18 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/24313/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому він просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 01.06.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати в його загальний страховий стаж період роботи з 1992 р. по 1999 р. в КСП "Федорівське".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак орган Пенсійного фонду України повідомив про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу через незарахування періоду роботи позивача у КСП "Федорівське" з 1992 по 1999 роки. Позивач зазначає, що вказаний період роботи підтверджується належними та допустимими доказами. Вважаючи, що має право на зарахування вказаного страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з тих підстав, що згідно з наданими документами його страховий стаж становить 18 років 11 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Від відповідача надійшло клопотання про залучення співвідповідачем у справі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки рішення про відмову у призначенні пенсії приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвалою суду від 03.10.2023 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про залучення співвідповідача задоволено. Залучено до участі у справі №240/24313/23 якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що стаж роботи позивача у КСП "Федорівське" з 1992 по 1999 буде зараховано після акту зустрічної перевірки, оскільки відсутні накази на прийняття та звільнення. Загальний страховий стаж складає 18 років 11 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що згідно з копією паспорта громадянина України (документ № НОМЕР_1 від 05.10.2020) ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області (за місцем проживання) із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та 26.05.2023 відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії. В зазначеному рішенні вказано, що стаж позивача становить 18 років 11 місяців 16 днів. Стаж роботи у КСП "Федорівське" з 1992 по 1999 роки буде зараховано після акту зустрічної перевірки, оскільки відсутні накази про прийняття та звільнення.
Позивач, вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії за віком, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон України № 1058) визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон України № 1788-XII).
Відповідно до статті 26 Закону України № 1058 починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2023 по 31.12.2023 - не менше 30 років.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Абзацами 1-2 п. 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
На підтвердження періоду роботи у СТОВ "Федорівське" з 1992 по 1999 роки ОСОБА_1 надав суду копії архівних довідок Комунальної установи "Трудовий архів" від 02.04.2023 №188-190, в яких зазначено, що в книгах обліку архівного фонду СТОВ "Федорівське" знаходяться відомості про його відпрацьовані дні і нараховану заробітну плату з 1986 року по 2000 рік.
З історичної довідки про реорганізацію колгоспу "Федорівське" вбачається, що з 2000 року колективне сільськогосподарське підприємство "Федорівське" реорганізоване у приватне сільськогосподарське підприємство з орендними відносинами "Федорівське", а в подальшому це підприємство реорганізовано в спільне товариство з обмеженою відповідальністю "Федорівське".
Суд дійшов висновку, що в даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права на включення при обрахунку загального стажу періодів роботи лише через відсутність записів трудової книжки, тобто у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача та на які він не міг вплинути. Окрім того, безпосередньо у позивача відсутня будь-яка можливість в інший спосіб підтвердити свій страховий стаж. У доступний для нього спосіб позивач для підтвердження трудового стажу надав відповідні архівні довідки.
Верховний Суд у постанові від 11.05.2022 в справі № 120/1089/19 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.
При цьому, матеріали справи не містять доказів щодо здійснення відповідачем своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачу допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для зарахування спірних періодів роботи до загального стажу. Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що ним вчинялись відповідні дії щодо здійснення зустрічної перевірки первинних документів для підтвердження спірного періоду роботи позивача.
Водночас, необхідно вказати, що позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, у тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на підприємствах первинних документів про роботу працівників, від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Не забезпечення належного зберігання вказаних документів на підприємствах, невитребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та, як наслідок, обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача.
З аналізу норм пенсійного законодавства вбачається, що у зв'язку із зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком, управління зобов'язане перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи. У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв орган Пенсійного фонду обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Дії, вчинені відповідачами у межах цієї справи, не можна визнати такими, що забезпечують дотримання прав позивача, оскільки орган пенсійного фонду обмежився формальним зазначенням того, що відсутні накази про прийняття позивача на роботу та звільнення з неї, не надавши належної оцінки архівним довідкам, наданим позивачем, та доступним для позивача способам підтвердження стажу роботи.
Отже, рішення органів Пенсійного фонду України щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи з 1992 по 1999, підтверджених архівними довідками, є протиправними. Обґрунтовані підстави для неврахування цих довідок відповідачами не наведені.
Одночасно слід зазначити, що у позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 01.06.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком, в той же час до позовної заяви позивачем надано повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у призначенні пенсії, датоване саме цією датою.
Відповідачем же надано копію рішення від 26.05.2023 № 063950005485, яким Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведеного, а також з метою повного і належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком від 26.05.2023 № 063950005485 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати в загальний трудовий стаж позивача періоди роботи в СТОВ "Федорівське", зазначені в архівних довідок Комунальної установи "Трудовий архів" Черняхівської селищної ради Житомирської області від 02.04.2023 №188, №189, №190.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У силу приписів ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає пропорційному відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.05.2023 № 063950005485 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи у СТОВ "Федорівське", зазначені в архівних довідках Комунальної установи "Трудовий архів" Черняхівської селищної ради Житомирської області від 02.04.2023 №188, №189, №190.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 268,40 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 268,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко