ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.03.2024Справа № 910/635/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову у справі
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
3. ОСОБА_3
4. ОСОБА_4
5. ОСОБА_5
6. ОСОБА_6
7. ОСОБА_7
8. ОСОБА_8
9. ОСОБА_9
10. ОСОБА_10
11. ОСОБА_11
12. ОСОБА_12
про стягнення 1 020 006 030,38 грн.
без повідомлення (виклику) учасників судового процесу,
Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/635/20 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про стягнення солідарно шкоди у розмірі 1 020 006 030,38 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), заподіяної ПАТ "Банк Форум".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15 травня 2023 року у справі № 910/635/20 у задоволенні позову - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2021 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15 травня 2023 року скасовано та постановлено справу № 910/635/20 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 прийнято справу № 910/635/20 до свого провадження.
14.03.2024 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- накласти арешт на все майно (нерухоме, рухоме, в тому числі корпоративні права, акції, будь-які інші цінні папери) та грошові кошти, що належать на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 в межах суми позову 1 020 006 030,38 грн.;
- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", (нотаріусам (приватним та державним); громадянин України, які мають вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав - виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації; державними та/або приватними виконавцями - у разі накладення таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону) вчиняти дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що належать на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
- заборонити всім та будь-яким суб'єктам державної реєстрації, в тому числі державним реєстраторам визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", (нотаріусам (приватним та державним); особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації Міністерством юстиції України та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації) вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань щодо внесення змін до відомостей щодо корпоративних прав, належних ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
- заборонити реєстраторам державного реєстру обтяжень рухомого майна, визначеним наказом Міністерства юстиції України №57/5 від 07.07.2006 року «Про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна»(державні, приватні нотаріуси та їх помічники, державні та приватні виконавці, податкові керуючі, а також адміністратор Державного реєстру обтяжень рухомого майна (державне підприємство «Національні інформаційні системи») та його філії) вчиняти дії щодо внесення записів про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяжень, яке належать на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що після направлення позивачем на адреси відповідачів вимоги про відшкодування шкоди (збитків), в порядку ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідачі розпочали відчуження належного їм майна, з метою недопущення звернення Фондом стягнення за його рахунок, у випадку позитивного рішення суду, на підтвердження чого до заяви про забезпечення позову позивачем додано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
З урахуванням вказаних обставин, на думку позивача, єдиним заходом, який на даний час зможе запобігти настанню таким негативним наслідкам, як остаточна розтрата відповідачами належного їм майна та уникнення відповідальності, а також ускладнення або настання неможливості виконання в майбутньому постановленого судом рішення, може виступати виключно вжиття судом відповідних заходів забезпечення заявленого позивачем позову в даній справі.
18.03.2024 представник відповідачів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10 подав заперечення на заяву про забезпечення позову.
18.03.2024 представник відповідача 11 подав заперечення на заяву про забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши наявні в матеріалах заяви докази, суд вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами ч. 1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку про відхилення заявленої вимоги про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки позивачем в обґрунтування останнього не надано суду жодного належного та допустимого доказу підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, існування реальної загрози неможливості виконання рішення суду.
У даному випадку вимоги позивача щодо заборони реєстраторам та будь-яким іншим особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо всього рухомого та нерухомого майна та корпоративних прав, належних відповідачам є неспівмірною позовним вимогам та не забезпечує збалансованості інтересів сторін, а тому є такою, що порушує інтереси та права відповідачів.
Крім того, Верховний Суд у своїх постановах від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 23.07.2021 у справі №915/1429/20 дійшов висновку, що піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.
Однак, заявник не конкретизував у заяві ні чіткий перелік, ні ринкову вартість рухомого, нерухомого майна та корпоративних прав, які належать відповідачам та відносно яких просить здійснити заходи забезпечення позову.
Не є обґрунтованими і посилання заявника на те, що відчуження частини належного відповідачам 1, 4, 6, 11, 12 майна та/або майнових прав є тими безумовними обставинами, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, оскільки наведені заявником обставини не свідчать про вчинення вищевказаними особами дій, спрямованих на ухилення від майнової відповідальності, зважаючи на те, що вказаними особами, з огляду на наведений заявником перелік майна, яке їм належить, здійснено відчуження лише частини майна, а не вчинення системних послідовних дій кожною особою, які б свідчили про намір ухилення від майнової відповідальності шляхом виведення всього належного їм майна кожним вказаним відповідачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволені заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про забезпечення позову відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у визначеному розділом IV ГПК України порядку.
Суддя О.М.Ярмак