ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2024Справа № 910/45/24
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (040802, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011)
до Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 19; ідентифікаційний код: 43220275)
про стягнення 133933,17 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з вимогами до Міністерства культури та інформаційної політики України про стягнення 133933,17 грн, з яких 114453,65 грн основного боргу, 5145,71 грн 3% річних та 14333,81 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем всупереч нормам Закону України «Про ринок електричної енергії» було здійснено самовільне підключення електроустановок струмоприймачів, електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл/передачі та постачання електричної енергії до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 відкрито провадження у справі №910/45/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
29.01.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що з метою відновлення після пожежі частини цокольного поверху будівлі відповідачем було укладено договір з підрядною організацію - ПП «Будремкомплект». Саме підрядником було виконано підключення частин приміщень цокольного поверху - кабінети №№006, 007, 008, 009, 010 поза лічильником. При цьому, підрядник був повідомлений про ситуацію, яка виникла, та гарантував здійснення оплати за Актом про порушення №000615 від 10.11.2021. До того ж, підрядник здійснив часткову оплату у розмірі 24908,90 грн. За таких обставин, відповідач вважає,що позов заявлено до неналежного відповідача.
05.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018 №1411 Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є оператором системи розподілу електричними мережами та здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» у своїй діяльності керується чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310 (далі - КСР), Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - ККОЕЕ) та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.
Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.
Згідно п.п. 2.1.3, 2.1.5 ПРРЕЕ споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до ПРРЕЕ.
Відповідно до 2.1.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Позивач як Оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайту редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії/
Відповідно до п. 1.2.6 ПРРЕЕ Оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг).
16.06.2020 Міністерство культури та інформаційної політики України звернулося до ОСР з заявою-приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
З 01.07.2020 Міністерство культури та інформаційної політики України приєднано до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - Договір) за особовим рахунком 3001079 (контокоррентний рахунок №451000030716) адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 19 за наступними ЕІС-кодами: 62Z7524788700075, 62Z4772342108499.
Пунктами 2.3.1 - 2.3.3 ПРРЕЕ передбачено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.
Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Крім того, в пункті 5.5.5 ПРРЕЕ визначено обов'язки Споживача електричної енергії, згідно яких останній зобов'язаний:
користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) (підпункт 1);
узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності (підпункт 10);
оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача (абзацу 1 підпункту 25).
Згідно п. 8.6 Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує Оператору системи розподілу вартість необлікованої електроенергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Відповідно до п. 8.9 Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, ККОЕЕ, КСР, Кодексу системи передачі, Закону України «Про ринок електричної енергії» та інших нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акту свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.
Відповідно до п. 8.2.4. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 ПРРЕЕ.
Крім того, п. 8.2.5. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
10.11.2021 під час проведення технічної перевірки уповноваженими представниками позивача, головним фахівцем Огієнком Р.А., майстром Голубцовим В.В., провідним інженером Пироговим О.С. за участю представника Споживача виконуючого обов'язки начальника адміністративного управління МКІП Семенченка Геннадія Борисовича - на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 19 було зафіксовано порушення п.п. 2.3.1-2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем ВВГ 4х2,5 від автоматичного вимикача, при контрольному огляді виявити порушення не було можливості, так як даний вимикач змонтовано в іншому приміщенні, а не в приміщенні ГРЩ.
Виявлене порушення ПРРЕЕ було продемонстровано Споживачу та зафіксовано представниками позивача в Акті про порушення №000615 від 10.11.2021 (далі - Акт про порушення) та фотозйомкою.
Самовільне підключення виконано приховано, для його виявлення проведено обстеження господарчої кімнати під сходовими клітинами. Виявлене порушення було усунуто представниками ОСР в день проведення перевірки, про що зазначено в п. 9 Акту про порушення шляхом: демонтажу самовільного підключення, заміни лічильника, опломбування електричної шафи у господарчій кімнаті.
Даний Акт про порушення було підписано 3 представниками ОСР та виконуючим обов'язки начальника адміністративного управління МКІП Семенченком Геннадієм Борисовичем.
Відповідно до абз. 7 п. 8.2.5 ПРРЕЕ акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається Споживачеві.
Другий примірник акту про порушення було вручено Семенченку Г.Б. в день його складення.
Згідно п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Відповідно до п.п. 7 п. 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;.
Згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі Акта, уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення (далі - комісія) визначається обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 розділу ПРРЕЕ та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідним записом у Акті про порушення Споживач був повідомлений про призначення засідання комісії з розгляду складеного Акту на 29.11.2021 о 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, каб. 119, про що свідчить підпис уповноваженого представника Споживача Семенченко Г.Б. в самому акті про порушення.
29.11.2021 за відсутності Споживача, відбулося засідання комісії по розгляду Акта про порушення, що супроводжувалось веденням Протоколу №1703, на якому було прийнято рішення відкласти розгляд даного акту.
30.11.2021 на юридичну адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено лист - запрошення на засідання комісії з розгляду актів порушень та другий примірник акту про порушення, в яких повідомлено Споживача про дату, час та місце проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення, а саме зазначено, що вона буде проведена 30.12.2021 о 11-30 за адресою м. Київ вул. Новокостянтинівська, 1-А, каб 119.
30.12.2021 відбулося засідання комісії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з розгляду Акту про порушення за участі уповноваженого представника Семенченка Г.Б.
Відповідно до протоколу №1849 від 30.12.2021 комісією на засіданні було розглянуто Акт про порушення №000615 від 10.11.2021 та прийнято рішення здійснити Споживачу нарахування за необліковану електричну енергію згідно з п. 8.4.12 ПРРЕЕ та за формулою 8 ПРРЕЕ.
Пунктом 8.4.12 ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт*тод), розраховується за формулою (8):
W доб.с.п. = Р с.п. * t вик.с.п.
Отже, при розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії gозивачем було використано наступні вихідні данні: потужність: 14,85 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби: 12 годин 7 днів на тиждень; коефіцієнт використання обладнання: К=1; період нарахування: з 11.10.2020 по 10.11.2021 (за 1 рік).
Період нарахування визначено згідно пп. 3 п. 8.4.8 ПРРЕЕ, в якому зазначено, якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.
Так, обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої Споживачу, склав 65042 кВт*год на суму 238601,50 грн. з ПДВ, що підтверджується розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку за Актом про порушення.
Згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду.
У січні 2022 року відповідач звернувся з відповідним листом від 28.01.2022 №16/2/02/1/9405, яким просив провести повторний розгляд Акту комісією.
28.01.2022 представнику споживача Семенченко Г.Б. вручено повідомлення про проведення засідання комісії 31.01.2022 о 11-30 за адресою м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, каб. 119.
31.01.2022 в присутності представника споживача Семенченко Г.Б. відбулося засідання комісії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» з розгляду Акту про порушення за участі уповноваженого представника Семенченка Г.Б.
Відповідно до протоколу №124 від 31.01.2022 комісією на засіданні прийнято рішення здійснити Споживачу нарахування за необліковану електричну енергію за період з 11.05.2021 по 10.11.2021 (за 6 місяців) згідно з п. 8.4.12 ПРРЕЕ та за формулою 8 ПРРЕЕ.
Так, обсяг необлікованої електричної енергії, донарахованої Споживачу, склав 32610 кВт*год на суму 139362,55 грн. з ПДВ, що підтверджується розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку за Актом про порушення.
31.01.2022 уповноважений представник Споживача Семенченко Г.Б. був присутній на засіданні комісії з розгляду Акту про порушення від 10.11.2021 №000615 та отримав нарочно протокол засідання комісії №124 від 31.01.2022, розрахунок вартості електроенергії та рахунок на оплату в цей же день, що підтверджується його особистим підписом на перелічених документах.
Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Враховуючи положення п. 8.2.7 ПРРЕЕ, відповідач мав оплатити отриманий рахунок до 02.03.2022 включно.
Як зазначають сторони у заявах по суті справи, із суми 139362,55 грн були сплачені грошові кошти у розмірі 24908,90 грн.
Доказів сплати грошових коштів у сумі 114453,65 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Міністерства культури та інформаційної політики України у сумі 114453,65 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в частині стягнення з Міністерства культури та інформаційної політики України суми основного боргу у розмірі 114453,65 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що з метою відновлення після пожежі частини цокольного поверху будівлі відповідачем було укладено договір з підрядною організацію - ПП «Будремкомплект». Саме підрядником було виконано підключення частин приміщень цокольного поверху - кабінети №№006, 007, 008, 009, 010 поза лічильником. При цьому, підрядник був повідомлений про ситуацію, яка виникла, та гарантував здійснення оплати за Актом про порушення №000615 від 10.11.2021. До того ж, підрядник здійснив часткову оплату у розмірі 24908,90 грн. За таких обставин, відповідач вважає,що позов заявлено до неналежного відповідача.
З приводу вказаних тверджень відповідача суд зазначає, що договір укладено саме між позивачем та відповідачем, і саме відповідач як споживач за договором несе відповідальність за необліковане споживання електроенергії, яке відбулось внаслідок неправильного підключення приладів до електроживлення.
При цьому, позивач як споживач зобов'язаний слідкувати за правильністю підключення його електроустановок, що є належним виконанням умов договору.
Крім того, відповідно до пунктів 5.16.18. - 5.16.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії будь-які роботи, що можуть призвести до пошкодження пломб та/або пломбувального матеріалу, встановлених на ЗВТ та пристроях вузла обліку, повинні бути погоджені з власниками ЗВТ та вузла обліку. Такі роботи мають проводитися у присутності уповноважених представників заінтересованих сторін, чиї пломби можуть бути пошкоджені.
У випадку пошкодження встановлених на ЗВТ та пристроях вузла обліку пломб або пломбувального матеріалу в результаті ліквідації аварійної ситуації суб'єкт, який виконував аварійні роботи, повинен повідомити про цей факт заінтересованих осіб не пізніше наступного робочого дня. Заінтересовані особи мають право на проведення перевірки відповідних ЗВТ та пристроїв вузла обліку, щоб пересвідчитися, що ЗВТ та пристрої вузла обліку перебувають у робочому стані і аварійна ситуація дійсно мала місце. За позитивними результатами перевірки здійснюється повторне опломбування ЗВТ.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі виникнення аварійної ситуації, внаслідок ліквідації якої були пошкоджені / зірвані встановлені на засобах вимірювальної техніки пломби, мають бути вчинені такі дії: - про факт виникнення аварійної ситуації, про пошкодження / зрив пломб на ЗВТ мають бути повідомлені заінтересовані особи (будь-які фізичні або юридичні особа, які мають право на отримання даних комерційного обліку електричної енергії, що отримані з конкретної точки комерційного обліку), зокрема у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами у цій справі, про ці факти (у разі їх виникнення) мав бути повідомлений Позивач; - повідомлення про факт настання зазначених обставин має бути надіслане саме суб'єктом, який виконував аварійні роботи; - повідомлення має бути надіслане не пізніше наступного робочого дня, після виникнення цих обставин.
При цьому, заінтересовані особи у свою чергу мають право на проведення перевірки відповідних ЗВТ та пристроїв вузла обліку, щоб пересвідчитися, що ЗВТ та пристрої вузла обліку перебувають у робочому стані і аварійна ситуація дійсно мала місце.
Позивач звернув увагу суду, що ані відповідач, ані ПП «Будремкомплект» у порушення вимог пункту 5.16.19. ККОЕЕ про аварійну ситуацію у приміщенні по вул. Івана Франка, 19 позивача не повідомляли. Лише у жовтні 2021 року відповідач звернувся з листом про опломбування щитової, тобто майже через 11 місяців після усунення усіх недоліків, які виникли в результаті аварійної ситуації, згідно укладеного договору № 12/1010/7.
У жовтні 2021 року відповідач направив лист, яким повідомило про те, що у зв'язку з аварійним станом електрощитової та усунення несправностей, були зняті самостійно дві пломби №21534508 та №21534509. Відповідач у зазначеному листі просив направити представника для опломбування щитової за адресою: м. Київ, вул. Франка Івана, 19.
Отже, через 11 місяців відповідач повідомив позивача про факт зриву пломб на ЗВТ.
Однак, як встановлено судом вище, 10.11.2021 під час проведення технічної перевірки уповноваженими представниками позивача, головним фахівцем Огієнком Р.А., майстром Голубцовим В.В., провідним інженером Пироговим О.С. за участю представника Споживача виконуючого обов'язки начальника адміністративного управління МКІП Семенченка Геннадія Борисовича - на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 19 було зафіксовано порушення п.п. 2.3.1-2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електропроводки до електромережі, що не є власністю ОСР з порушенням схеми обліку.
За наведених обставин суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.
Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5145,71 грн та інфляційні втрати у розмірі 14333,81 грн за період з 01.07.2022 по 29.12.2023.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» в частині стягнення з Міністерства культури та інформаційної політики України 3% річних у розмірі 5145,71 грн та інфляційних втрат у розмірі 14333,81 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 19; ідентифікаційний код: 43220275) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (040802, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код: 41946011) суму основного боргу у розмірі 114453 (сто чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн 65 коп., 3% річних у розмірі 5145 (п'ять тисяч сто сорок п'ять) грн 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 14333 (чотирнадцять тисяч триста тридцять три) грн 81 коп. та судовий збір у розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак