15 березня 2024 року Справа № 280/233/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Батрак І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення відповідача №00045680709 від 05.10.2023.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві посилається на приписи Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 та зазначає, що згадані в спірному актi та рішенні розрахункові операції були проведені з використанням РРО, при цьому, фіскальні чеки містили всі необхідні реквізиті, отже мають статус розрахункового документу. Стосовно встановлення перевіркою випадків створення в РРО розрахункових документів щодо продажу алкогольних напою на загальну суму 156407,00 грн., якi повинні маркуватися марками акцизного податку, без реквізитів МАП, зауважує, що на підтвердження вказаних фактів взагалі не надано будь-яких доказів, що можуть свідчити про сам факт існування такого порушення. Посилання відповідача під час складення акту, на інформацію з бази даних ДПС України - Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, на думку позивача, не може враховуватися у якості доказу, оскільки посилання на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону (Постанова ВС від 19.04.2023 у справі № 640/1146/19). Вказує, що вимога щодо зазначення в розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольних напоїв не може розповсюджуватись на реалізацію алкогольних напоїв з марками попереднього зразка, а використання таких марок виробниками/імпортерами після 01.10.2021 є правомірним. Наголошує, що враховуючи зміст ст. 11 вищезазначеного Закону для застосування до позивача штрафних санкцій встановлення лише факту невідповідності форми та змісту розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 є недостатнім. Відповідач мав би обов'язково встановити не тільки факт не зазначення в розрахункових документах позивача цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої при реалізації алкогольних напоїв, а й встановити, що марка акцизного податку на реалізованому товарі містила таке цифрове значення штрихового коду (тобто була маркою нового зразка) i цей штриховий код не був відображений в розрахунковому документі. Крім того, зауважує, що наведені факти, навіть якби вони мали місце, не є реалізацією алкогольних напоїв без використання РРО, що виключає застосування штрафних санкцій за таке порушення.
Ухвалою судді від 10.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 25.01.2024 через систему «Електронний суд» на адрес суду надіслав відзив, в якому пояснює, що в ході проведення фактичної перевірки відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) було встановлено випадки створення в реєстраторі розрахункових операцій розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв за перевіряємий період на загальну суму - 156407,00 грн. (інформація, якою визначена дана сума з бази даних ДПС України (СОД РРО) по місячно за визначений період із зазначенням суми додаються), які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАПІ), без реквізитів МАП, за що передбачена відповідальність. Отже, вказує, що у відповідній графі почекових даних СОД РРО, яка надана позивачем, відсутня інформація про серію та номер МАП. Існування цього порушення не заперечує навіть сам позивач у своєму позові, він лише не згодний з тим, що під час проведення фактичної перевірки не може перевірятись минулий період на підставі даних СОД РРО, що спростовується вищенаведеним. Більш того, наголошує, що позивач у позовній заяві фактично підтверджує той факт, що дійсно в зазначених чеках були відсутні реквізити МАП в рядку №9, але він вважає, що формальна відсутність реквізитів в рядку 9 (яка в силу норм діючого законодавства є обов'язковою) не змінює факту придбання товарів покупцями. При цьому, посилається на норми закони, які регулюють порядок маркування алкогольних напоїв, але контролюючим органом не встановлювались порушення пов'язані з маркуванням алкогольних напоїв, оскільки це не є предметом фактичної перевірки, а встановлювались саме випадки створення позивачем в реєстраторі розрахункових операцій розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАПІ), без реквізитів МАП, за що передбачена відповідальність. На думку відповідача, відсутність обов'язкового реквізиту у фіскальному чеку згідно з Положенням № 13 тягне за собою неприйнятність такого документа як розрахункового, тобто, свідчить, що розрахункова операція проведена без роздрукування розрахункового документа і без видачі такого покупцю, що утворює склад правопорушення, передбаченого п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і є підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі п. 1 ст. 17 цього Закону. При цьому, відповідач звертає увагу суду, що позивач не надає жодних пояснень, обґрунтувань та заперечень з приводу встановлених перевіркою порушень в частині проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій: при продажу пачки цигарок «Марвел» ментол за ціною 73,00 грн. та банки пива з/б «Туборг» об'ємом 0,5 л. за ціною 33,00грн. та не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 114,00 грн., не спростовує жодним належним та допустимим доказом доводи контролюючого органу з цього приводу, а отже визнає його, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 30.05.2007. Видами діяльності позивача є: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Листом ДПС України від 15.05.2023 № 10930/7/99-00-07-04-02-07 ГУ ДПС у Запорізькій області було повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, стосовно суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з реалізації алкогольних напоїв, які повинні маркуватись МАП, при цьому відсутня інформація про обов'язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду МАП на алкогольні напої наведені у додатку 1.
На виконання листа ДПС України від 15.05.2023 № 10930/7/99-00-07-04-02-07 виконуючи функцій контролю за дотриманням вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівника (найманими особами); з питань цін та ціноутворення за період з 01.03.2023, фахівцями підрозділу ГУ ДПС у Запорізькій області проведено аналіз отриманої податкової інформації та доповідною запискою від 28.08.2023 № 3063вн повідомлено керівника ГУ ДПС у Запорізькій області про наявні підстави для проведення фактичної перевірки в тому числі, відповідно до додатку і позивача за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність позивач.
29 серпня 2023 року на підставі ст. 19-1, ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1ст. 75, п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п.69.27 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України видано наказ №1539-п, відповідно до якого наказано провести з 30 серпня 2023 року тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність позивач за період з 01.03.2023 по день закінчення фактичної перевірки, з питань дотриманням вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівника (найманими особами); з питань цін та ціноутворення.
На підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області № 1539-п від 29.08.2023 та направлень від 30.08.2023 № 2131, № 2132 фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області було розпочато та проведено фактичну перевірку позивача за вищевказаною адресою.
У відповідності до вимог п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області продавцю позивача - ОСОБА_2 було пред'явлено службові посвідчення осіб, які зазначені в направленнях на проведення перевірки та надано для ознайомлення копію наказу про проведення перевірки та самі направлення на перевірку, що підтверджується особистим підписом продавця позивача у направленнях. Дані факти позивачем не оспорюються.
За результатами проведеної перевірки складено та зареєстровано акт фактичної перевірки №5184/08/01/07/09/ НОМЕР_1 від 11.09.2023.
За змістом вказаного акту, проведеною фактичною перевіркою магазину за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
- проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій: при продажу пачки цигарок «Марвел» ментол за ціною 73,00 грн. та банки пива з/б «Туборг» об'ємом 0,5 л. за ціною 33,00 грн. (розрахунок проводився готівковими коштами) фіскалізований реєстратор розрахункових операцій не застосувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 106,00 грн. не видавався.;
- не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 114,00 грн., а саме: згідно з описом наявності готівки на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів склала 320,00 грн. з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції на суму 106,00 грн., при цьому, згідно з Х-звітом по РРО сума готівкових коштів в сейфі склала 100,00 грн. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 114,00 грн.;
- відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 156407,00 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі - МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП. Детальну інформацію щодо розрахункових документів за продані алкогольні напої, що підлягають маркуванню МАП, в яких відсутній обов'язковий реквізит цифрове значення штрихового коду МАП на алкогольні напої (інформація про серію та номер МАП) наведено у додатку до акту перевірки.
Заперечення до акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Запорізькій області не надходили.
У зв'язку з відмовою платника податків, його законних представників, від підписання та отримання акта, посадовими особами складено акт №913/08/01/07/09/ НОМЕР_1 від 11.09.2023, другий примірник акту фактичної перевірки надіслано платнику податків за юридичною адресою поштою рекомендованим листом.
На підставі матеріалів перевірки та викладених вище висновків Акта, 05.10.2023 ГУ ДПС у Запорізькій області прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №00045680709 (форма «С»), яким за порушення п. 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», до позивача застосовано сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 234887,50 грн.
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішення позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження та 18.10.2023 звернувся зі скаргою до ДПС України. ДПС за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 18.12.2023 № 37160/6/99-0006050206, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 05.10.2023 № 00045680709, а скаргу - без задоволення.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскарженого рішення, між сторонами відсутній.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
З матеріалів справи вбачається, що проведеною фактичною перевіркою магазину за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , було встановлено при проведенні розрахункової операції на повну суму покупки без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме при продажу пачки цигарок «Марвел» ментол за ціною 73,00 грн. та банки пива з/б «Туборг» об'ємом 0,5 л. за ціною 33,00 грн., оскільки розрахунок проводився готівковими коштами, а фіскалізований реєстратор розрахункових операцій не застосувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 106,00 грн. не видавався. Цей факт підтверджується також особистими, власноруч написаними та підписаними поясненнями продавця ОСОБА_2 , яка і здійснила продаж вищевказаного товару. Так в поясненнях, які є додатком до акту фактичної перевірки позивача, ОСОБА_2 зазначила, що нею було реалізовано пиво ж/б 0.5л Туборг за ціною 33,00 грн. та пачку цигарок Марвел ментол за ціною 73,00 грн., при цьому чек не видала, оскільки відволіклась на іншого покупця. При цьому, суд зауважує, що позивач не надає жодних пояснень, обґрунтувань та заперечень з приводу цього порушення, не спростовує жодним належним та допустимим доказом доводи контролюючого органу з цього приводу.
Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що фінансові санкції у відповідних розмірах застосовуються за такі порушення: у разі встановлення в ході перевірки факту: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше.
Позивач при проведенні розрахунків на суму 106,00 грн не користувався реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій, тому застосування відповідачем відповідних фінансових санкцій за порушення при проведенні розрахункових операцій є законним та обґрунтованим, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.
Разом із тим, щодо встановлених порушень в частині не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 114,00 грн., суд зазначає таке.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами) в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженого Законом України № 3057-IX від 02.05.2023.
Згідно з п. 12 Розділу II Закону України № 265/95-ВР тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.
Зі змісту акту встановлено, що згідно з описом наявності готівки на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів склала 320,00 грн. з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції на суму 106,00 грн., при цьому, згідно з Х-звітом по РРО сума готівкових коштів в сейфі склала 100,00 грн. Таким чином, відповідач зазначає про не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 114,00 грн.
Однак, факт вчинення правопорушення при продажу підакцизних товарів не підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами.
Згідно з п. 112.7 ст. 112 Податкового кодексу України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
Таким чином, у контролюючого органу відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, що передбачені п. 1 ст. 17 Закону України №265-ВР, за правопорушення у вигляді не застосування РРО при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 114,00 грн.
Стосовно порушення позивачем п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР в частині того, що відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму - 156407,00 грн., які повинні маркуватися МАП, без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП, суд виходить з такого.
За визначенням наведеним у ст. 2 Закону №265/95-ВР:
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закон № 265/95-ВР форма зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за №220/28350 (далі - Положення).
Пунктом 3 розділу І Положення визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)» Положення фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Відповідальність за порушення вимог цього закону встановлена ст. 17 Закону №265/95-ВР, за абзацом першим якого за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
В цьому випадку, як вказано вище, підставою застосування штрафних санкцій є видача покупцю розрахункового документа встановленої законом форми, проте який не містить цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Суд зауважує, що цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9), як встановлено пунктом 2 розділу ІІ Положення, має зазначатися у фіскальному чеку у випадках, передбачених чинним законодавством, що прямо передбачено Положенням.
Відповідачем не вказано, яким законом або нормативно-правовим актом передбачено обов'язкове зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Таким чином, враховуючи рядок 9 фіскального чеку, в якому повинного зазначатися цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у випадках, передбачених законодавством, а контролюючим органом не наведено законодавчого акту, який імперативно встановлює необхідність зазначення такого цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, тому суд доходить до висновку, що у розрахунковому документі містяться всі обов'язкові реквізити, тобто такий документ є розрахунковим документом, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Суд також зазначає, що відповідно до вимог Наказів Міністерства фінансів №306 від 18.06.2020 та №329 від 08.06.2021 було внесено зміни до Положення №13. Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються РРО та програмними РРО, в тому числі з'явилась необхідність відображення у чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв.
Відповідно до абзацу 2 п.2 Наказу №329 до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265/95-ВР з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Відповідно до абз. 3 ст. 12 Закону № 265/95-ВР не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби. Строк між первинною реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій та датою їх виключення з Державного реєстру не може становити менше семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.
Виходячи з вищевикладеного, якщо підприємство застосовує РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких вже включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебувають на обліку в органах ДПС до моменту набрання чинності Наказами №306 та №329, такі РРО можливо використовувати до закінчення строку їх служби, а обов'язок по їх доопрацюванню законодавство покладає саме на виробників (постачальників), а не на користувачів. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише за наявності технічних можливостей.
До суду не надано доказів про те, що реєстратор розрахункових операцій MINI-T 400ME, заводський №ПБ410145744 має технічні можливості доопрацювання РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення, в частині відображення у розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серії та номеру), у відповідності до вимог форми і змісту розрахункових документів затверджених наказом МФУ №329 від 08.06.2021.
Положення абз. 3 ст. 12 Закону №265/95-ВР, які кореспондуються з приписами п. 44 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 №601, відповідно до яких у разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.
Суд звертає увагу, що такий обов'язок покладено саме на виробника (постачальника) РРО, а не на користувача, яким є позивач.
Так, відповідно до пп. 14.1.278 ст. 14 Податкового кодексу України система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Як було зазначено вище, відповідно до пп. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пп. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Відповідно до акту перевірки випадки створення не відповідних розрахункових документів при продажу алкогольної продукції встановлені контролюючим органом не під час проведення фактичної виїзної перевірки 31.08.2023, а шляхом аналізу відомостей аналітичної системи ДПС України СОД РРО за минулий період, тобто поза межами предмету проведення перевірки і не в рамках контрольної закупівлі.
Суд зазначає, що відповідно до змісту вказаних вище статей Податкового кодексу України перевірка даних наявних в системі СОД РРО є предметом саме камеральної перевірки, натомість наказом № 1539-п була призначена перевірка фактична.
Таким чином, контролюючий орган в питанні відповідності чи невідповідності розрахункових документів перевищив свої службові обов'язки в частині аналізу торгових операцій за минулий період за допомогою аналітичних баз даних, а не за результатами контрольної закупівлі та фактичної перевірки саме на місці проведення господарської діяльності, як це передбачено Податковим кодексом України та не на основі первинних документів, якими є розрахункові документи, що друкуються відповідним РРО.
Крім того, відповідно до пп. 2 п. 2.2.20 акту перевірки встановлена відсутність не всіх, а лише одного з реквізитів - серії та номеру МАП. Натомість зі змісту спірного повідомлення-рішення контролюючий орган описує суть правопорушення як відсутність реквізиту Проведення розрахункової операції без використання РРО. Формальна відсутність реквізиту МАП в рядку №9 не змінює встановленого факту придбання товарів покупцями. Всі чеки підтверджують виконання розрахункових операцій, проведені через належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, що підтверджується актом перевірки та наявністю цих чеків у базі СОД РРО. Документи містять всі необхідні реквізити, які достатньо повно ідентифікують проведені господарські операції та які в повній мірі відображають рух коштів господарської діяльності позивача та розмір податків.
За змістом же п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, яка застосовується, передбачена відповідальність саме за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання. Відповідальність саме за неналежне оформлення розрахункових документів законом прямо не передбачена, а ототожнення контролюючим органом такого виду порушення із непроведенням операцій через РРО є безпідставним, адже останнє передбачає під собою мету суб'єкта господарювання саме ухилитись від сплати податків та занизити показники доходу, на що прямо і спрямована санкція ст. 17.
Таким чином, результатом ототожнення податковим органом відсутності реквізиту із проведенням розрахункових операцій взагалі без використання РРО є застосування санкції, яка є надмірною і несправедливою по відношенню до суті спірного порушення.
Суд також погоджується з позицією позивача, що з метою посилення контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв, залучення громадськості до такого контролю, зменшення можливості продажу контрафактного алкоголю постановами Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 74 "Деякі питання маркування алкогольних напоїв" та № 97 "Про внесення змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів" з 01 травня 2020 року запроваджено марку акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв.
Одними із обов'язкових реквізитів марки акцизного податку нового зразка для маркування алкогольних напоїв є штрих-код та QR-код, які містять інформацію про серію та номер марки.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон № 481/95-ВР)
Статтею 11 Закону № 481/95-ВР передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Отже, після затвердження акцизної марки нового зразка в обігу перебували, як алкогольні напої марковані акцизними марками, введеними в обіг з 01.07.2015 (без штрихових кодів), так і з акцизними марками нового зразка, введеними в обіг з 01.05.2020 (з нанесеним штриховим кодом).
Однак, акт перевірки не містить доказів про те, яке акцизне маркування було на алкогольних напоях, що реалізував позивач, старого чи нового зразка.
Тому, відповідач протиправно стверджує, що при продажу алкогольних напоїв за перевірений період позивач мав обов'язок друкувати рядок 9 на фіскальному чеку, тобто цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
При цьому, законодавство України не зобов'язує позивача зазначати на розрахункових документах серію та номер марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв, що марковані марками старого зразка.
Крім того, при ухваленні рішення судом враховано, що згідно з п. 111.4. ст.111 Податкового кодексу України особа вважається такою, що вчинила правопорушення повторно, якщо вона була притягнута до відповідальності у встановленому цим Кодексом порядку.
Водночас, судом з'ясовано, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій контролюючим органом:
за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР в частині проведення розрахункової операції без використання РРО, застосовано відповідальність передбачену: п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, відповідальність: 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за порушення, вчинене вперше (106,00грн х 100% = 106,00грн, розмір фінансової санкції 106,00 грн.,
за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, зміст порушення: проведення розрахункової операції без використання РРО, застосовано відповідальність передбачену: п.1 ст.17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, відповідальність: 150 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення 156521,00 грн. (114,00 грн. + 156407,00 грн.) х 150% = 234781,50 грн, розмір фінансової санкції 234781,50 грн.
Між тим, відповідачем не доведено суду, що позивач, протягом останнього календарного року притягувався до відповідальності за аналогічне правопорушення, а тому застосування до позивача санкції за допущене правопорушення у сфері РРО як за таке, що вчинено повторно є протиправним.
Ураховуючи вищевикладене у сукупності, у повній мірі оцінивши доводи та дослідивши надані докази, які стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00045680709 від 05.10.2023 є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 234781,50 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2349,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00045680709 від 05.10.2023 в частині застосування до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 234781,50 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2349,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак