майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"07" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1125/23
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ";
2. Приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича
про стягнення 53994,50 грн (згідно з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2023)
Процесуальні дії по справі.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про стягнення 106114,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів за виконавчим написом №12125, вчиненим 26.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., який рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.04.2023 у справі №906/1158/22 визнано таким, що не підлягає виконанню.
В якості правових підстав позову визначено ст.ст.1212, 1213 ЦК України.
Разом із позовною заявою було подано клопотання від 17.08.2023 про витребування у ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" інформації щодо отриманих на рахунки підприємства грошових коштів в порядку виконання виконавчого напису №1125 від 26.10.2021, а також витребування у приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. інформації щодо отриманих на його рахунок коштів як основної винагороди за вчинення виконавчих дій по виконанню виконавчого напису №1125 від 26.10.2021 (а.с.28).
Ухвалою суду від 28.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.09.2023, витребувано у відповідачів документально підтверджену інформацію за клопотанням позивача від 17.08.2023.
18.09.2023 на виконання вимог ухвали суду від відповідача-1 надійшла заява вих.№101807 від 13.09.2023 з довідкою по платежам вих.№1-1807 від 13.09.2023 (а.с.50-56).
Ухвалою суду від 18.09.2023 відкладено підготовче засідання на 16.10.2023.
18.09.2023 на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву від 13.09.2023 №2, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.61-85).
09.10.2023 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву від 03.10.2023 за вих.№1-2627 від 05.10.2023, згідно з яким останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та стягненні судових витрат (а.с.69-73).
Разом із відзивом відповідач-1 подав клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу від 03.10.2023, у якому просив відмовити позивачу у їх стягненні у повному обсязі (а.с.74-78).
Ухвалою суду від 16.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 27.11.2023.
23.10.2023 на поштову адресу суду (19.10.2023 на електронну пошту суду) від представника позивача надійшли клопотання про поновлення строку для подачі відповіді на відзив від 16.10.2023 (а.с.104-105) та відповідь на відзив від 16.10.2023 (а.с.107-113, 150-155), а також клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2023, згідно з яким позивач просив стягнути з відповідача-1 49085,75 грн, стягнутих за виконавчим написом №12125 від 26.10.2021, а з відповідача-2 - 4908,75 грн основної винагороди (а.с.101-102).
Протокольною ухвалою суду від 27.11.2023 поновлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив; прийнято до розгляду клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2023, заявленим до розгляду вважати спір про стягнення 53994,50 грн.
Ухвалою суду від 27.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 21.12.2023.
Ухвалою суду від 21.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1125/23 до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 31.01.2024.
Ухвалою суду від 31.01.2024 відкладено розгляд справи по суті на 21.02.2024.
У зв'язку з оголошеною повітряною тривогою на території м. Житомира та Житомирської області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду та суддів, 21.02.2024 судове засідання у справі №906/1125/23 не відбулося (а.с.161). Ухвалою суду від 22.02.2024 призначено розгляд справи по суті на 07.03.2024.
05.03.2024 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив від 29.02.2024 вих.№1-3781 від 01.03.2024 та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу від 29.02.2024 (а.с.168-183).
Представники сторін у засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися завчасно та належним чином шляхом надіслання ухвали від 22.02.2024 позивачу та відповідачу-2 на зазначені ними адреси поштового зв'язку та адресу електронної пошти представника позивача, відповідачу-1 в електронній формі до електронного кабінету (а.с.165-167). Представник позивача також не забезпечив свою участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Окрім того, сторони мали право ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 22.02.2024 у справі №906/1125/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", а також з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебсайті Господарського суду Житомирської області в мережі "Інтернет".
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. «mutatis mutandis» рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладене, оскільки явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи, підстави для відкладення судового засідання та оголошення в ньому перерви відсутні, в матеріалах справи містяться заяви сторін по суті спору та надані ними в обґрунтування своїх доводів і заперечень докази, яких достатньо для прийняття обґрунтованого рішення, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності представників сторін, згідно зі ст.202 ГПК України.
07.03.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення без проголошення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Лужинецький П.В. отримали грошові кошти у розмірі 49085,75 грн та 4908,75 грн, відповідно, за виконавчим написом №12125, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 26.10.2021, який рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.04.2023 у справі №906/1158/22 визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак підстава набуття цих грошових коштів скасована, кошти зберігаються відповідачами безпідставно і підлягають поверненню позивачу (а.с.1-3, 101-102).
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву від 03.10.2023 за вих.№1-2627 від 05.10.2023 заперечив проти задоволення позову, вважає, що положення ст.1212 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки правовою підставою для стягнення з позивача коштів на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» є кредитний договір, отримані останнім кошти у розмірі 49085,75 грн було стягнуто в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за цим договором. Відповідач-1 вказав, що кредитний договір не визнано недійсним, не змінено та не розірвано, а отже, на його думку, відсутні підстави для повернення стягнутої з позичальника заборгованості за цим договором в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, оскільки на момент здійснення такого стягнення всі дії щодо виконання виконавчого напису здійснювалися правомірно. Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не є підставою для повернення боржнику стягнутих на його підставі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором коштів (а.с.69-73).
Позивач, як зазначено у відповіді на відзив від 16.10.2023, вважає доводи відповідача-1 щодо наявності заборгованості за кредитним договором безпідставними, оскільки це не було предметом спору у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, і у даній справі ні кредитний договорів, ні заборгованість за ним не є предметом спору (а.с.107-109).
Відповідач-1 у запереченні на відповідь на відзив вих.№1-3781 від 01.03.2024 посилається на те, що позивач як позичальник за кредитним договором не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, а тому кошти, стягнуті з нього в межах виконавчого провадження, були спрямовані на погашення заборгованості, яка виникла за цим договором; позивач просить повернути кошти, не вказуючи, у який спосіб мають виконуватися зобов'язання за кредитним договором (а.с.168-171).
Відповідач-2 зі свого боку також не погодився з доводами позивача, вважає їх незаконними і необґрунтованими, у відзиві на позовну заяву від 13.09.2023 №2 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки проводив виконавчі дії щодо виконання виконавчого напису нотаріуса відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; в рамках ВП №68185551 з рахунків боржника, які відкриті в АТ КБ «Приватбанк», було стягнуто кошти в загальному розмірі 54694,33 грн, які в подальшому розподілено та перераховано в порядку ст.45 Закону України «Про виконавче провадження»; за період з 17.01.2022 по 16.03.2023 (дата завершення ВП) списань коштів з рахунків боржника, відкритих в інших банківських установах, не проводилось (а.с.61-62).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Як вбачається з позовної заяви, 26.10.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. вчинила виконавчий напис №12125 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № ZO 12/08-2/914 від 30.06.2006, укладеним з ВАТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги №114/2-15 від 02.06.2019 є ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", заборгованості у розмірі 47361,10 грн, з яких: 145157,14 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 327903,96грн заборгованість за відсотками та комісіями.
17.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Лужинецьким П.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68185551 з виконання виконавчого напису №12125, вчиненого 26.01.2021 приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості у розмірі 473061,10 грн (а.с.16).
17.01.2022 приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 47306,11 грн (а.с.17).
Також, за відомостями приватного виконавця (а.с.62), 17.01.2022 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 700,00 грн.
07.02.2022 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку для виконання було направлено до банківських установ, а боржнику до відома.
05.09.2022 приватним виконавцем на рахунках боржника НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , відкритих в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», було виявлено кошти, у зв'язку з чим направлено платіжні вимоги на їх примусове списання.
20.09.2022 на депозитний рахунок приватного виконавця з рахунків боржника надійшли кошти в загальному розмірі 54694,33 грн, про що свідчать банківські виписки від 27.07.2023 (а.с.23-26); які у подальшому розподілено та перераховано таким чином: 200,00 грн на компенсацію витрат виконавчого провадження; 500,00 грн на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» як повернення авансового внеску на здійснення витрат по виконавчому провадженню; 49085,75 грн стягувачу - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» в рахунок погашення боргу; 4908,58 грн стягнуто як основну винагороду приватного виконавця, що підтверджується платіжними інструкціями №14840 від 23.09.2022, №14839 від 23.09.2022, довідкою відповідача-1 вих.№1-1807 від 13.09.2023 (а.с.63, 51).
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Вердикт Капітал" про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №12125, вчинений 26.10.2021 приватним нотаріусом КМНО Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 473061,10 грн, відповідно до кредитного договору №Z012/08-2/914 від 30.10.2006.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.04.2023 у справі №906/1158/22, яке набрало законної сили 25.05.2023, позов задоволено, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №12125, вчинений 26.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості в розмірі 473061,10 грн, відповідно до кредитного договору №Z012/08-2/914 від 30.06.2006; стягнуто з ТОВ "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 2481,00 грн судового збору (а.с.11-15).
Позивач звертався до відповідачів із заявами від 12.06.2023, у яких просив відповідача-1 повернути стягнені на підставі скасованого виконавчого напису кошти, відповідача-2 винести постанову про закінчення виконавчого провадження №68185551, скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди по виконавчому провадженню, зняти накладений арешт на кошти та вжити заходів щодо виключення його є Єдиного реєстру боржників, повідомити, які суми стягнуто та зараховано окремо ТОВ "Вердикт Капітал" і приватному виконавцю (а.с.18-20).
Відповідач-1 направив позивачу лист вих.№11775 від 05.07.2023, у якому зазначив, що на даний момент не має законних підстав щодо повернення коштів, які були стягнуті на підставі виконавчого напису №12125 від 26.10.2021 (а.с.21).
Відповідач-2 відповіді на заяву позивача від 12.06.2023 не надав.
З огляду на викладені обставини, з метою захисту порушених прав позивач змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача-1 у розмірі 49085,75 грн та з відповідача-2 у розмірі 4908,75 грн (згідно з клопотанням про зменшення розміру позовних вимог від 16.10.2023).
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
В силу приписів ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №910/1531/18, від 28.01.2020 у справі №910/16664/18.
Конструкція ст.1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність встановлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Оскільки виконавчий напис нотаріуса за №12125 від 26.10.2021, як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 25.04.2023 у справі №906/1158/22, яке набрало законної сили, було визнано таким, що не підлягає виконанню, кошти отримані відповідачем-1 в сумі 49085,75 грн, підлягають поверненню позивачу відповідно до ст.1212 ЦК України, адже підстава, на якій вони були отримані, відпала.
Відповідач-1 зі свого боку не надав суду належних та допустимих доказів того, що вказані кошти утримуються ним за наявності правових підстав чи були повернуті позивачу.
Доводи відповідача-1 про те, що кредитний договір №Z012/08-2/914 від 30.06.2006, на виконання якого було вчинено виконавчий напис, є дійсним, не спростовує факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню. Питання наявності та/або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем-1 за кредитним договором може бути предметом окремого судового розгляду.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача-1 суми коштів у розмірі 49085,75 грн визнається судом обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 4908,75 грн основної винагороди суд зазначає таке.
Згідно з п.п.3, 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
За приписами ст.42 Закону України «Про виконавче провадження», кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Відповідно до ст.45 Закону України «Про виконавче провадження», розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення. Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Частиною 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.
Відомості щодо звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою на рішення, дію або бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. в межах виконавчого провадження №68185551 та ухвалення з цього приводу відповідного судового рішення в матеріалах справи відсутні.
Як встановлено судом, стягнення з позивача основної винагороди на користь приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького П.В. у розмірі 4908,75 грн пов'язано зі здійсненням примусового виконання виконавчого документа та відповідає положенням ст.ст.42, 45 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про стягнення з боржника основної винагороди від 17.01.2022 є чинною, що виключає факт абсолютної безпідставності набуття вказаних коштів відповідачем-2.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача-2 4908,75 грн основної винагороди приватного виконавця є безпідставною, необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст.76-79 ГПК України.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи встановлені обставини, наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, стягнути з ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" 49085,75 грн безпідставно отриманих грошових коштів; у задоволенні позовних вимог до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про стягнення 4908,75 грн відмовити.
Щодо розділу судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з приписами ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладене, витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача-1 у розмірі 2684,00 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).
На виконання ч.1 ст.124 ГПК України, у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, який складається із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 10000,00 грн (а.с.3).
З матеріалів справи слідує, що правову допомогу ОСОБА_1 надавав адвокат Штундюк О.А. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №308 від 26.06.2001, видане Житомирською обласною КДКА), повноваження та обсяг прав якого підтверджуються ордером на надання правової (правничої) допомоги серії АМ №1061563 від 09.08.2023 (а.с.27, 184).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг та для визначення розміру понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги останнім надано договір про надання правової допомоги від 12.06.2023, акт прийому-передачі грошових коштів за виконані роботи по наданню професійної правничої допомоги від 18.10.2023, квитанцію до прибуткового касового ордера від 18.10.2023 (а.с.110-113).
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
12.06.2023 між адвокатом Штундюк О.А. та клієнтом Бондарем Ю.П. укладено договір про надання правової допомоги, п.п.4.1, 4.2 якого передбачено, що правова допомога надається на платній основі. Ціна надання послуг за договором становить 10000,00 грн. Оплата послуг з надання професійної правничої допомоги здійснюється до початку роботи адвоката в повній сумі. У вартість послуг включається представництво в судах всіх інстанцій, підготовка заяв, клопотань, апеляційних та касаційних скарг, відзиву, відповіді на відзив, заперечень та інших необхідних процесуальних документів, надання консультацій, юридичний аналіз спірних правовідносин із розрахунку 1000,00 грн за годину роботи або за одну участь в судовому засіданні (а.с.110-111).
Відповідно до акта прийому-передачі грошових коштів за виконані роботи по наданню професійної правничої допомоги від 18.10.2023, адвокат Штундюк Олексій Анатолійович виконав роботу, яка складається з юридичної експертизи документів - 1 год; надання консультації - 1 год; підготовки та написання заяв про надання інформації від ТОВ «Вердикт Капітал» та приватного виконавця Лужинецького П.В. - 2 год; підготовки документів та написання позовної заяви, виготовлення їх копій для відповідачів - 4 год; прийняття участі у судових засіданнях 18.09.2023 та 16.10.2023 - 1 год; написання та відправлення до суду та іншим учасникам справи відповіді на відзив, клопотання - 3 год. Вартість виконаної роботи становить 12000,00 грн (а.с.112).
Згідно з положеннями ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Разом із тим, згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
Відповідач-1 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» подав до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу від 03.10.2023, 29.02.2024, згідно з якими вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу не відповідають критерію їх реальності у зв'язку з відсутністю факту їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, оскільки є завищеними, справа є незначної складності, а відтак просив відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу у повному обсязі (а.с.74-78, 172-176).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Дослідивши акт прийому-передачі від 18.10.2023 та проаналізувавши матеріали справи, взявши до уваги заперечення відповідача-1, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12000,00 грн не відповідають критеріям обґрунтованості та співмірності з наданим адвокатом обсягом послуг і витраченим ним часом на їх надання у розумінні ст.ст.126, 129 ГПК України.
За висновком суду, розмір гонорару за підготовку та написання заяв про надання інформації; підготовку документів та написання позовної заяви, виготовлення їх копій для відповідачів, написання та відправлення відповіді на відзив, клопотання, з огляду на їх зміст та перелік додатків, є завищеним і необґрунтованим, для їх підготування представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід, не потребувалось значних затрат часу та зусиль, вивчення великого обсягу фактичних даних, аналізу великої кількості доказів, пошуку та вивчення значної кількості судової практики та приписів діючого законодавства України зі спірного питання. Відтак обґрунтованим розміром гонорару за надання вищевказаних послуг у їх сукупності є 5000,00 грн (5 год х 1000,00 грн/год)
Поряд із цим розмір гонорару за юридичну експертизу документів, надання консультації, прийняття участі у судових засіданнях 18.09.2023 та 16.10.2023 в загальній сумі 3000,00 грн (3 год х 1000,00 грн/год), на переконання суду, є обґрунтованим.
Суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18).
Враховуючи викладене та висновок суду про часткове задоволення позову, керуючись принципами справедливості та пропорційності, в силу ст.129 ГПК України, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача-1 в сумі 7272,70 грн, в частині стягнення 4727,30 грн таких слід відмовити.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 49085,75 грн безпідставно отриманих грошових коштів, 2684,00 грн судового збору та 7272,70 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні позовних вимог до приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Лужинецького Павла Вікторовича про стягнення 4908,75 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 18.03.24
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - у справу;
2 - позивачу (рек.) + представнику позивача на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2;
3 - відповідачу-1 ТОВ "Вердикт Капітал" (ЄСІТС);
4 - відповідачу -2 приватному виконавцю виконавчого округу Житомирської області Лужинецькому Павлу Вікторовичу (рек.) +
pavlo-luzhinetskiy2017@ukr.net.