14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 645/2469/21
провадження № 61-52вп24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Ястребовою Євгенією Богданівною, про визначення підсудності розгляду скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєва Микити Сергійовича у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 з позовом про збільшення розміру аліментів.
Просила збільшити розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у гарантованому законодавством мінімальному розмірі 2 395,00 грн, до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2021 року позов задоволено частково.
Збільшено розмір аліментів, встановлений рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11 липня 2012 року, та стягнено з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1 000,00 грн щомісячно на дитину, починаючи з 15 квітня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково.
Збільшено розмір аліментів, встановлених рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11 липня 2012 року, з 500,00 грн до 2 000,00 грн.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2 000,00 грн щомісячно на дитину, починаючи з 15 квітня 2021 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 2 270,00 грн.
01 березня 2024 року ОСОБА_1 через адвоката Ястребову Є. Б. подала до Верховного Суду скаргу на дії державного виконавця разом із заявою про визначення підсудності цієї скарги, направивши її через систему «Електронний суд».
Зазначила, що боржник і стягувач громадяни України, які проживають за межами України, тому на підставі частини першої статті 29 ЦПК України необхідно визначити підсудність справи.
Оцінивши доводи заявниці, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у визначенні підсудності справи № 645/2469/21 з огляду на таке.
Згідно з статтею 29 ЦПК Українипідсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Верховний Суд зауважує, що основним завданням виконавчого провадження є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У доктрині виконавче провадження розглядається як завершальна стадія судового процесу, а також як самостійний вид юридичного процесу (виконавчий процес).
Згідно з абзацом 27 пункту 1 розділу І «Загальні положення» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) (далі - Інструкція), судова справа - позовні заяви, заяви, скарги, справи, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду й можуть бути предметом судового розгляду, судові процесуальні документи, що виготовляються судом.
Матеріали щодо вирішення питань у порядку виконання судового рішення, ухваленого судом, до якого надійшли такі матеріали, підшиваються до матеріалів судової справи, рішення в якій виконується (абзац 2 пункт 7 розділу VII «Формування і оформлення судових справ» Інструкції).
З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що скарга на дії державного виконавця не є окремою цивільною справою, а є окремим зареєстрованим провадженням у межах цивільної справи, яке стосується виконання судових рішень та не потребує визначення підсудності.
Оскільки питання розгляду скарги на дії державного виконавця визначені розділом VII ЦПК України «Судового контроль за виконанням судових рішень», а справу розглянув Фрунзенський районний суд м. Харкова, то немає підстав у визначенні підсудності скарги на дії державного виконавця, поданої ОСОБА_1 .
Керуючись статтею 29 ЦПК України,
Відмовити у визначенні підсудності розгляду скарги ОСОБА_1 , подану адвокатом Ястребовою Євгенією Богданівною, на дії та бездіяльність державного виконавця Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубєва Микити Сергійовича у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник