14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 235/101/21
провадження № 61-14183св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання батьківства та стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів.
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Листами Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року № 3099/23-Вих/2/204/1155/23 та від 07 березня 2023 року № 5689/23-Вих/2/204/1155/23 ОСОБА_1 повернуто заяви про збільшення позовних вимог щодо стягнення аліментів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження в частині оскарження листів Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2023 року № 3099/23-Вих/2/204/1155/23 та від 07 березня 2023 року
№ 5689/23-Вих/2/204/1155/23.
У жовтні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано з Дніпровського апеляційного суду матеріали цивільної справи № 235/101/21.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внесено зміни до актового запису від 30 липня 2003 року № 342, вчиненого Відділом реєстрації актів громадянського стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька, про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши у графі батько - « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України».
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26 січня 2023 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В іншій частині позов відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме встановити факт ухилення відповідача від сплати аліментів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Також, 18 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, просила здійснити розподіл судових витрат, понесених нею у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
08 січня 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року та касаційна скарга на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року.
У касаційній скарзі на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2023 року, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, не дослідивши та не встановивши факту, що суд першої інстанції підмінив процесуальне рішення листами, якими повернув заяви про збільшення позовних вимог.
У касаційній скарзі на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року,ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів.
Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід (пункт 2 частини першої статті 411 ЦПК України);
суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України);
суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У касаційних скаргах на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні її заяв про ухвалення додаткових рішень, оскільки нею надано докази на підтвердження підстав ухвалення додаткових рішень, які апеляційним судом не враховано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання батьківства та стягнення аліментів призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
Є. В. Синельников