про відмову у відкритті провадження у справі
18 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/4959/24
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчої служби Корольовського району про зобов'язання вчинити дії, компенсацію моральних збитків,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:
"- зобов'язати виконавчу службу Корольовського району м. Житомира провести поворотно-фінансову операцію та повернути гроші, зняті з його рахунку;
- компенсувати йому моральні збитки у розмірі 50% від середньої заробітної плати по Україні."
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 125 Конституції України з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлює Кодекс адміністративного судочинства України.
Пунктом першим частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульовано статтею 74 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №1404-VIII).
Так, частиною першою вказаної статті Закону України №1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
У частині другій статті 74 Закону України №1404-VIII закріплено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені:
- рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання виконавчого документу, виданого адміністративним судом;
- постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору;
- постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди;
- постанови приватного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження;
- постанови приватного виконавця про стягнення штрафів.
Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у п. 25 постанови від 05.12.2018 у справі №279/2369/17, юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів не належать справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих господарськими судами, а необхідною умовою для реалізації позивачем права на звернення до адміністративного суду з позовною заявою про оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби є відсутність іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/467/19, виданого 17.10.2019 відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частиною 1 статті 340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 як сторона виконавчого провадження боржник, має право звернутися до Господарського суду Житомирської області в порядку господарського судочинства, а не адміністративного судочинства.
За наведених обставин, суд вважає, що даний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а повинен вирішуватися у порядку господарського судочинства.
Пунктом першим частини першої статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позов не підсудний Житомирському окружному адміністративному суду, оскільки його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Виконавчої служби Корольовського району про зобов'язання вчинити дії, компенсацію моральних збитків.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко