18 березня 2024 року
м. Київ
справа № 484/5407/19
провадження № 61-1986ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Доценко Світланою Олександрівною, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними, розподіл майна та позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними, розподіл майна (справа № 484/5407/19).
У березні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю (справа № 484/746/20).
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 22 травня 2020 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 484/5407/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними, розподіл майна з цивільною справою № 484/746/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.
Присвоєно об'єднаному провадженню спільний єдиний унікальний номер справи № 484/5407/19.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01 січня 2012 року до 30 серпня 2019 року однією сім'єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07 вересня 2019 року щодо відчуження відкритої стоянки для автомашин, нежитлової будівлі та земельної ділянки, кадастровий номер 4810400000:06:024:0140, розташованих на АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07 вересня 2019 року щодо відчуження комплексу нежитлових будівель та земельної ділянки, кадастровий номер 4810400000:06:024:0020, розташованих на АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Здійснено поділ спільного майна набутого під час сумісного проживання однією сім'єю сторін.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку комплексу нежитлових будівель та земельної ділянки, кадастровий номер 4810400000:06:024:0020, розташованих на АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку відкритої стоянки для автомашин, нежитлової будівлі та земельної ділянки, кадастровий номер 4810400000:06:024:0140, розташованих на АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та побутовими спорудами та земельної ділянки, кадастровий номер 4810400000:06:031:0005, що знаходяться на АДРЕСА_2 ; на 35/1000 ідеальних часток нежитлового приміщення - магазину, що знаходиться на АДРЕСА_2 у вбудованій частині магазину під п'ятиповерховим житловим будинком загальною площею 49,20 кв.м.
Визнано за ОСОБА_3 1/2 частку комплексу нежитлових будівель та земельної ділянки, кадастровий номер 4810400000:06:024:0020, розташованих на АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку відкритої стоянки для автомашин, нежитлової будівлі та земельної ділянки, кадастровий номер 4810400000:06:024:0140, розташованих на АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку житлового будинку з господарчими будівлями та побутовими спорудами, та земельної ділянки, кадастровий номер 4810400000:06:031:0005, що знаходяться на АДРЕСА_2 ; на 35/1000 ідеальних часток нежитлового приміщення - магазину, що знаходиться на АДРЕСА_2 у вбудованій частині магазину під п'ятиповерховим житловим будинком загальною площею 49,20 кв. м.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію половини вартості відчуженого спільного майна у розмірі 2 711 142,00 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року в частині розподілу спільного сумісного майна змінено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на: комплекс нежитлових будівель, загальною площею 49,5 кв. м, розташований на АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 4810400000:06:024:0020, площею 0,2224 га, що розташована на АДРЕСА_1 ; відкриту стоянку для автомашин, нежитлову будівлю, загальною площею 13,0 кв. м, розташовану на АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 4810400000:06:024:0140, площею 0,3 га, розташовану на АДРЕСА_1 ; 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та побутовими спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_2 ; 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0887 га, з кадастровим номером 4810400000:06:031:0005, що знаходиться на АДРЕСА_2 .
Залишено у власності ОСОБА_3 : 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та побутовими спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_2 ; 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0887 га, з кадастровим номером 4810400000:06:031:0005, що знаходиться на АДРЕСА_2 ; 7/100 ідеальних часток нежитлового приміщення - магазину, розташованого на АДРЕСА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 391 142 грн грошової компенсації за відхилення від рівності часток у спільній сумісній власності.
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Доценко С. О., на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2024 року
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте заявником не зазначено відповідних відомостей щодо себе та свого представника - адвоката Доценко С. О.
За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Так, частиною п'ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Доценко Світланою Олександрівною, на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 січня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець