13.03.2024 м. Дніпро Справа № 904/4261/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 (суддя Первушин Ю.Ю.; повне судове рішення складено 16.10.2023) у справі № 904/4261/22
про банкрутство Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд», м. Кам'янське, Дніпропетровської області,-
1. Короткий зміст постанови суду першої інстанції.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023, крім іншого, припинено процедуру розпорядження майном боржника у справі про банкрутство, Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Зеленбуд» визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура у справі № 904/4261/22.
Постанова місцевого господарського суду мотивована наявністю ознак банкрутства і прийнята на підставі положень частини четвертої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства, у зв'язку з закінченням процедури розпорядження майном та відсутністю рішення комітету кредиторів щодо переходу на іншу стадію провадження у справі про банкрутство або клопотання про продовження строків процедури розпорядження майном.
Наявність ознак неплатоспроможності боржника у справі встановлена місцевим господарським судом на підставі висновку про наявність ознак неплатоспроможності, складеного розпорядником майна у «довільній формі», оскільки аналіз фінансово-господарської діяльності боржника розпорядником майна не проведено через відсутність у його розпорядженні фінансової звітності Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» за три роки, що передували відкриттю провадженню у справі про банкрутство.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 і направити справу № 904/4261/22 до місцевого господарського суду для продовження розгляду на стадію розпорядження майном.
Скаржник вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про наявність у боржника ознак неплатоспроможності, оскільки його здійснено без проведення аналізу фінансово-господарського стану підприємства. Висновок розпорядника майна № 02-05/326 від 06.06.2023 про наявність ознак неплатоспроможності боржника у справі № 904/4261/22 не відображає дійсне фінансове становище підприємства, оскільки всупереч Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14, під час його складення арбітражний керуючий не досліджував фінансову документацію боржника за три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Скаржник зазначає, що розпорядник майна не досліджував фінансову документацію боржника, для отримання якої не вчиняв активних дій, як то витребування цих документів у його керівника, тому висновки про наявність у Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» ознак неплатоспроможності, а також висновки про відсутність ознак фіктивного банкрутства є лише припущенням.
Скаржник звертає увагу, що у межах справи № 160/2598/20 з Кам'янської міської ради в рахунок погашення податкового боргу Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд», стягнуто на користь Державного бюджету 4995926,98 грн, тому дана обставина, за наявності у боржника майна та порівняно невеликою заборгованістю, може свідчити про його спроможність розрахуватись з кредиторами і уникнути банкрутства.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Модус операнді» у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти її доводів, просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Кредитор вважає правомірним рішення місцевого господарського суду щодо переходу з процедури розпорядження майном у процедуру ліквідації боржника у даній справі, оскільки воно ґрунтується на висновку розпорядника майна складеного у «довільній формі».
Висновок про наявність ознак неплатоспроможності № 02-05/326 від 06.06.2023 складений у «довільній формі», оскільки розпоряднику майна не надали необхідну для проведення аналізу фінансово-господарського стану підприємства документацію (первинну, бухгалтерську тощо). Вчинення розпорядником майна активних дій, спрямованих на отримання необхідної для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника документів, підтверджується матеріалами справи, зокрема зверненнями арбітражного керуючого до господарського суду з клопотанням про зобов'язання Головного управління статистики у Дніпропетровській області надати звітність підприємства за 2019, 2020 та 2021 роки.
Кредитор зазначає, що в матеріалах справи немає доказів наявності ознак фіктивного банкрутства чи доведення Комунального підприємства Кам'янсько міської ради «Зеленбуд» до банкрутства, водночас посилання скаржника на наявність у боржника дебіторської заборгованості станом на 01.07.2018 у розмірі 1961,00 тис. грн не спростовує висновку щодо наявності у боржника ознак неплатоспроможності, оскільки для стягнення даної заборгованості сплив строк позовної давності.
Скаржник, який має переважну кількість голосів у комітеті кредиторів, не заявляв клопотання про відкладення підсумкового засідання або продовження строку процедури розпорядження майном, також не надавав пропозицій щодо санації боржника, тому кредитор вважає, що місцевий господарський суд на підставі положень частини четвертої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства правомірно ухвалив рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Інші учасники провадження у справі відзив на апеляційну скаргу не надали.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/4261/22.
У судовому засіданні 13.03.2024 оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аюрлекс» (виконавець) 20.09.2017 уклало з Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Зеленбуд» (замовник) договір № 247 про комплексне юридичне обслуговування, відповідно до умов пункту 1.1 якого виконавець зобов'язався надавати юридичні послуги замовнику на підставах, в порядку і обсязі визначених умовами договору (т. 1, а.с. 3-5).
Виконавець на підставі договору від 20.09.2017 надав замовнику юридичні послуги загальною вартістю 101000,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами договору такими актами приймання (т. 1, а.с. 5-8):
- акт № 1 від 02.10.2017 на суму 11000,00 грн;
- акт № 2 від 01.11.2017 на суму 30000,00 грн;
- акт № 3 від 05.12.2017 на суму 30000,00 грн;
- акт № 4 від 29.12.2017 на суму 30000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Аюрлекс» (цедент) 30.06.2021 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Модус операнді» (цесіонарій) договір № 04/01-ВПВ про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого цедент передає цесіонарію право вимоги про сплату Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Зеленбуд» 71000,00 грн заборгованості зі сплати вартості отриманих за договором № 247 юридичних послуг (т. 1, а.с. 9-10).
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Зеленбуд» підписало акт, відповідно до якого підприємство станом на 31.10.2022 має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Модус операнді» за договором № 247 у розмірі 71000,00 грн (т. 1, а.с. 11).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Модус операнді» 17.11.2022 звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою № 06/05-01 від 16.11.2022 про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» (т. 1, а.с. 1-2).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022, крім іншого, відкрито провадження у справі № 904/4261/22 про банкрутство Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд», введено процедуру розпорядження майном боржника до 23.05.2023, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну (т. 1, а.с. 54-57).
Розпорядник майна Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд», арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна, 03.03.2023 склала акт інвентаризацій майна боржника у справі № 904/4261/22 (т. 1, а.с. 133-134). У другому розділі акту перелічені дев'ятнадцять транспортних засобів із зазначенням року їх виписку і частково з номерами державної реєстрації. Інформація стосовно власника цих транспортних засобів, їх ринкової чи балансової вартості в акті не зазначена.
Комітетом кредиторів Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» 05.05.2023 ухвалено рішення про відкладення розгляду питання щодо переходу до наступної процедури у справі № 904/4261/22 на два місяці та продовження процедури розпорядження майном (т. 1, а.с. 239-241).
Листом № 04-03/177зап від 25.05.2023 Департаменту економічного розвитку Кам'янської міської ради арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну повідомлено, що фінансові звіти Комунального підприємства Кам'янсько міської ради «Зеленбуд», які надавалися до січня 2018 року, вилучені для їх знищення. Міська рада зазначила, що з листопада 2018 року підприємство не надавало фінансову звітність.
Міська рада надала розпоряднику майна звіт про фінансово-господарську діяльність боржника за період з січня по жовтень 2018 року; звіт про надходження та використання коштів за період з січня по жовтень 2018 року; звіт про виконання підприємством фінансового плану за І, ІІ, ІІІ квартали 2018 року; баланс підприємства станом на 31.03.2018, 30.06.2018 і 30.09.2018; звіт про фінансові результати підприємства за І, ІІ, ІІІ квартали 2018 року; інформацію про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість підприємства станом на 01.04.2018 і 01.06.2018.
Листом № 39156/6/04-36-04-04-10 від 30.05.2023 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області арбітражного керуючого Маглиш Ладу Сергіївну повідомлено, що у контролювального органу немає інформації про податкову та фінансову звітність Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд», оскільки підприємство не подавало податкову та фінансову звітність понад 5 років. Останню податкову та фінансову звітність підприємство надало за 2017 рік від 17.04.2018 (т. 2, а.с. 52).
У висновку № 02-05/326 від 06.06.2023 арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна зазначила, що провести аналіз фінансово-господарської діяльності та інвестиційного становища Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» неможливо через відсутність визначених Методичними рекомендаціями № 14 документів, необхідних для проведення такого аналізу. У зв'язку з недостатністю документів, необхідних для проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, розпорядник майна підготував висновок про наявність неплатоспроможності боржника в «довільній формі».
Здійснивши у «довільній формі» аналіз фінансово-господарського стану боржника, розпорядник майна не встановила ознак фіктивного банкрутства, водночас дійшла висновку щодо наявності ознак неплатоспроможності боржника у справі № 904/4261/22.
Комітетом кредиторів Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» 05.10.2023 ухвалено рішення звернутися до господарського суду з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном боржника строком на два місяці. Комітет кредиторів вирішив уповноважити розпорядника майна надати господарському суду протокол засідання комітету кредиторів від 05.10.2023 (т. 2, а.с. 227-229).
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Предметом апеляційного оскарження є постанова місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом і перехід до ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
Враховуючи предмет апеляційного розгляду, доводи апеляційної скарги та висновки місцевого господарського суду, на розгляд суду апеляційної інстанції постає питання щодо наявності/відсутності підстав для припинення процедури розпорядження майном боржника та переходу до процедури ліквідації.
Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника-юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, завдання суду у підсумковому засіданні полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.
Водночас законодавець не пов'язує можливість переходу до ліквідаційної процедури виключно з рішенням зборів кредиторів.
Якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства).
Тобто суду надано право, навіть за відсутності рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності визначних Кодексом України з процедур банкрутства обставин, як то наявність ознак банкрутства і за відсутністю пропозицій щодо санації боржника, прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.
Аналогічні висновки виклав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.04.2021 у справі № 918/420/16 та в постанові від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20.
Положення статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства свідчать, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної процедури щодо боржника, які визначені статтею 6 цього Кодексу, з застосуванням судового розсуду.
Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), обрати такий варіант, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Господарським судом встановлено, що комітет кредиторів Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» 05.10.2023 вирішив уповноважити розпорядника майна Маглиш Ладу Сергіївну звернутися до господарського суду з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном боржника на два місяця. Рішення щодо переходу до наступної процедури, зокрема ліквідаційної, комітет кредиторів не приймав.
У зв'язку з тим, що збори кредиторів Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» у межах граничних строків процедури розпорядження майном, не прийняли рішення щодо переходу до наступної процедури у справі про банкрутство, місцевий господарський суд ухвалив спірне рішення про перехід до процедури ліквідації, яке мотивував тривалістю процедури розпорядження майном боржника і його неспроможністю самостійно відновити платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів у справі № 904/4261/22.
Апеляційний господарський суд зазначає, що застосовуючи визначений положеннями частини четвертої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства переходу до процедури ліквідації боржника за ініціативою суду, не вирішив клопотання комітету кредиторів про продовження процедури розпорядження майном.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що у разі відсутності рішення, прийнятого зборами кредиторів до завершення процедури розпорядження майном, щодо переходу до наступної процедури у справі про банкрутство або закриття провадження у справі, надане положеннями частини четвертої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства суду право прийняти постанову про визнання боржника банкрутом залежить від наявності у боржника ознак банкрутства.
За статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник-юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.
Таким чином, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку Кодексу України з процедур банкрутства вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
За своєю правовою природою постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Місцевий господарський суд дійшов висновку стосовно наявності ознак неплатоспроможності боржника у даній справі на підставі поточних звітів розпорядника майна, відповідно до яких арбітражний керуючий повідомив, що отриманого боржником протягом 2018 року доходу недостатньо на утримання підприємства, оскільки цей дохід є меншим за витрати на оплату праці, сплату податків та обов'язкових платежів тощо. Розпорядник майна зазначив, що з червня 2018 року боржник припинив здійснення оплати праці, повідомив про примусове списання 31,7 тис. грн та наявну заборгованість зі сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування. Отримані у жовтні 2018 року доходи у розмірі 366,3 тис. грн спрямовані боржником на оплату заробітної плати, водночас заборгованість зі сплати податків та зборів, а також інших обов'язкових платежів у повному обсязі не сплачена.
Вищезазначені обставини, а також а також наявна в матеріалах справи фінансова звітність підприємства-боржника за 2018 рік, за висновком місцевого господарського суду свідчить про збитковість Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд», що свідчить про наявність ознак його неплатоспроможності.
Місцевий господарський суд зазначив, що востаннє Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Зеленбуд» подавало фінансову звітність 01.10.2018, тобто більш ніж за чотири роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, тому у зв'язку з недостатністю документації (фінансової звітності), необхідної для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, розпорядник майна висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, виконаний у «довільній формі».
Апеляційний господарський суд зазначає, що визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим з'ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20).
Таким чином, передумовою переходу до наступної судової процедури є виконання визначеного Кодексом України з процедур банкрутства комплексу заходів у процедурі розпорядження майном та дотримання вимог щодо повноти дій, вчинення яких передбачено статтею 44 цього Кодексу (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі № 904/4790/21 та від 01.08.2023 у справі № 904/1938/22).
Водночас місцевий господарський су, ухвалюючи постанову про визнання боржника банкрутом та відкриваючи ліквідаційну процедуру у даній справі, вищенаведеного не врахував з огляду на таке.
Положеннями статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства на розпорядника майна покладено обов'язок із здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника з метою забезпечення ефективного використання його майнових активів та подальшого застосування щодо нього господарським судом оптимальної судової процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі чи частково вимог кредиторів.
За змістом частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Частиною третьою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено наступні обов'язки розпорядника майна:
розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
вести реєстр вимог кредиторів;
повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
вживати заходів для захисту майна боржника;
проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника;
виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Обов'язком розпорядника майна є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумні, щодо їх належного здійснення.
Тобто розпорядник майна має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке знаходиться у третіх осіб, має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності боржника. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи розпорядника майна.
Апеляційний господарський суд зазначає, що звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника має містити відомості про активи боржника. Такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів і на його підставі кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури. У подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду в судовому засіданні у справі про банкрутство.
У пункті 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3105/5 від 10.09.2020, визначено, що арбітражний керуючий проводить такий аналіз згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006 (у редакції наказу Міністерства економіки України № 1361 від 26.10.2010).
За змістом цих рекомендацій під час оцінки фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, серед іншого, обов'язковому аналізу підлягають фінансово-господарські договори боржника, укладені за попередні три календарні роки, у тому числі ті, виконання яких призвело до збільшення кредиторської заборгованості, на предмет доцільності їх укладення, умов і наслідків їх виконання/невиконання для боржника.
У поданому на розгляд кредиторів звіті, розпорядник майна має зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети процедури розпорядження майном, для визначення оптимальної подальшої процедури щодо боржника (санації, мирової угоди чи ліквідації).
Водночас звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника не може ґрунтуватися на припущеннях, оскільки його висновки мають ґрунтуватися на достовірних даних, для встановлення яких розпорядник майна зобов'язаний провести інвентаризацію активів та зобов'язань боржника.
Згідно з пунктом 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання.
Надаючи оцінку повноті дій розпорядника майна, апеляційний господарський суд зазначає таке.
Відповідно до акту від 03.03.2023 розпорядник майна Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд», арбітражна керуюча Маглиш Лада Сергіївна, провела інвентаризацію майна банкрута без дослідження бухгалтерської та іншої фінансової документації підприємства, керуючись лише даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В акті інвентаризації відображені найменування дев'ятнадцяти об'єктів рухомого майна без зазначення їх балансової вартості та власника або балансоутримувача, а також встановлена місцевим господарським судом кредиторська заборгованість Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Модус операнді» і Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби. Іншої інформації щодо майна боржника в акті інвентаризації не відображено.
Апеляційний господарський суд зазначає, що отримані на запити розпорядника майна відповіді установ (підприємств, організацій), що здійснюють реєстрацію та облік майна (майнових прав), не відображають у повній мірі відомості стосовно майна боржника, оскільки крім запитів до відповідних установ обов'язковим є сукупний аналіз даних бухгалтерського обліку, договірної бази та інформації з локальних облікових систем за місцезнаходженням окремих об'єктів боржника (бюро технічної інвентаризації, тощо) у поєднані з відомостями єдиних електронних баз даних з обліку майна, майнових прав та правочинів, зареєстрованих/вчинених на всій території країни, зокрема з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Державного реєстру правочинів, Державного земельного кадастру тощо.
Акт інвентаризації від 03.03.2023 не містить документального підтвердження наявності у боржника майна та його оцінки, за результатами перевірки розпорядник майна Маглиш Лада Сергіївна не виявила фактичну наявність активів боржника і не здійснила повноту відображення зобов'язань, витрат майбутніх періодів, не провела зіставлення фактичної наявності активів з даними бухгалтерського обліку, тобто не вчинила необхідних дій для досягнення мети проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства.
Таким чином, розпорядник майна не провів інентаризацію майна боржника відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879.
Розпорядник майна Маглиш Лада Сергіївна в акті інвентаризації зазначила, що місцезнаходження керівника Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» невідомо, бухгалтерські та інші документи, що підтверджуються господарську діяльність боржника відсутні.
Таким чином, інвентаризація майна Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд» проведена розпорядником майна Маглиш Ладою Сергіївною за відсутності необхідної для цього первинної, бухгалтерської та іншої фінансової документації, тобто проведена із порушенням порядку, визначеного нормами Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань № 879, що може привести до неправильної грошової оцінки майнових активів боржника і спотворити висновки стосовно дійсного фінансового становища боржника.
Арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна вважає що надання нею запитів до органів статистики та податкових органів, а також до засновника боржника із запитами про надання фінансової (первинної) документації останнього, на які надана негативна відповідь, є достатніми заходами у межах процедури розпорядження майном, спрямованими на встановлення дійсного фінансового становища боржника, з чим не погоджується апеляційний господарський суд, у зв'язку з таким.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органи (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Таким чином, відповідальною особою за збереження фінансовою документації підприємства, зокрема є його керівник.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою.
Частиною третьою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства на розпорядник майна, крім іншого, покладено обов'язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника.
Як заначено у вищенаведених нормативно-правових актах, одним із джерел для проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника є його первинна документація.
Частиною сьомою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у процедурі розпорядження майном боржник зобов'язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги частини четвертої статті 10 цього Кодексу.
Таким чином, боржник, зокрема в особі його органів управління, не може чинити арбітражному керуючому перешкод у виконанні ним своїх посадових обов'язків, зокрема у доступі до первинної документації, необхідної розпоряднику майна для проведення інвентаризації майна боржника та надання висновку про фінансово-господарський стан підприємства.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що частина друга статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства надає розпоряднику майна право звернення до суду з клопотанням про покладення на нього обов'язків керівника боржника, у разі перешкоджання керівником або органом управління боржника виконанню повноважень розпорядника майна. Про припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу.
Згідно з положеннями частини дванадцятої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення обставин, передбачених абзацом першим цієї частини, за клопотанням кредиторів або інших учасників справи ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов'язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.
Апеляційний господарський суд зазначає, що взаємодія між розпорядником майна та керівником боржника в частині виконання заходів, передбачених статтею 44 Кодексом України з процедур банкрутства, є необхідною, оскільки неналежне проведення процедури розпорядження майном боржника безпосередньо впливає на якість проведення наступних процедур у справі про банкрутство, тобто призводить до заниженого показника позитивних результатів від проведення процедури банкрутства або, взагалі, до відсутності позитивних результатів, тому господарський суд повинен надати належну оцінку таким діям, встановити їх наявність чи відсутність та відповідність вимогам Кодексу.
Вказані повноваження господарського суду направлені на припинення зловживань з боку керівника боржника, оскільки такі зловживання унеможливлюють вчинення кредиторами заходів щодо належного захисту своїх прав, унеможливлюють повноцінне виконання розпорядником майном боржника своїх повноважень, що призводить до неможливості забезпечення господарським судом, яким відкрито провадження у справі про банкрутство, проведення повного комплексу заходів, передбачених у процедурі розпорядження майном боржника, в межах строків, визначених Кодексом.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 09.11.2022, прийнятій за результатами розгляду касаційної скарги у справі № 910/6210/20.
Арбітражний керуючий Маглиш Лада Сергіївна не зверталася до господарського суду з клопотанням про покладення на неї обов'язків керівника Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Зеленбуд», обґрунтованим наявністю перешкод в отриманні первинної документації, необхідної для проведення інвентаризації майна боржника та складання висновку про його фінансово-господарський стан.
Крім іншого, апеляційний господарський суд звертає увагу, що аналіз фінансово-господарського стану боржника також має включати дослідження правочинів (у тому числі господарських договорів), вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на предмет їх впливу на фінансовий стан боржника, доцільності та реальності таких правочинів, вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов'язаннями боржника.
У правовідносинах банкрутства такий інститут врегульовано спеціальними нормами статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом вищенаведених норм Кодексу України з процедур банкрутства з'ясування ознак фраудаторності правочинів боржника та їх оспорення у судовому порядку є обов'язком арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора боржника), тому господарський суд не вправі посилатися на можливість самостійної реалізації кредиторами такого права при оцінці відповідної бездіяльності ліквідатора боржника.
Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.12.2022 за результатами розгляду справи № 904/4387/19.
Таким чином, звіт розпорядника майна за результатами процедури розпорядження майном та/або доданий до звіту аналіз фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства має містити не тільки твердження про відсутність таких ознак, але й змістовне обґрунтування висновків та повноти проведеного аналізу за критеріями, визначеними у Методичних рекомендаціях № 14.
Аналіз фінансово-господарської діяльності боржника у даній справі взагалі не містить інформації про будь-які господарські операції боржника за три роки, що передували відкриттю провадженню у справі про банкрутство.
Головною метою Кодексу України з процедур банкрутства є захист прав кредиторів підприємства, що опинилося у скрутному матеріальному становищі, шляхом використання інститутів банкрутства, які дають змогу шукати активи, спростовування у судовому порядку майнових дій боржника, які завдали збитків боржнику, та погашати заборгованість.
Основною метою процедури розпорядження майном є забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану для визначення можливості відновлення платоспроможності боржника. Тобто для проведення аналізу фінансового стану боржника для подальшого відновлення його платоспроможності або максимально ефективної реалізації його актів для повернення боргів, необхідно здійснити повний комплекс визначених Кодексом України з процедур банкрутства заходів, зокрема з пошуку майна боржника, аналізу вчинених боржником протягом підозрілого періоду правочинів та встановлення наявності підстав для їх спростування у судовому порядку тощо.
Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить нормам Кодексу України з процедур банкрутства (висновок Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 25.05.2023 у справі № 902/207/22).
Враховуючи виконання розпорядником майна своїх обов'язків у процедурі розпорядження майном не у повному обсязі, зокрема щодо пошуку майна боржника, проведення аналізу фінансового стану боржника, правочинів боржника на предмет їх вчинення на шкоду кредиторам, апеляційний господарський суд вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про відсутність активів боржника для задоволення вимог кредиторів та необхідність переходу до ліквідаційної процедури.
Апеляційний господарський суд зазначає, що одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тому на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження, який здійснюється з метою дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів (подібний за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Водночас оскаржувана постанова місцевого господарського суду повною мірою таким вимогам не відповідає, оскільки не містить мотивованої оцінки дій розпорядника майна, з урахуванням усіх обставин справи, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов'язує можливість припинення процедури розпорядження майном, визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, тому не відображає належного виконання місцевим господарським судом завдань із судового контролю на етапі розпорядження майном у справі про банкрутство, а висновки суду щодо необхідності переходу в ліквідаційну процедуру є передчасними.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення і ухвалення нового рішення.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Державної податкової служби України на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/4261/22 задовольнити.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2023 у справі № 904/4261/22 скасувати.
Справу № 904/4261/22 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду на стадію розпорядження майном.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 18.03.2024
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ