937,92 грн).
Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суддя зазначає, що інформація щодо платіжних реквізитів для перерахування судового збору міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" в розділі "Івано-Франківський окружний адміністративний суд".
Разом з тим, представник позивача 15.03.2024 надіслав на адресу суду клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5% річного доходу позивача за попередній календарний 2023 рік.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19.
Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Водночас, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 у справі №120/722/23.
При цьому, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати пенсійні виплати тощо.
Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28.04.2022 у справі № 9901/377/21.
На обґрунтування заявленого клопотання позивач, 29.09.1996 р.н., надав суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік, з яких вбачається отримання доходу ОСОБА_1 тільки за січень, серпень (код ознаки:111 - виграші та призи), жовтень, листопад, грудень минулого року (код ознаки:128 - соціальні виплати). Однак, суд зауважує, що такої довідки не достатньо для встановлення реального майнового стану позивача та фактичного розміру його доходів за 2023 рік.
Будь-яких інших доказів на підтвердження недостатнього рівня свого майнового стану позивачем суду не надано.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про звільнення від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є: довідка пенсійного органу про отримані позивачем пенсійні виплати за попередній рік, довідка пенсійного органу форми ОК-7 про індивідуальні відомості про застраховану особу, а також відомості територіального органу центру зайнятості щодо перебування позивача на обліку як безробітного, довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих ним соціальних виплат за попередній рік.
Відтак, позивачу слід надати до суду документ про сплату судового збору або достатні докази на підтвердження скрутного майнового стану.
Крім того, згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 1 частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Спірні постанови винесено Відділом державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.02.2024 та 22.02.2024.
Водночас, позивач звернувся з позовом до суду про оскарження зазначених постанов лише 14.03.2024.
Отже, позов подано поза межами встановленого строку, визначеного приписами ст. 287 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У позовній заяві позивач не навів жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали вчасно реалізувати своє право на звернення до суду. Будь-які докази про поважність причин пропуску відповідного строку позивач також не подав.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України, частини 1 частини другої статті 287 КАС України.
Відтак, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Отже, наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а саме ч.3, ч.6 ст. 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , до Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 74211748 від 21.02.2024 та №74211930 від 22.02.2024 - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску;
- документа про сплату судового збору у розмірі 1937,92 гривень або документів, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог закону (на підтвердження скрутного майнового стану: довідку пенсійного органу форми ОК-7 про індивідуальні відомості про застраховану особу, довідку пенсійного органу про отримані позивачем пенсійні виплати за попередній рік, а також, за наявності, відомості територіального органу центру зайнятості щодо перебування позивача на обліку як безробітного тощо).
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу/його представнику через підсистему "Електронний суд".
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Гомельчук С.В.