14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 570/4391/21
провадження № 61-15230св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями та договору дарування земельної ділянки недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , просила:
визнати недійсним договір дарування від 02 грудня 2005 року щодо відчуження житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між відповідачами;
визнати недійсним договір дарування від 02 грудня 2005 року щодо відчуження земельної ділянки за зазначеною адресою, площею 0,22 га, кадастровий номер 5624683000020130071, укладений між відповідачами;
застосувати наслідки недійсності правочину, шляхом повернення сторін за спірними договорами дарування у попередній стан, шляхом:
припинення права власності ОСОБА_3 на спірні житловий будинок та земельну ділянку;
скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на зазначене нерухоме майно.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано недійсним договір дарування від 02 грудня 2005 року щодо відчуження житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між відповідачами.
Визнано недійсним договір дарування від 02 грудня 2005 року щодо відчуження земельної ділянки за зазначеною адресою, площею 0,22 га, кадастровий номер 5624683000020130071, укладений між відповідачами.
Застосовано наслідки недійсності правочину, шляхом повернення сторін за спірними договорами дарування у попередній стан, шляхом:
припинення права власності ОСОБА_3 на житловий будинок та земельну ділянку за вказаною адресою.
скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірний житловий будинок з надвірними будівлями.
В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2023 року залишити в силі.
Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 23 травня 2012 року у справі № 6-37цс12, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2710цс15, від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17; у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 405/239/15, від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 12 лютого 2020 року у справі № 341/680/13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями та договору дарування земельної ділянки недійсними призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
Є. В. Синельников