вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"05" березня 2024 р. м. Рівне Справа №918/345/23
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" (Brentanostra?e 9, D-86167 Augsburg)
про стягнення заборгованості в розмірі 1 938 542, 42 грн
Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 938 542, 42 грн.
Ухвалою суду від 12.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.10.2023.
22.08.2023 на адресу суду надійшов супровідний лист з підтвердженням про вручення 30.06.2023 стороною відповідача надісланих матеріалів, а саме: позовної заяви з додатками від 06.04.2023; ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №918/345/23 від 12.04.2023; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; короткого викладу документа, що підлягає врученню; підтвердження.
Ухвалою суду від 03.10.2023 поновлено провадження у справі №918/345/23, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2024, встановлено резервну дата судового засідання 05.03.2024. Також, вказаною ухвалою зобов'язано позивача протягом 10 днів з моменту отримання ухвали надати суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на німецьку мову у двох примірниках для подальшого направлення до Центрального органу Німеччини - Prasident des Oberlandesgerichts Munchen (Prielmayerstrasse 5, 80097 Munchen) та безпосередньо за адресою місцезнаходження відповідача: ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті №918/345/23 від 03.10.2023; прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; короткого викладу документа, що підлягає врученню; підтвердження.
Ухвалою суду від 06.02.2024 поновлено провадження у справі №918/345/23 та відкладено розгляд справи по суті на резервну дату на 05.03.2024.
Ухвалою суду від 05.03.2024 поновлено провадження у справі №918/345/23.
Позивач в судове засідання 05.03.2024 не з'явився, однак 05.03.2024 на адресу суду від представника надійшло клопотання, в якому він підтримує позовні вимоги та просить розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника.
Представник відповідача в судове засідання 05.03.2024 не з'явився. До суду 22.08.2023 надійшов супровідний лист з підтвердженням про вручення 30.06.2023 стороною відповідача надісланих матеріалів.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи 918/345/23.
Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом враховується, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
В судовому засіданні 05.03.2024 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
Позивач зазначає, що у вересні - жовтні 2022 року виникла необхідність придбати вантажний автомобіль. На сайті Mobile.de було розміщено оголошення, що фірма "STANEV- SBL RAPIT BAU GmbH" продає сідловий тягач марки Scania, модель R450, 2018 року випуску, шасі НОМЕР_1 . Код товару 87012090.
Провівши переговори з представником відповідача, на пропозицію купити автомобіль, на електронну адресy позивача від фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" 11.10.2022 року надійшов лист-гарантія на німецькій мові щодо продажу товару, контракт купівлі-продажу №588 від 11.10.2022 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на сідловий тягач марки Scania, модель R450 2018 року випуску, рахунок до контракту № 588 від 11.10.2022 року на суму 48 000,00 євро. Документи позивачем підписані та відправлені на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 продавця.
11.10.2022 року між німецькою фірмою "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH", як продавцем та підприємцем Бабюком Я.В., як покупцем було укладено зовнішньоторговий контракт № 588 на купівлю-продаж сідлового тягача марки Scania, модель R450, 2018 року випуску на умовах FCA Augsburg, DE згідно "Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" (INCOTERMS-2020).
13.10.2022 року з рахунку позивача в КБ "ПриватБанку" на рахунок фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" в банку LUHS DE 6A XXX SPARKASSE VORDERPFALZ Людвігсгафен Німеччина було переказано 48 000, 00 євро за придбаний вантажний автомобіль згідно контракту.
В подальшому позивачем укладено договір про надання послуг від 11.10.2022 року з громадянином ОСОБА_3 , який є професійним водієм щодо доставки сідлового тягача марки Scania, модель R450, 2018 року випуску згідно контракту купівлі-продажу № 588 від 11.10.2022 року, з місця знаходження вантажу за адресою: Brentanostrabe 9, D86167 Augsburg до пункту його призначення за адресою: м. Рівне, вул. Фабрична, 2а. Вартість переїзду автобусом рейсу Кропивницький - Франкфурт-на-Майні з Рівного до Аугсбургу становить 350,00 грн, що підтверджується квитком серії НОМЕР_2 .
Прибувши 13.10.2022 року на місце вказане в контракті № 588 від 11.10.2022 року в м. Аугсбург ФРН, ОСОБА_3 не зміг зв'язатись з представниками фірми-продавця. Надані раніше телефонні контакти представників продавця були відключені. Офіс фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" за вказаною адресою був зачинений, працівники відсутні.
Жлуктенко ?.?. звернувся у поліцію із заявою про розшук фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH". Не одержавши куплений автомобіль ОСОБА_3 14.10.2022 року виїхав з Аугсбурга та прибув у м. Рівне 15.10.2022 року.
13.10.2022 року позивач звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" із заявою-запитом про повернення вихідного переказу в сумі 48 000,00 євро. Згодом, 14.10.2022 року позивачем сплачена комісія КБ "Приват Банк" в сумі 2 011, 27 грн за повернення валютних коштів. Кошти не повернулись за обставин, що були списані з рахунку отримувача фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" раніше.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов'язань по контракту №588 від 11.10.2022 року фірмою "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" позивачеві завдано збитків в сумі 1 938 542, 42 грн.
Збитки складаються з: не повернута попередня оплата вартості автомобіля 48 000, 00 євро 40,0152 (курс гривні до євро НБУ) 1 920 729, 60 грн; комісія банку за повернення swift платежу 2 011, 27 грн; вартість проїзду з м. Рівне до м. Аугсбург 3 500, 00 грн; вартість проживання ОСОБА_3 в готелі "Адлер" з 13.10.2022 року по 14.10.2022 року 69 євро 40,0152 (курс гривні до євро НБУ) - 2761, 00 грн; вартість проїзду з м. Аугсбург до м. Берлін та по м. Берлін 167, 50 євро*40,0152 (курс гривні до євро НБУ) - 6 702, 55 грн; - вартість проїзду з м. Берлін до м. Рівне - 2 838,00 грн.
Окрім того, позивач вказує на понесені судові витрати пов'язані з витребуванням доказів (вартість наданої Міністерством закордонних справ України інформації щодо фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH") 38,15 євро*40,0152 (курс гривні до євро НБУ) 1 526,58 грн та вартість перекладів документів з німецької/англійської мов на українську мову - 5 500,00 грн.
Міністерство закордонних справ України через свої представницькі органи в Федеративній Республіці Німеччина підтвердило, що фірма "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" внесена до торгового реєстру ФРН 28.11.2014 року, АГ 86150 Аугсбург, номер свідоцтва реєстрації 29200 і є діючим суб'єктом.
Відтак, за твердженням позивача, після сплати коштів за товар відповідачем та його продаж позивачу (покупцеві) не відбулася з незалежних від позивача причин. На численні звернення позивача до відповідача щодо повернення коштів реагування не було, що на думку позивача могло свідчиш про шахрайські дії з боку відповідача. Таким чином, отримавши повну оплату за товар, продавець фактично відмовився від продажу товару покупцеві.
Спір виник у зв'язку із тим, що кошти у сумі 48 000, 00 євро не були повернуті, а відтак відповідач набув їх без належної правової підстави, оскільки умови контракту - не виконав, та не надав оплачений товар.
Відповідно до ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою), зокрема, і питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, визначені Законом України "Про міжнародне приватне право".
Згідно ст. 10 ЦК України, чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору.
Згідно ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право", учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку правовими відносинами. Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України. Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Сторони погодили, що всі спори та суперечки, що можуть виникнути по даному контракту або у зв'язку з ним, будуть по можливості вирішуватись шляхом переговорів між сторонами. Усі питання, що не можуть бути вирішені шляхом переговорів, підлягають розгляду у Арбітражному суді позивача. Рішення Арбітражу є остаточним та обов'язковим для сторін. Згідно п. 5 Контракту купівлі-продажу №588 від 11.10.2022, вирішення спору (підсудність) підлягає в Господарському судді Рівненської області.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання: кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічний договір (контракт) - це домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2022 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт №588 за умовами якого продавець продав, а покупець придбав товар.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи судом встановлено, що 13.10.2022 року з рахунку позивача в КБ "Приватбанку" на рахунок фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" в банку LUHS DE 6A XXX SPARKASSE VORDERPFALZ Людвігсгафен Німеччина було переказано 48 000,00 євро за придбаний вантажний автомобіль згідно контракту, що підтверджується відповідними платіжними документами.
Відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань, оплачуваний позивачем товар на загальну суму 48 000, 00 євро не передав.
Натомість, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання передбачені контрактом та у строк передбачений умовами укладеного між сторонами контрактом не передав оплачувальний товару, кошти не повернув. У зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 48 000,00 євро .
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов'язання з поставки оплаченого товару у розмірі 48 000,00 євро відповідачем не виконано.
Доказів поставки чи передачі оплаченого товару у розмірі 48 000, 00 євро матеріали справи не містять.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у 48 000,00 євро документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Окрім того, позивач просить відшкодувати збитки у формі: комісія банку за повернення swift платежу 2 011, 27 грн.; вартість проїзду з м. Рівне до м. Аугсбург 3 500, 00 грн; вартість проживання ОСОБА_3 в готелі "Адлер" з 13.10.2022 року по 14.10.2022 року 69 євро 40,0152 (курс гривні до євро НБУ) - 2761, 00 грн; вартість проїзду з м. Аугсбург до м. Берлін та по м. Берлін 167,50 євро*40,0152 (курс гривні до євро НБУ) - 6 702, 55 грн; - вартість проїзду з м. Берлін до м. Рівне 2 838,00 грн.
Правові норми щодо відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди закріплені у статті 22 Цивільного кодексу України, згідно із частиною першою якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.
Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або могла зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню збитки в розмірі 236, 50 євро та 8 349, 27 грн.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення збитків у загальному розмірі 48 236, 50 євро та 8 349, 27 грн.
За вказаних вище обставин у своїй сукупності, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими та відповідачем не спростовані, суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність покласти судові витрати на відповідача.
При цьому, визначаючи розмір таких судових витрат, суд першої інстанції виходив з наступного.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що понесення позивачем витрат зі сплати судового збору, витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (здійснення перекладів процесуальних документів, запит на отримання інформації) підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками та актами виконаних робіт.
Таким чином, стягненню підлягають судові витрати, які складаються з судового збору - 29 078, 14 грн та витрат пов'язані з розглядом справи - 7 026, 58 грн.
Для належного повідомлення відповідача про прийняте рішення у даній справі справи, суд вважає за необхідне уповноважити позивача подати до суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на німецьку мову у двох примірниках для подальшого направлення до Центрального органу Німеччини - Prasident des Oberlandesgerichts Munchen (Prielmayerstrasse 5, 80097 Munchen) та безпосередньо за адресою місцезнаходження відповідача: - рішення №918/345/23 від 05.03.2024 р.;- прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів;- короткого викладу документа, що підлягає врученню;- підтвердження.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фірми "STANEV-SBL RAPIT BAU GmbH" (Brentanostra?e 9, D-86167 Augsburg, DE 297 356 426) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) заборгованості в сумі 48 236 (сорок вісім тисяч двісті тридцять шість) євро 50 центів, 8 349 (вісім тисяч триста сорок чотири) грн 27 коп. та судові витрати в сумі 36 104 (тридцять шість тисяч сто чотири) грн 72 коп.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. Позивачу протягом 10 днів з моменту отримання рішення надати суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на німецьку мову у двох примірниках для подальшого направлення до Центрального органу Німеччини - Prasident des Oberlandesgerichts Munchen (Prielmayerstrasse 5, 80097 Munchen) та безпосередньо за адресою місцезнаходження відповідача: - рішення суду №918/345/23 від 05.03.2024 р.; - прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів; - короткого викладу документа, що підлягає врученню; - підтвердження.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15 березня 2024 року.
Суддя А.М. Горплюк