18 березня 2024 року Справа № 280/411/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ 44118663)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення податкового боргу,
11.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14795,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначив, що у відповідача є податковий борг у розмірі 14 795,98 грн, а саме по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 238,95 грн та по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 14 557,03 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 14795,98 грн.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зазначає, що відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого 22.12.2022 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 з 01.02.2023 Матвіївська сільська територіальної громади відноситься до території бойових дій. У зв'язку з возведенням фортифікаційних захисних споруд на орендованих відповідачем ділянках землі з 24 лютого 2022 року та обстрілами Матвіївської територіальної громади, загрозою життю та здоров'ю працівників підприємство було змушене зупинити з лютого 2022 року ведення діяльності на орендованих ділянках землі. Крім того, зазначає, що з 01.03.2022 Військовою адміністрацією Запорізької області було обмежено доступ до орендованої відповідачем ділянки яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , в районі автодороги Мелітополь-Харків за допомогою бетонних блоків, металевих конструкцій (їжів) та насипу із щебню, що розцінюється як фортифікаційні споруди, ці споруди не демонтовані й досі. Зазначає, що відповідно до Закону України №2120-ІХ територій на яких знаходяться фортифікаційні споруди не нараховується та не сплачується орендна плата за землі комунальної власності. В задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 16.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Станом на день подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 14 795,98 грн, а саме по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 238,95 грн та по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 14 557,03 грн.
Заборгованість відповідача по земельному податку з фізичних осіб виникла на підставі наступного.
Пунктом 286.5. ст. 286 ПКУ встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Посадовими особами контролюючого органу винесено податкові повідомлення- рішення по земельному податку з фізичних осіб:
№ 5456486-2419-0806 від 15.06.2023, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 82,45 грн;
№ 5456484-2419-0806 від 15.06.2023 яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 180,63 грн.
Вказані вище податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу 27.06.2023 про що свідчить підпис платника на податкових повідомлення-рішеннях (а.с.9).
Таким чином, податковий борг по земельному податку становить 238,95 грн.
Заборгованість відповідача по орендній платі з фізичних осіб виникла на підставі наступного.
Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі - орендна плата) - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).
Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, то заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання вимог податкового законодавства України подано декларацію з плати за землю:
від 17.01.2022 № 9002843368, в якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання: у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 02.03.2022. За рахунок часткового погашення зазначених зобов'язань, борг за декларацією по терміну сплати 02.03.2022 становить 532,65 грн.; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 30.03.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 03.05.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 30.05.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 30.06.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 01.08.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 30.08.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 30.09.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 31.10.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 30.11.2022; у сумі 623,31 грн. по терміну сплати 30.12.2022; у сумі 623,28 грн. по терміну сплати 30.01.2023;
від 17.02.2023 № 9028205573 в якій самостійно визначено до сплати податкове зобов'язання: у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 02.03.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 30.03.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 01.05.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 30.05.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 30.06.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 31.07.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 30.08.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 02.10.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 30.10.2023; у сумі 716,80 грн. по терміну сплати 30.11.2023.
Таким чином, податковий борг відповідача по орендній платі з фізичних осіб становить 14 557,03 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказані суми заборгованості у встановлені законодавством строки, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в судовому або адміністративному порядку відповідачем до суду не надано.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Отже, визначені відповідачем у податкових деклараціях суми зобов'язань є узгодженими.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зазначені строки податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України вважається сумою податкового боргу.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.3 та п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, на адресу відповідача, засобами поштового зв'язку була надіслана податкова вимога форми «Ф» №0000865-1314-0801 від 25.05.2023, яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням, та отримана відповідачем 01.06.2023.
Відповідно до вимог п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 15.06.2023 № 5456486-2419-0806 та № 5456484-2419-0806 від 15.06.2023 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, проте суд зазначає, що предметом розгляду даного позову є стягнення податкового боргу, а не правомірність вказаних податкових повідомлень-рішень. Предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що зазначені податкові повідомлення рішення були отримані відповідачем 27.06.2023, проте ані в адміністративному, ані в судовому порядку оскаржені не були, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Згідно з пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до п.п. 95.1- 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.
Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 238,95 грн та по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 14 557,03 грн, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139,241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний,166 код ЄДРПОУ 44118663) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) -задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 14 795,98 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень 98 коп.) з яких:
у розмірі 14 557,03 грн. по орендній платі з фізичних осіб, які зарахувати: р/рUA948999980334129815000008473; отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ с.Матвіївка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010900;
у розмірі 238,95 грн. по земельному податку з фізичних осіб, які зарахувати: р/рUA828999980334189813000008473; отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ с. Матвіївка, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 18010700.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.03.2024.
Суддя О.В. Конишева