18 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/18057/23
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Управління соціального захисту населення Богунського району м.Житомир про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2024 року, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/18057/23 за позовом ОСОБА_1 було визначено суддю Панкеєву В.А.
Ухвалою судду від 14 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачу надано десятиденний строк з моменту вручення йому цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків його позовної заяви.
15 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді Панкеєвої В.А. від розгляду адміністративної справи №240/18057/23.
На обґрунтування поданої заяви про відвід ОСОБА_1 зазначив, що суддею незаконно залишено його позовну заяву без руху. Також вказує, що суддя Панкеєва В.А. в 2019-2020 роках вже розглядала його позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та ухвалила упереджене рішення у справі №240/10140/19, яким свідомо не припинила порушення його прав, а тому позивач не вважає суддю Панкеєву В.А. незалежним, фаховим і вільним від стороннього впливу (наказу) суддею.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Панкеєвої В.А. від розгляду даної адміністративної справи та оцінюючи наведені в ній мотиви для відводу, суддя зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно із ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно з ст.ст.126, 129 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium", "Grieves vs UK"). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".
Слід зауважити, що наведені у заяві про відвід доводи позивача про незгоду з вимогами ухвали про залишення позовної заяви без руху не можуть свідчити про наявність підстав, передбачених статтею 36 КАС України.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
З огляду на наведене, незгода сторони з процесуальними діями судді не є тією підставою, що викликає сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч.4 ст.40 КАС України.
Керуючись статтями 36, 40, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 15.03.2024 про відвід судді Панкеєвої В.А від розгляду адміністративної справи №240/18057/23.
Передати адміністративну справу №240/18057/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Богунського району м. Житомира, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 та частиною 4 статті 40 КАС України, іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу судді.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя В.А. Панкеєва