Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 березня 2024 року Справа№200/378/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
22.01.2024 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2024 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, до призначеної пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2024 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2000,00 грн.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , при виплаті з 01.01.2024 на виконання рішення суду;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити ОСОБА_1 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі № 200/5155/23, нарахування та виплату пенсії з 01.01.2024 без будь-якого обмеження максимального розміру;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо нарахування і виплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 (в редакції станом на 01.03.2023) у розмірі 25% від основного розміру пенсії 13524,00 грн. без урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності з 01.03.2023 з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 (в редакції станом на 01.03.2022) у розмірі 25% від основного розміру пенсії, з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки, а саме із загальної суми 17390,7 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
05.02.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.
12.02.2024 представник позивача, з метою усунення недоліків позовної заяви, надав до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви, заяву (пояснення) щодо надання додаткових доказів та клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо частини позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.03.2024 відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, надав до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.
06. 03.2024 представник позивача надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
Інших клопотань від сторін до суду не надходило.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23 відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.12.2019, однак незаконно припинив виплату гарантованої Державою та Урядом України щомісячної доплати до пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 в сумі 2000,00 грн. Також, відповідач при перерахунку пенсії нарахував пенсію в розмірі 21886,66 грн., але при виплаті пенсії незаконно обмежив її розмір до 20930,00 грн.
Крім того, позивач зазначив, що в протоколі за пенсійною справою від 01.01.2024 сума індексації за 2022 рік становить 2366,70 грн., та за 2023 рік сума індексації становить 1500,00 грн. З урахуванням індексації розмір пенсії позивача станом на 01.03.2023 року складає: 13524,00 грн. (основний розмір пенсії) + 2366,70 грн. (індексація за 2022 рік) + 1500,00 грн. (індексація 2023 року) = 17390,7 грн. Однак збільшення його пенсії на 25% відповідач здійснює не з зазначеної суми, а з 13524,00 грн. Так, позивач вважає, що відповідач повинен був у 2023 році здійснити збільшення його пенсії на 25%, виходячи з розміру пенсії після індексації: в 2023 році 17390,7 х 25% = 4347,67 грн., тому з 01.03.2023 відповідач протиправно не дораховує до пенсії щомісячно суму 4347,67 - 3381,00 = 966,67 гривень.
Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що з 01.03.2023 було змінено порядок обрахунку індексації пенсії, а саме індексація проведена не лише з основного розміру пенсії, а й з урахуванням підвищення основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381, тому вимога позивача щодо встановлення підвищення основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки, а саме з загальної суми у розмірі 17390,70 грн. Так, загальний розмір, з якого має бути розраховане підвищення основного розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381, тоді має становити 16917,36 грн., а не 17390,70 грн., бо в іншому випадку буде мати місце подвійне врахування підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 під час розрахунку індексації.
Крім того, відповідач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23 в грудні 2023 року позивачу проведено перерахунок, розмір пенсійної виплати склав більше ніж 2000,00 грн. Тому виплату щомісячної доплати по постанові Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» припинено з 01.01.2024, та підстави для встановлення щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відсутні.
Також, відповідач вказав, що частиною сьомою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 внесено зміни до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06.12.2016 передбачено, що вказані обмеження застосовуються до осіб не залежно від дати призначення пенсії. На даний час розмір пенсі із урахуванням надбавок, […], індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якій заперечує проти доводів відповідача, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач є одержувачем пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується сторонами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23, яке набрало законної сили 19.12.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31 серпня 2023 року № 0501013535 «Про відмову в перерахунку пенсії».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2023 року № ФС-94125/09/01/2325 про грошове забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
19.12.2023 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із адвокатським запитом в інтересах позивача, в якому просив, зокрема, повідомити чи нараховується після виконання рішення суду позивачу щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, та якщо ні, просив, на усунення допущених порушень прав пенсіонера, відновити виплату такої доплати.
02.01.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом вих.№0500-0203-8/500 надало відповідь на адвокатський запит в інтересах позивача, в якій зазначило, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23, яке набрало законної сили 19.12.2023, в грудні 2023 року проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2023 року №ФС-94125/09/01/2325. Після виконання рішення суду загальний розмір пенсійної виплати позивача з січня 2024 року складає 21886,66 грн. Враховуючи, що будь-яких зобов'язань щодо виплати пенсії без обмеження розміру пенсії рішенням на відповідача не покладено, виплата пенсії позивачу здійснюється з обмеженим розміром, до виплати належить 20930,00 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 з 01.07.2021 позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати позивача збільшився більше ніж 2000,00 грн. Тому виплату щомісячної доплати по постанові Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 припинено з 01.01.2024.
Відповідно до виписки з протоколу перерахунку пенсії від 01.03.2022 по пенсійній справі №ФС0501013535 ОСОБА_1 сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 9090,00 грн., основний розмір пенсії складає 80% грошового забезпечення складає 7272,00 грн., з урахуванням індексації 8290,08 грн. Щомісячна доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» складає 2000,00 грн.
Відповідно до виписки з протоколу перерахунку пенсії від 01.03.2023 по пенсійній справі №ФС0501013535 ОСОБА_1 сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 9090,00 грн., основний розмір пенсії складає 80% грошового забезпечення складає 7272,00 грн., з урахуванням індексації 10044,60 грн. Загальний підсумок пенсії позивача з 01.03.2023 склав 14977,56 грн., в тому числі: 13862,60 грн. - основний розмір пенсії; 1272,60 грн. - індексація за 2022 рік; 1500,00 грн. - індексація за 2023 рік; 1818,00 грн. - збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 7272,00 грн.; 2000,00 грн. - щомісячна доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; 837,20 грн. - підвищення як особі з інвалідністю 2 групи; 227,76 грн. - підвищення як потерпілому інваліду 2 групи 1 категорії ЧАЕС; 50,00 грн. - цільова допомога як особі з інвалідністю 2 групи.
Відповідно до виписки з протоколу перерахунку пенсії від 01.01.2024 по пенсійній справі №ФС0501013535 ОСОБА_1 сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 16905,00 грн., основний розмір пенсії складає 80% грошового забезпечення складає 13524,00 грн., з урахуванням індексації 17390,70 грн. Підсумок пенсії з надбавками склав 21886,66 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн., в тому числі: 20771,70 грн. - основний розмір пенсії; 2366,70 грн. - індексація за 2022 рік; 1500,00 грн. - індексація за 2023 рік; 3381,00 грн. - збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 13524,00 грн.; 837,20 грн. - підвищення як особі з інвалідністю 2 групи; 227,76 грн. - підвищення як потерпілому інваліду 2 групи 1 категорії ЧАЕС; 50,00 грн. - цільова допомога як особі з інвалідністю 2 групи. Щомісячна доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 грн. відсутня.
Тобто, після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23, яке набрало законної сили 19.12.2023, нарахований розмір пенсії із усіма надбавками склав 21886,66 грн.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 1 Конституції України Україна є соціальною та правовою державою.
Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII Закону №2262-XII.
За приписами частин першої-четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713) установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01 липня 2021 року.
Відповідно до пункту 2 Постанов №713 передбачено установити, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, не досягає 3854 гривень, таким особам встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою №713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713, метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року, які мають місце після перерахунку пенсії.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду, з 01 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01 березня 2018 року було встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, яку суд враховує в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Оскільки у межах спірних правовідносин перерахунок пенсії позивача, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в грудні 2023 року на виконання рішення від 10.10.2023 у справі №200/5155/23, що підтверджується відповідачем, з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Підсумовуючи, матеріалами справи підтверджено, що після перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23 відповідач фактично припинив нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати відповідно до Постанови №713 з 01.01.2024.
За таких обставин, суд приходить висновку, що дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу з 01.01.2024 щомісячної доплати, передбаченої Постановою №713, є протиправними.
Щодо позовних вимог про обмеження максимального розміру пенсії позивача, при виплаті з 01.01.2024 на виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Частиною сьомою статті 43 Закону України №2262-ХІІ та частиною третьою статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону №3668-VI, із змінами, внесеними згідно із Законом №911-VIII від 24 грудня 2015 року визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Конституційним Судом України рішенням від 20 грудня 2016 року у справі №1-38/2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини даного рішення, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України №2262-ХІІ та в частині третій статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слова і цифри "у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р." замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 р.".
Водночас, внесені Законом №1774-VIII зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18 (№К/9901/66965/18).
Також, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
На момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд робить висновок, що вони суперечать одна одній.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.12.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 справі №400/2085/19, у постанові від 22.01.2022 справа №240/7087/20, у постанові від 12.12.2022 у справі № 620/5701/20, у постанові від 20.01.2023 у справі №640/24801/19.
Підсумовуючи викладене, відповідач повинен був провести перерахунок пенсії позивача з грудня 2023 року без застосування обмеження її максимальним розміром.
Так, законом України затверджено державний бюджет України на 2023 рік, а саме: визначено розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2023 - 2093,00 грн.
Тобто, обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність («максимальний розмір пенсії»), розрахунково складає з 01.01.2023 - 20930,00 грн.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23, яке набрало законної сили 19.12.2023, яким зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 серпня 2023 року № ФС-94125/09/01/2325 про грошове забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідач протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром під час її перерахунку саме на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Щодо позовних вимог про нездійснення нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 01.03.2023 із урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 (у редакції Постанови КМУ № 118 від 16.02.2022, яка набрала чинності 01.03.2022) установлено, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статті 27 та частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, статей 13 і 21 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків.
Збільшення розмірів пенсій здійснюється без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та інших доплат до пенсії.
Одним із спірних питань у цій справі є наявність підстав врахування суми індексації при визначенні розміру підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381.
Відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 01.03.2023 розрахував підвищення до пенсії як інваліду війни відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 від суми 7272,00 грн., тобто, без врахування індексації пенсії за 2022 та 2023 рік .
Разом з тим, аналіз пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 свідчить, що розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни збільшуються на 25 відсотків з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Отже, сума збільшення основного розміру пенсії (25%) при перерахунку пенсії позивачу з 01.03.2023 повинна розраховуватися виходячи з суми, отриманої з додавання суми основного розміру пенсії та індексацій пенсії за 2022 та 2023 роки.
Відтак, розрахунок збільшення основного розміру пенсії (25%) у 2023 році має здійснюватися відповідно до пункту 1 Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 таким чином: (основний розмір пенсії + індексація базового ОСНП2022 + індексація базового ОСНП2023) * 25%.
Враховуючи викладене вище, відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 протиправно не розрахував суму збільшення основного розміру його пенсії (25%) виходячи з суми, отриманої з додавання суми основного розміру пенсії та індексацій пенсії за 2022 та 2023 роки.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача, в той час як спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд вважає за доцільне:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.01.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.01.2024.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, під час перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку і виплати пенсії по інвалідності з 01.03.2023 із урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, суд вважає, вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини по справі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Щодо питання дотримання строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду із цим позовом, проаналізувавши наведені у позовній заяві обставини та докази, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правилами частини другої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми та доводи представника позивача, в той час предмет спору стосується соціального права позивача, суд вважає їх достатніми та дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду. Відтак, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.01.2024.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, під час перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №200/5155/23, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії по інвалідності з 01.03.2023 із урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням підвищення до пенсії, як інваліду війни, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 та 2023 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.03.2024.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Арестова