15 березня 2024 року
м. Київ
справа № 201/7661/20
провадження № 61-2726ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Купарєвої Олени Володимирівни, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та земельної ділянки, поділ майна подружжя,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 серпня
2020 року відкрито провадження у вказаній справи.
Підготовче провадження у справі закрито 21 травня 2021 року.
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Купарєва О. В., звернулася до суду із заявою про поновлення процесуального строку на подання клопотання про призначення судової комп'ютерно технічної експертизи та клопотанням про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня
2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 23 січня 2024 року, у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвокат Купарєва О. В., про поновлення строку на подання клопотання про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи відмовлено.
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Купарєвої О. В., про призначення
у справі судової комп'ютерно-технічної експертизи залишено без розгляду.
У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Купарєва О. В., із застосуванням засобів поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 16 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати до суду першої інстанції для розгляду клопотання про поновлення строку та призначення у справі судової комп'ютерно-технічної експертизи.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 29 лютого
2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Купарєвої О. В., на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2024 року залишено без руху. Запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Купарєва О. В., звернулася до суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 29 лютого 2024 року, а саме надала докази на підтвердження сплати судового збору.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Купарєвої О. В., обґрунтовується порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права.
Відтак, на переконання заявника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку на подання клопотання про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи та як наслідок про залишення заяви про призначення такої експертизи без розгляду.
Зокрема, у змісті ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 16 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, суди дійшли помилкового висновку що наведені представником доводи щодо поважності пропуску строку на звернення із клопотанням про призначення експертизи не є об'єктивно непереборними, такими, що не залежали від волевиявлення особи чи пов'язані з істотними обставинами, перешкодами й труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду із відповідним клопотанням.
На переконання представника ОСОБА_1 - адвоката Купарєвої О. В., звернення до суду із клопотанням про призначення у справі експертизи після закриття підготовчого провадження у справі було вимушеним та пов'язаним із відмовою суду першої інстанції у задоволенні клопотання представника про допит експерта
у судовому засіданні.
Відповідно представник ОСОБА_1 - адвокат Купарєва О. В., вважала, що наявні підстави для поновлення строку на подання клопотання про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи.
Відповідно, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, своїми діями позбавив заявника можливості дослідити докази у справі,
а саме жорсткого диску з метою встановлення дати створення фото на останньому.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та земельної ділянки, поділ майна подружжя.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 серпня
2020 року відкрито провадження у вказаній справи.
Підготовче провадження у справі закрито 21 травня 2021 року.
16 жовтня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Купарєва О. В., звернулася до суду із заявою про поновлення процесуального строку на подання клопотання про призначення судової комп'ютерно технічної експертизи та клопотанням про призначення останньої.
На обґрунтування вказаного клопотання, представник ОСОБА_1 - адвокат Купарєва О. В., зазначала, що у підготовчому засіданні стороною позивача у якості письмового та електронного доказу долучено до матеріалів справи висновок експертного дослідження від 05 лютого 2021 № 19/104-18д/1 за результатами комп'ютерно-технічного дослідження, за експертною спеціальністю 10.9 (дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів), який проведено за заявою представника позивача з проханням відповісти на ряд питання щодо створення файлів у папці «фото» на жорсткому диску «Toshiba corporation s/n 93GET413TTT1», які були досліджені в судовому засіданні 02 жовтня 2023 року.
Однак, у зв'язку з тим, що адвокат Купарєва О. В. не змогла у судовому засіданні відповісти на питання суду щодо значення термінів, зазначених у висновку, а також відмовою суду у допиті експерта та під час дослідження доказів, залишилось припущення щодо того, що саме означають спеціальні терміни, зазначені у висновку експертного дослідження.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 серпня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик
у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно зі статтею 209 ЦПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів,
а також розподіл судових витрат.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підготовче засідання у справі закрито 21 травня 2021 року.
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, із закриттям підготовчого провадження у справі та призначенням справи до судового розгляду по суті, право на вчинення відповідної процесуальної дії втрачається, крім випадків, передбачених процесуальним законодавством.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, встановили, що заявник звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі експертизи поза межами встановленого законом строку та без належного обґрунтування поважності підстав пропуску такого строку, відповідно дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку та як наслідок про залишення клопотання без розгляду.
Сама по собі відмова у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку не свідчить про упереджене ставлення до заявника або про надмірний формалізм зі сторони суду.
Разом з тим надмірний процесуальний формалізм, який не враховує вимог справедливості, добросовісності й розумності, може спотворити завдання цивільного судочинства, спричинивши прийняття очевидно несправедливого рішення.
Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та
є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Судами у вказаній справі не допущено надмірного формалізму.
Також обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції, що стороною позивача було надано відповідний експертний висновок, а призначення експертизи є фактичним повернення справи на стадію підготовчого провадження, клопотання подано до суду після закриття підготовчого судового засідання та представником позивачки не доведено належними і допустимими доказами підстави поважності причин пропуску звернення з клопотанням на стадії підготовчого засідання.
Таким чином апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку та про залишення клопотання без розгляду.
Також Верховний Суд погоджується із висновком Дніпровського апеляційного суду, щодо того, що клопотанням про залучення експертного дослідження від 05 лютого 2021 року №19/104-18д/1 Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру представник позивача звернулася до суду у підготовчому засіданні 18 лютого 2021 року, тобто до закриття підготовчого провадження, яке відбулося 21 травня 2021 року.
При цьому, представник вказує, що висновок наданого нею експертного дослідження їй не зрозумілий, а на стадії підготовчого провадження, до дослідження цього доказу, остання не вказувала на те, що він незрозумілий або викликає сумніви у тлумаченні, також не порушувала у підготовчому засіданні клопотання про виклик і допит самого експерта.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Купарєвої Олени Володимирівни, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна спільною власністю подружжя, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та земельної ділянки, поділ майна подружжя, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць