ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.03.2024Справа № 910/18449/23
За заявою Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний номер 44116011)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники сторін:не викликались
Головне управління ДПС у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2023 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 24.01.2024.
11.12.2023 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Бандоли О.О. про участь у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472). Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний номер 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472) в розмірі 11 411 079,46 грн. (9 653 766,93 грн. - основна заборгованість, 1 757 312,53 грн. - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472 за номером 72400 від 31.01.2024р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Буд-Інжиніринг" (02090, м. Київ, провулок Лобачевського, 7, ідентифікаційний номер 39123472) арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 853 від 17.07.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 27.03.2024р.
До Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 978 072,91грн.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
З поміж іншого, кредитор також клопоче перед судом про звільнення останнього від сплати судового збору на підставі положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", мотивуючи тим, що сума судового збору майже у 5 разів перевищує суду 5% його річних доходів.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Так, за цією статтею враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення, розстрочення, чи зменшення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо). Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, довідки про склад сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом у зазначених вище нормах дій є врахування ним майнового стану сторони. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону, тобто в даному випадку на заявника.
Дослідивши подані суду докази, суд ввжаає за можливе задовольнити клопотання кредитора та звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника.
За наслідками огляду заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника, судом встановлено, що остання відповідає вимогам, визначеним положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак, суд вважає за доцільне прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника та призначити її до розгляду у судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 45,46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234,235 Господарського процесуального кодексу України,- господарський суд міста Києва , -
1. Прийняти заяву ОСОБА_1 про визнання кредитором боржника на суму 978 072,91грн.
2. Розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 27.03.2024 на 12:10 в залі №7.
3. Копію ухвали направити кредитору та розпоряднику майна.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню
Суддя Д.В. Мандичев